Постанова Київський апеляційний суд № 362/1456/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №362/1456/21 головуючий у І інстанції: Ковбель М.М. провадження 22-ц/824/9220/2021 доповідач: Сліпченко О.І. ПОСТАНОВА Іменем України 18 червня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Сліпченка О.І.(суддя-доповідач), Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей,- ВСТАНОВИВ: В березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась із вищевказаною заявою про видачу судового наказу. Вказувала, що вона з ОСОБА_2 мають спільних дітей, при цьому спільне проживання припинили близько двох років тому. Просила стягнути із ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання чотирьох дітей в розмірі Ѕ частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2021 року відмовлено у видачі судового наказу у зв`язку із подачею заяви з порушенням правил підсудності. Не погоджуючись із висновками суду ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою. Вважає, що місцевий суд прийшов до помилкового висновку про порушення нею правил підсудності, оскільки заяву подано відповідно до загальних правил підсудності. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає в повній мірі. Відмовляючи у видачі судового наказу, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою, яка територіально не відносить до підсудності Васильківського міськрайонного суду Київської області. Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Частиною 1 статтею 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Поряд з тим, частиною 1 статтею 28 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до Васильківського міськрайонного суду Київської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей. Як вбачається із поданої заяви, ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до підсудності Васильківського міськрайонного суду. ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , що також не відноситься до підсудності Васильківського міськрайонного суду. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 та фактично проживає теж в АДРЕСА_4 , що територіально такожне відноситься до підсудності Васильківського міськрайонного суду. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням правил підсудності, а тому наявні підстави для відмови у видачі судового наказу. Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам процесуального права, то підстави для скасування відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено «18» червня 2021 року. Сліпченко О.І. Гаращенко Д.Р. Сушко Л.П.