Ухвала КГС ВС № 918/119/19

УХВАЛА 25 червня 2021 року м. Київ Справа № 918/119/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю., розглянувши матеріали касаційної скарги відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Відділ) на ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.03.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 за скаргою комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (далі - Підприємство) про визнання неправомірними дії та рішення державного виконавця, зняття арешту з поточного рахунку та про зобов`язання посадових осіб органу державної виконавчої служби вчинити певні дії у зведеному виконавчому провадженні № 60334388 у справі № 918/119/19 за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Підприємства про стягнення 3 832 713,93 грн., ВСТАНОВИВ: 16.06.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Відділ звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.03.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №918/119/19 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені скарги Підприємства в повному обсязі. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження, зупинити дію оскаржуваного судового рішення та відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме статті 310 ГПК України, статті 1291 Конституції України, частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 13, 18, 46, 48, 52, 59 Закону України "Про виконавче провадження". Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду). Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у 2021 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 270 грн. Отже, з урахуванням викладеного, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 2 270 грн. Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Водночас Відділ у касаційній скарзі, посилаючись на обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. Наявності передбачених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити сплату судового збору, заявником у поданій касаційній скарзі не обґрунтовано. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору. Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60). За таких обставин, з урахуванням положень статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає. Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова Північно-Західного апеляційного господарського суду у справі № 918/119/19 прийнята 25.05.2021, дата складання повного тексту постанови - 26.05.2021, а тому строк на її оскарження закінчився 15.06.2021. Касаційна скарга подана 16.06.2021, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційної інстанції. Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що постанова Північно-Західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 отримана ним 28.05.2021. Як доказ отримання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції 28.05.2021 скаржником додано до касаційної скарги копію першої сторінки оскаржуваної постанови із зазначенням на першому аркуші вхідного номера та дати її отримання скаржником "28.05.2021 №3312", проте вхідний штамп скаржника не може вважатися доказом отримання оскаржуваної постанови саме в цей день, оскільки відповідний штамп проставляється самим скаржником. Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Оскільки скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що клопотання Відділу про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 918/119/19 задоволенню не підлягає. Крім того, згідно із статтею 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано листа з описом вкладення про направлення касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи. Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що Відділу необхідно: надати докази на підтвердження зазначених в скарзі підстав пропуску строку на касаційне оскарження або наведення інших поважних підстав; надати суду оригінали документів, що підтверджують надсилання іншим учасниками справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, а саме описів вкладення; необхідно надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - у сумы 2 270 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; - Код класифікації доходів бюджету: 22030102; - Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Верховний Суд вказує, що доказами, які підтверджують отримання вищезазначеної постанови суду апеляційної інстанції, можуть бути, зокрема, поштовий конверт з трек-номером, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові, або рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, яке повертається до відповідного суду після вручення судового рішення та долучається до матеріалів справи. Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. Суд також вважає за необхідне звернути увагу Відділу на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком відмову у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України. З огляду на те, що касаційна скарга Відділу підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, Суд зазначає, що клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Клопотання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.03.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 918/119/19 відхилити.

2. Касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.03.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 918/119/19 залишити без руху.

3. Надати відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

4. Роз`яснити відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя В. Селіваненко Суддя І. Булгакова Суддя Б. Львов