Постанова КАС ВС № 211/3311/16-а(2-а/211/10/17)
від 24.06.2021 · АдміністративнаПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2021 року м. Київ справа № 211/3311/16-а(2-а/211/10/17) адміністративне провадження № К/9901/30034/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.01.2017 (суддя Ткаченко С.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (колегія у складі суддів Дадим Ю.М., Богданенка І.Ю., Уханенка С.А.) у справі № 211/3311/16-а (2-а/211/10/17) за позовом ОСОБА_1 до Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. І. РУХ СПРАВИ 1. 25.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив: - визнати неправомірними дії відповідача у відмові по нарахуванню і виплаті компенсацій втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати; - зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з 01.01.2012 по теперішній час в розмірі 161890 грн.; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії та проведення виплати щомісячно як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) інвалід другої групи у відповідності до вимог ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком.
2. Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.01.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, в частині вимог за період з 01.01.2012 по 25.01.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 до Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання перерахувати та призначити пенсію залишено без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення з позовом до суду. В задоволенні адміністративного позову за період з 25.01.2016 ОСОБА_1 до Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного Фонду України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання перерахувати та призначити пенсію - відмовлено повністю. 3. 05.07.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.08.2017 відкрито провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду. II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач перебуває на обліку в Криворізькому південному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус та соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 7. 13.08.2010 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу було розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу та зобов`язано останнього провести з 01.12.2009 перерахунок державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. 8. 05.06.2013 позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою про здійснення згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 донарахування основної пенсії.
9. Листом від 18.06.2013 № К-97 Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області повідомило позивача про те, що пенсія розрахована з більш вигідного варіанту заробітної плати- за жовтень 1986 року, а розрахунок пенсії проведено відповідно до пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210. 10. 24.05.2016 позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою про перерахунок його державної та додаткової пенсії, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком за 2012 - 2016 роки.
11. Листом Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 06.06.2016 №К-59 позивачу було відмовлено в задоволенні його заяви.
12. Відмова обґрунтована тим, що рішення судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, виконується сторонами в межах покладених повноважень, а саме виплати призначені на виконання судового рішення продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення або до змін пенсійного законодавства.
13. Не погодившись з вказаними висновками Пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом. ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем в порушення положень ст. 50, ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправно відмовлено у задоволенні заяви від 24.05.2016 щодо перерахунку та призначення пенсії як інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.
15. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду від 13.08.2010 виконано та перераховано пенсію позивачеві відповідно законодавства України, а саме Закону України «Про Державний бюджет України» за відповідні роки, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відсутні порушення з боку відповідача. ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Пенсійний орган у період з 25.01.2016 по серпень 2016 року здійснював належне нарахування пенсії та ним дотримано вимоги Порядку № 1210 та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
17. Постанова від 13.08.2010 Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу, якою зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, не місить кінцевої дати перерахунку та виплати пенсії, а отже такі виплати здійснюються до зміни законодавчих норм на які посилається суд при винесенні рішення по справі.
18. Також, за висновком суду першої інстанції, позовні вимоги за період з 01.01.2012 по 25.01.2016 були заявлені поза встановленими приписами чинного законодавства строками, що свідчить про необхідність їх залишення без розгляду. V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та зазначає, що з отриманням 16.06.2016 листа від відповідача про відмову в перерахунку пенсії як інваліду ІІ групи, першої категорії учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, з дотриманням встановлених ст. 99 КАС України строків звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
20. Крім того, позивач зазначає, що розмір пенсії по інвалідності, причинний зв`язок якої встановлений з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинен розраховуватись, нараховуватись та виплачуватись на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 № 654 чи будь-якої іншої постанови Кабінету Міністрів України, або ж іншого нормативно-правового акту України, зокрема Закону України «Про внесення змін до державного бюджету на 2011 рік» тощо.
