Постанова 4812 № 488/2614/20

24.06.21 22-ц/812/1256/21 Справа № 488/2614/20 Головуючий у 1-й інстанції Лазарева Г. М. Провадження № 22ц/812/1256/21 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 24 червня 2021 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючої: Ямкової О. О., суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент Банк» (надалі - АТ « Акцент Банк») на заочне рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 10 березня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Лазаревої Г. М. в місті Миколаєві о 09 год. 30 хв. зі складанням його повного тексту, по справі за позовом АТ «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2020 року АТ «Акцент Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 20 785 грн 56 коп. заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначав, що позичальником ОСОБА_1 26 лютого 2019 року з метою отримання банківських послуг та оформлення картки підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Акцент Банку (А-Банку), на підставі якої відкрито рахунок та надана кредитна картка. Однак, в порушення умов договору кредитування з використанням кредитної карти, позичальником у визначені строки не погашена сума основного кредиту та проценти за користування кредитом, а тому банк має право вимагати повернення кредитної заборгованості та заборгованості за процентами за користування кредитом. Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано. Заочним рішенням Корабельного районного суду міста Миколаєва від 10 березня 2021 року позов АТ «Акцент Банк» задоволено частково, ухвалено про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент Банк» заборгованості за тілом кредиту в сумі 13 437 грн 89 коп. та 1 358 грн 94 коп. судового збору, у задоволенні іншої частини вимог відмовлено. При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для стягнення лише заборгованості за тілом кредиту, виходячи з того, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, розмір відсотків за користування кредитом у письмовій формі, оскільки при підписанні 26 лютого 2019 року анкети-заяви з відповідачем не узгоджувалися порядок та умови нарахування процентів за користування кредитом. В апеляційній скарзі АТ «Акцент Банк», посилаючись на те, що рішення суду прийняте без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог в повному обсязі. На думку представника позивача висновок суду про відсутність підстав для стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, зроблений внаслідок невстановлення судом дійсних прав та обов`язків сторін, які обумовлені кредитним договором, та спростовується підписаною відповідачем інформацією про тарифи банку, паспортом споживчого кредиту, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відправленим на телефон позичальника, та користуванням кредитом і сплатою періодичних платежів. Посилався на відповідну судову практику. Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не надано. Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 8 та 22 червня 2021 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 26 лютого 2019 року ОСОБА_1 підписано анкету заяву про приєднання до надання АТ «Акцент Банк» банківських послуг без зазначення інформації про використання кредитної картки, виду послуги та бажаного розміру кредитного ліміту, який відповідно до виписки з рахунку наданої банком станом на 26 лютого 2019 року встановлено в сумі 4 000 грн, а 23 березня збільшено до 14 000 грн, з кінцевим терміном повернення цих коштів, що відповідає строку дії двох платіжних карток, які були надані позичальнику для користування кредитними коштами, починаючи з 31 жовтня 2017 року і включно до лютого 2023 року (а.с.6, 42-45, 55). До матеріалів позовної заяви надана також копія інформаційної довідки з найменуванням «Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», яка нібито 26 лютого 2019 року підписана ОСОБА_2 о 9 год 28 хв 23 сек з номера телефону НОМЕР_1 з підтвердженням ОТП84, без надання банком іншого підтвердження, а саме факту підписання паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора або номеру телефону. Зміст цього «Паспорту» по суті є інформацією, у якій перелічені фінансові умови надання платіжних карток «Універсальна» та «Універсальна ГОЛД» з отриманням для використання кредитного ліміту коштів, із зазначенням кількості та розміру платежів та періодичності їх внесення щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі 5% від заборгованості на кінець попереднього місяця, але не менше 100 грн, та зі сплатою за їх користування процентів за розмірами процентних ставок відповідно 46,8% або 44,4% річних на залишок заборгованості, та 7,8% на місяць (93,6%річних) або 7,4 на місяць (88,8% річних) при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, а також штрафів за несвоєчасне виконання зобов`язання (а.с.6зв-7). При цьому зазначено, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 1.01.2019, тобто до дати, яка сплинула на час підписання позичальником анкети-заяви (26.02.2019), у якій одночасно міститься застереження, що умови договору про споживчий кредит, який буде обраний позичальником, можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та залежатимуть від проведеної оцінки кредитоспроможності споживача (а.