Постанова 4857 № 462/1470/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 462/1470/21 пров. № А/857/9540/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М., з участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 13 квітня 2021 року, ухвалене суддею Кирилюком А.І. у м. Львові, у справі №462/1470/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та визнання дій інспектора протиправними, - ВСТАНОВИВ: 10 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області, у якому просив визнати дії інспектора УПП у Львівській області Двожана Н.В. щодо складання постанови серії ЕАН №3856632 від 02.03.2021 про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 510 гривень незаконними, визнати вказану постанову протиправною, скасувати її, а провадження по справі закрити. В обґрунтування позовних вимог покликається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення та на порушення вимог щодо порядку притягнення до адміністративної відповідальності при винесенні оскаржуваної постанови. Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 13 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову серії серії ЕАН №3856632 від 02.03.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 225 гривень, та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване тим, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, окрім оспорюваної постанови. Зокрема судом вказано на відсутність доказів розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70», лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки для фіксації обставин порушення правил дорожнього руху, в тому числі і швидкісного режиму. Крім того зауважив, що з огляду на положення ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку, визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натоміть ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехіки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону. Водночас, суд зазначив, що законодавчо не визначеного іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції, ніж розміщення виключно в порядку ст.40 Закону України «Про національну поліцію». Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що наявність на зазначеній ділянці дорожніх знаків 5.45 «Населений пункт»; 5.46 «Кінець населеного пункту» не ставилось під сумнів позивачем. Щодо наявності на вказаній ділянціх дороги знаку «5.70» «Фото, відеофіксування порушень» скаржником вказано на те, що інспектор є посадовою особою Управління і під час прийняття рішення керується законами України, Правилами дорожнього руху та іншими нормативно-правовими актами, і оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. На офіційному сайті Департаменту патрульної поліції розміщена інформація про ділянки дороги, на яких здійснюється вимірювання швидкості за допомогою приладу TruCam, та вказано, що зазначені ділянки дороги облаштовані відповідними дорожніми знаками, в тому числі на ділянці дороги Київ-Чоп 511-580 км. Також зазначено, що лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного ручного режиму роботи вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі. Таким чином, у діях позивача містяться ознаки адміністративного правопорушення, а інспектор діяв в межах власної дискреції, яка визначається завданнями та функціями, передбаченими Законом України «Про Національну поліцію», КУпАП та посадовою інструкцією поліцейського. В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді з урахуванням особливостей, визначених ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Так, судом з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, винесеної інспектором 3 батальйону 4 роти УПП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Двожаном Назарієм Володимировичем, серії ЕАН № 3856632 від 02.03.2021, встановлено, що ОСОБА_1 02.03.2021 о 12:55:52, керуючи автомобілем Renault Laguna н.з. НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Київ - Чоп (527 км) зі швидкістю 76 км/год в межах населеного пункту с. Малі Підліски, чим перевищив дозволений ліміт швидкості більше ніж на 20 км/год, порушивши п. 12.4. Правил дорожнього руху (далі - ПДР). Вимірювання швидкості здійснювалось лазерним вимірювачем швидкості TruKam 20/20, серійний номер ТС000705 (а.с.6). Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. ОСОБА_1 , вважаючи постанову серії ЕАН № 3856632 від 02.03.2021 та дії інспектора поліції протиправними, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного. Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху України (далі - ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями). Відповідно до п.1.1 ПДР України - ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Згідно з ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до пп. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, настає в разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно з ст.222 цього Кодексу органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч.1 ст.122 КУпАП. Відповідно до п.10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. В свою чергу, згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень. В силу ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. В розумінні ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В обгрунтування протиправності оскаржуваної постанови позивач покликається на відсутність доказів наявності вчинення ним правопорушення. Крім того, вказує на неналежність доказу - вимірювального приладу «TruCam LTI 20/20, серійний № ТС000705». Однак, наведені позивачем доводи, зокрема щодо відсутності доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, спростовуються фотознімком з приладу «TruCam», що є додатком до постанови, яким зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху. Щодо правомірності застосування лазерного вимірювача швидкості «TruCam LTI 20/20» колегія суддів зазначає наступне. Лазерний вимірювач швидкості «TruCam LTI 20/20» отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 №1362 пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. Разом з тим, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України відповідними партіями. Колегія суддів зауважує, що така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України. Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік. Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №

193. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірюваль13 січня 2021 року та чинного до 13 січня 2022 року лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20, серійний № ТС000705», є придатним до застосування (а.с. 36). Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Отже, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим, хоча у даному випадку, пристрій «TruCam LTI 20/20» пройшов експертизу у Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації від 27.09.2018 (а.с. 38). Відтак, лазерні вимірювачі швидкості TruCam, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/21171 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості TruCam LT1 20/20 №ТС0007050 до застосування. Отже, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Фотознімком приладу «TruCam LTI 20/20, серійний № ТС000705» зафіксовано перевищення швидкості транспотним засобом марки Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_2 о 12:54:43 02.03.2021 по автодорозі Київ-Чоп, яким керував позивач, 76 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год. Таким чином, приймаючи оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення, відповідачем оцінено наявні докази, повно і об`єктивно досліджено всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це передбачено ст. 252 КУпАП. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП, а доводами позивача не спростовуються висновки інспектора. Слід зазначити, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції ч.1 ст.122 КУпАП. Водночас, судом встановлено, що у постанові серії серії ЕАН №3856632 від 02.03.2021 час вчинення правопорушення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, зазначено із помилковим зазначенням хвилин та секунд, що вказує на допущення інспектором описки в оскаржуваній постанові. Однак, допущена інспектором у постанові описка (невідповідність) не свідчить про відсутність події такого адміністративного правопорушення та не може бути самостійною підставою для звільнення позивача від відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 липня 2019 року (справа № 276/1186/16-а), а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Доказів упередженості відповідача щодо позивача перед судом не доведено. Підстав для сумніву щодо об`єктивності відповідача щодо позивача не вказано. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись статтями 139, 242, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області задовольнити, а рішення Залізничного районного суду м.Львова від 13 квітня 2021 року у справі №462/1470/21 скасувати. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та визнання дій інспектора протиправними відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. В. Глушко судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська