Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.006332

УХВАЛА 24 червня 2021 року м. Київ справа № 1.380.2019.006332 провадження № К/9901/18247/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Кашпур О. В., Уханенка С. А., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі за позовом державного реєстратора Мостиської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб - Державного підприємства "Національні інформаційні системи", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ГРУП", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПММ-ЗАХІД", про визнання протиправними і скасування наказів, у с т а н о в и в : 17 травня 2021 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв`язку. 19 травня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції. Верховний Суд ухвалою від 30 березня 2021 року залишив касаційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визнавши неповажними підстави пропуску Міністерства юстиції України строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року та встановив скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів. На виконання указаного судового рішення 08 червня 2021 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в якій скаржник вказує, що причини пропуску строку на касаційне оскарження за період з 15 квітня 2021 року по 17 травня 2021 року (з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 12 квітня 2021 року про повернення касаційної скарги та її повторного подання) зумовлені обмеженнями, впровадженими державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2. Суд наголошує, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. При цьому, відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою. Дослідивши нові підстави для поновлення строку касаційного оскарження, подані автором касаційної скарги у встановлений строк, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону № 731-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Водночас колегія суддів відзначає, що самого лише посилання на існування карантину та запроваджених у зв`язку з цим обмежень, без аргументованих доводів та обґрунтованих доказів, не може вважатись, з огляду на зміни до законодавства, поважною причиною пропуску строку для усунення недоліків касаційної скарги. Слід зауважити, що скаржником вчинялися дії щодо касаційного оскарження судових рішень, натомість саме ним не було дотримано вимог КАС України щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема щодо викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, що стало підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі. Ухвалу суду про повернення касаційної скарги від 12 квітня 2021 року скаржник отримав 15 квітня 2021 року, однак повторно із касаційною скаргою звернувся лише 17 травня 2021 року. Значний проміжок часу з моменту отримання ухвали суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням касаційної вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі. Скаржником не наведено об`єктивних перешкод для повторного направлення цієї касаційної скарги у найкоротший термін, який не має перевищувати десяти днів - строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначений положеннями статті 332 КАС України. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви №17160/06 та №35548/06; пункт 33). Слід зауважити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії). Слід також зазначити, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, від 26 квітня 2007 року, "Трух проти України", заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Водночас, суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналогічний висновок міститься в ухвалах Верховним Судом від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19, від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19, від 18 січня 2021 року у справі № 520/7779/20. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. З урахуванням наведеного, відсутні підстави для визнавання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та підстави для поновлення такого строку. За правилами пункту 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними. За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 КАС України, у х в а л и в :

1. Визнати неповажними причини пропуску Міністерством юстиції України строку на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 1.380.20219.006332.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 1.380.20219.006332 за позовом державного реєстратора Мостиської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб - Державного підприємства "Національні інформаційні системи", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД ГРУП", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПММ-ЗАХІД", про визнання протиправними і скасування наказів.

3. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді О. В. Кашпур С. А. Уханенко