с.7). За змістом статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 9 Закону України «Про споживчий кредит» на кредитодавця покладається відповідальність щодо інформації споживача про умови кредитування до укладення між сторонами самого договору. Така інформація надається споживачу у письмовому вигляді та надає йому можливість визначитися з кредитним продуктом, який у подальшому він може обрати та укласти споживчий кредит на визначених сторонами умовах. Тому така інформація не є тотожною умовам договору, який сторони підписують та цим підписанням визначають суттєві умови договору кредитування, в тому числі і у відповідності до розділу ІІІ Закону України «Про споживчий кредит». За таких обставин приєднана банком до матеріалів позову інформація про умови кредитування (а.с.6-7) не визначає конкретних умов кредитування між сторонами, які ними узгодженні шляхом підписання анкети-заяви, в тому числі, з огляду на те, що: ця інформація містить різні умови кредитування за різними кредитними продуктами, посилання на які в анкеті заяві позичальника відсутні; та в ній відсутні посилання на використання платіжної картки будь-якого вигляду; а також не зазначено вид бажаної банківської послуги, яку споживач бажає отримати, як-от кредит або депозит, відкриття поточного рахунку. Отже, незважаючи на те, що договір, укладений між сторонами повинен складатися із підписаних сторонами анкети-заяви позичальника щодо приєднання, тарифів надання кредиту, умов і правил надання банком послуг та правил користування платіжною карткою, позичальником ОСОБА_1 підписана тільки анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Акцент Банку, та не узгоджено з банком інші складові договору про надання банківських послуг, а саме розмір відсотків, тощо, так як «Умови та Правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку» ним не підписані (а.с.7зв-11, 12). Підписання інформаційної довідки з наданням інформації щодо кредитування за декількома видами кредитних продуктів банку (Паспорту споживчого кредиту) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, та із зазначенням про те, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною в банку до 1 січня 2019 року, не є безумовним свідченням позичальника щодо обрання ним певного кредитного продукту на конкретну суму з певними умовами кредитування. Відповідно до частини 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору приєднання, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, і повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, то банк має обов`язок підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме такі умови, які ним надані, і не інші. Відтак, положеннями статей 633, 634 ЦК України презюмується, що другий контрагент (споживач послуг банку) може приєднатися лише до тих умов, з якими він ознайомлений. За такого та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін по сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки вони достовірно не підтверджують вказаних обставин а паспорт споживача містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, та з його змісту слідує, що умови кредитування можуть відрізнятися від умов договору про споживчий кредит. Така позиція висловлена Великою Палатою ВС у постанові від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17 та є підставою для застосування до правовідносин, що виникли між учасниками даної цивільної справи, яка знаходиться на перегляді у суді апеляційної інстанції. В той же час, незважаючи на відсутність узгодження з позичальником усіх складових договору, позивачем розрахована заборгованість відповідача за кредитом, з урахуванням процентів за користування кредитом, спочатку за відсотковою ставкою у 46,8% річних (3,9 % на місяць) та з 1 вересня 2019 року за ставкою 93,59999999% (7,8% на місяць) для прострочених відсотків, при тому, що банком не заявлено вимог про стягнення прострочених відсотків за користування кредитом, з огляду на строк дії картки до лютого 2023 рок (а.с.5). Рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитом жодною із сторін не оскаржено, а тому не є предметом апеляційного перегляду. При перегляді судового рішення в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до частини 1 статті 1056? ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Між тим, у анкеті-заяві позичальника від 26 лютого 2019 року відсоткова ставка не зазначена. За такого судом першої інстанції зроблено вірний висновок про відсутність підстав для розрахунку та стягнення заборгованості за поточними процентами. На підставі встановлених обставин справи, колегія суддів доходить висновку, що правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ «Акцент Банк» відсотків за користування кредитом, визначених та нарахованих ним за Умовами та правилами надання банківських послуг, без їх попереднього узгодження з позичальником, - відсутні, внаслідок чого та у відповідності до статті 375 ЦПК України судове рішення в цій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Підстав для перерозподілу судових витрат колегія суддів не вбачає. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу АТ «Акцент Банк» залишити без задоволення, а заочне рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 10 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуюча О.О. Ямкова Судді С.Ю. Колосовський О. В. Локтіонова