Ухвала КАС ВС № 160/10425/20

УХВАЛА 23 червня 2021 року м. Київ справа № 160/10425/20 адміністративне провадження № К/9901/20695/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Державної організації "Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року у справі № 160/10425/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної організації "Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ", третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Національна поліція України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на навчанні, стягнення грошового забезпечення, середнього заробітку, зміни дати та формулювання звільнення, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної організації "Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ", третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Національна поліція України, де просив: визнати протиправним та скасувати наказ ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 15.07.2020 року №114 о/с про відрахування полковника поліції ОСОБА_1 - докторанта денної форми навчання відділу докторантури та аспірантури та направлення у розпорядження Національної поліції України та звільнення з посади доцента кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки за пунктом 1 статті за пунктом 1 статті 36 КЗпП України 14 липня 2020 року; поновити його на денну форму навчання відділу докторантури та аспірантури зі спеціальності 081 «Право», 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право по кафедрі адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ; стягнути з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на його користь середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу, як докторанта денної форми навчання відділу докторантури та аспірантури (стипендію), та як доцента кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету (грошове забезпечення); змінити дату звільнення позивача з посади доцента кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету з 15.07.2020 на 31.08.2020, а також змінити формулювання підстави звільнення з пункту 1 статті 36 КЗпП України «за згодою сторін» на пункту 2 частини першої статті36 КЗпП України «в зв`язку із закінченням строку трудового договору»; стягнути з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на його користь моральну шкоду в розмірі 100000 гривень, а також понесені судові витрати. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року провадження у справі частині визнання протиправним та скасування наказу ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 15.07.2020 року №114 о/с у частині звільнення позивача з посади доцента кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки за пунктом 1 статті за пунктом 1 статті 36 КЗпП України 14 липня 2020 року, стягнення з університету на його користь середнього заробітку (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу як доцента кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету (грошове забезпечення), а також зміни дати та формулювання підстави звільнення з пункту статті 36 КЗпП України «за згодою сторін» на пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України «в зв`язку із закінченням строку трудового договору» закрито. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року, адміністративний задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 15.07.2020 року №114 о/с в частині відрахування полковника поліції ОСОБА_1 докторанта денної форми навчання відділу докторантури та аспірантури у зв`язку із закінченням терміну навчання та направлення у розпорядження Національної поліції України; визначення суми витрат, що підлягає відшкодуванню. У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Державна організація "Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Із системного аналізу наведених положень процесуального закону слідує, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Скаржник в касаційній скарзі підставою касаційного оскарження вказує пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не досліджено зібрані у справі докази. Частиною другою статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження. У відсутності обґрунтованих підстав визначених пунктом 1-3 частини другої статті 328 КАС України суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави передбаченої 4 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині не дослідження доказів. При цьому вимогами касаційної скарги є не направлення справи на новий розгляд (як це передбачено статтею 353 КАС України), а скасування постанови апеляційного суду. З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Отже, обґрунтування наведеного пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи. Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної організації "Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року у справі № 160/10425/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної організації "Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ", третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Національна поліція України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на навчанні, стягнення грошового забезпечення, середнього заробітку, зміни дати та формулювання звільнення - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддяЛ.О. Єресько