Ухвала КАС ВС № 120/821/21-а

УХВАЛА 24 червня 2021 року Київ справа №120/821/21-а провадження №К/9901/20909/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Данилевич Н. А., Радишевської О. Р., перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, з участю третьої особи: Акціонерного товариства «Перший український міжнародний Банк», про визнання протиправними та скасування постанов, в с т а н о в и в : 03 червня 2021 року зазначену касаційну скаргу подано засобами поштового зв`язку. 07 червня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції. Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України. З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у правовідносинах з приводу рішення приватного виконавця. За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове для неї значення, обґрунтовуючи такі доводи тим, що справа містить правову проблему щодо правомірності відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження майна боржника на підставі документу/копії документа, який підтверджує, що майно боржника, а саме: грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах, знаходяться на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, обґрунтовуючи посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, автор скарги наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно застосування статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» щодо вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем знаходження майна боржника після внесення змін до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 01 червня 2020 року.№ 1825/5). Обґрунтовуючи посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження заявник указує, що підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій є неправильне застосування норм процесуального права, зокрема, недослідження зібраних у справі доказів. Наголошує, що судами не надано належної оцінки виписці по рахунку, з якої вбачається, що на момент відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження у боржника було наявне майно в межах виконавчого округу приватного виконавця. Автор зауважує, що визначальним при відкритті виконавчого провадження за місцем знаходження майна боржника, на її думку, є наявність доказу, який підтверджує, що на рахунку боржника наявні кошти, а не сам «картковий рахунок», тобто грошові кошти у формі запису на рахунку є майном у розумінні статті 190 Цивільного кодексу України. Проаналізувавши підстави, на яких подана касаційна скарга у цій справі, Верховний Суд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження, та необхідність відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Керуючись статтями 328-332, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 120/821/21-а.

2. Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 120/821/21-а.

3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Установити строк у п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді Н. А. Данилевич О. Р. Радишевська