21. Отже, відповідач, не сплачуючи пенсії у розмірі, встановленому ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відмовляючи у задоволенні заяви від 24.06.2016 щодо перерахунку та призначення пенсії як інваліду 2 групи 1-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, умисно не виконуючи рішення судів ,порушив його конституційні права на отримання достойної пенсії. 22. 19.09.2017 від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін. VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків. (а) щодо залишення позовних вимог без розгляду
24. Верховний Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 висловив наступну правову позицію щодо строків звернення до суду: « <…> для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо».
25. Суд не знаходить підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі, що розглядається.
26. У справі, що розглядається, суд зазначив, що позивач про можливе порушення свого права дізнався ще, наприкінці 2011 року, про що йдеться у позовній заяві (абзац № 3), де позивач зазначив, що до 2012 року йому сплачувалась щомісячна сума 3913 грн. та не доплачувалася сума у розмірі 3127, 60 грн. Крім того, із заявою про перерахунок пенсії він звертався 05.06.2013 та отримав відповідь 18.06.2013, а отже про порушення своїх прав позивач дізнався ще у 2012 році та позовні вимоги за період з 2012 року по 25.01.2016 позивачем подані з порушенням строків, передбачених ст. 99 КАС України, і їх слід залишити без розгляду.
27. Доводи скаржника про те, що з отриманням 16.06.2016 листа від відповідача про відмову в перерахунку пенсії як інваліду ІІ групи, першої категорії учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, він звернувся до суду за захистом порушеного права з дотриманням встановлених ст. 99 КАС України строків звернення є безпідставними, оскільки враховуючи висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021, колегія суддів звертає увагу на те, що отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.
28. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовних вимог за період з 01.01.2012 по 25.01.2016 без розгляду. (б) щодо суті спору
29. Предметом спору є правомірність дій відповідача щодо виплати пенсії позивачу відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону № 796-XII у розмірах, встановлених Постановою КМУ №1210, а не в розмірі, визначеному рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13.08.2010.
30. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
31. Так, у постанові від 25.10.2018 (справа №629/4075/16) Верховний Суд зазначив наступне: « <…> 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, пунктом 63 якого, зокрема розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким установлено, що норми і положення зокрема ст. 50, 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно із новою редакцією ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 54 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній на час звернення позивача за перерахунком пенсії) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з п. 11 вказаного Порядку мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: I групи інвалідності - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; II групи інвалідності - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; III групи інвалідності - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пунктом 13 цього ж Порядку в редакції, що діяла у спірний період, встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону № 796-ХІІ виплачується у таких розмірах: особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інвалідам I групи - 474,5 гривні; інвалідам II групи - 379,6 гривні; інвалідам III групи - 284,7 гривні. Зазначені положення Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ неконституційними не визнавались, положення Постанови КМУ № 1210 є також чинними. Отже, виплата державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, проводилась у розмірі, встановленому Постановою КМУ №1210. … <…> право встановлювати законодавчі обмеження щодо виплати пенсії узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини викладеною в рішенні від 03 червня 2014 року у справі «Великода проти України» (заява №43331/12), в якому суд розглянувши скаргу, зокрема, за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19 січня 2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Враховуючи наведене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про правомірність дій відповідача при нарахуванні та виплаті пенсій позивачеві (основної та додаткової) відповідно до ст. 50, 54 Закону № 796-XII у розмірах, встановлених Постановою КМУ № 1210».
32. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаного правового висновку.
33. У справі, що розглядається суди зазначили, що відповідач у період з 25.01.2016 по серпень 2016 року здійснював належне нарахування пенсії позивачу, з дотриманням вимог Порядку № 1210 та Закону України «Про захист і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що свідчить про відсутність протиправного характеру в його діях.
34. Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що постанова від 13.08.2010 Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу, якою зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, не містить кінцевої дати перерахунку та виплати пенсії, а отже такі виплати здійснюються до зміни законодавчих норм на які посилається суд при винесенні рішення по справі.
35. Зазначене кореспондується із висновком Європейського суду з прав людини у справі «Великода проти України», згідно якого, законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. Суд у цьому рішенні констатував, що подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, були внесені зміни.
36. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
37. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
38. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд - ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 211/3311/16-а (2-а/211/10/17) залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб