Постанова 4852 № 160/4772/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/4772/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., за участю секретаря судового засідання Солодкова К.А. за участю представників: позивача Давидов М.С., відповідача Єфіменко О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТА ДНІПРО" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 ( суддя першої інстанції Врона О.В.) в адміністративній справі №160/4772/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТА ДНІПРО" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: ТОВ «Віста Дніпро» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010550519 від 23.12.2019р., яким збільшено суму грошового зобов`язання: за податковими зобов`язаннями на суму 6607,00 грн., за штрафними санкціями 1651,75 грн. винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010560519 від 23.12.2019р., яким збільшено суму грошового зобов`язання: за податковими зобов`язаннями на суму 31104,00 грн., за штрафними санкціями 7776,00 грн. винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010570519 від 23.12.2019р., винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області яким зменшено від`ємне значення по податку на додану вартість на суму 27953,00 грн. Вимоги позову обґрунтовані, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки перевірка була проведена за пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, в той час як підстава для проведення перевірки у зв`язку з відмовою у наданні документів визначена пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. В ході перевірки було використано вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року, який не набрав законної сили на момент перевірки та в подальшому був скасований 13.11.2019 року Дніпровським апеляційним судом на підставі скасування кримінальної відповідальності за діяння, вчинене особою. ТОВ «Продукт Групп» було складено та надано в адресу покупця TOB «Віста Дніпро» податкову накладну № 86 від 29.11.2017 р., взаємовідносини між ТОВ «Продукт Групп» та ТОВ «Віста Дніпро» підтверджуються первинною документацією: договір поставки №29/11-17 від 29.11.2017 р., видаткова накладна № РН-1129/04 від 29.11.2017 р., а також іншою документацією: оборотно-сальдова відомість № 631 від 29.11.2019 р., рахунок на оплату № 1129/04 від 29.11.2017 р., оприбуткування товарів № 29/11 від 29.11.2017р., виписка про сплату за товари згідно рахунку № 1129/04 від 29.11.2017р. За таких обставин ТОВ «Віста Дніпро» мало всі підстави для віднесення сум по зазначеним взаємовідносинам до складу витрат та податкового кредиту у відповідних звітних періодах. Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів реальність здійснення господарських операцій. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у задоволені позову відмовлено. З апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій підтримав обставини викладені в позові. За результатами апеляційного перегляду справи апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Під час апеляційного перегляду справи встановлено, на підставі повідомлення від 12.09.2016 №60, відповідно до наказу №11.09.2020 року №168-п, згідно з п. 19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1. ст.20, ст.75, п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, у зв`язку з відмовою у наданні документів ТОВ «Віста Дніпро» на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2019 року №84408/10/04-36-14-09 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Віста Дніпро» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Продукт Групп» за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року. За результатами перевірки складено акт від 21.10.2019 року №5145/04-36-05-19/39449669, в якому зазначено порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6607 грн., в тому числі за листопад 2017 року 6607 грн.; завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 27953 грн., у тому числі за грудень 2017 року 27953 грн.; п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік на загальну суму 31104 грн. На підставі акту перевірки від 21.10.2019 року №5145/04-36-05-19/39449669 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 23.12.2019 року: - №0010550519 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 8258,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 6607 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1651,75 грн.; - №0010560519 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 38880 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 31104 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 7776 грн.; - №0010570519 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на додану вартість на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 27953 грн. За результатами адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень до ДПС України, рішенням якої від 19.03.2020 року №10239/6/99-00-08-05-03-06 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення. Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції послався на висновки Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, де сформулюваний правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Вирішуючи спір по суті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне. Підставою при зверненні до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач зазначив процедурні порушення проведення перевірки та та як наслідок протиправність рішень за результатами перевірки. Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно п. 62.1.3 статті 62.1 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п. 75.1.2 ст. 75 ПК України). Обставини справи, які б свідчили про недопуск позивачем посадових осіб контролюючого органу до проведення виїзної перевірки, судом не встановлено і відповідних доказів матеріали справи не містять. Водночас платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 804/1113/16, від 30 листопада 2018 року у справі № 808/1641/15 та від 12 березня 2019 року у справі № 826/630/15. Згідно абзацу першого пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів) (абзац перший пункту 86.3 статті 86 Податкового кодексу України). Як зазначено в пункті 86.10 статті 86 ПК України, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника. Згідно пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. З матеріалів справи встановлено, між ТОВ Віста Дніпро (покупець), в особі директора ОСОБА_1 , та ТОВ Продукт Групп (продавець), в особі ОСОБА_2 , було укладено договір поставки від 29.11.2017 року №29/11-17, за яким продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар згідно рахунку або видаткової накладної. На підтвердження виконання умов договору контрагентами складені наступні документи: податкова накладна №86 від 29.11.2017 року та видаткова накладна №1129/04 від 29.11.2017 року на поставку віника сорго у кількості 8000 шт. на загальну суму 207360 грн., в тому числі ПДВ 34560 грн. Оплата товару здійснена 15.12.2017 року та 10.01.2018 року, що підтверджується заключними виписками банківської установи за вказаний період. Товарно-транспортні накладні або інші докази перевезення товару не надано. Позивач зазначає, що отриманий товар від ТОВ «Продукт Групп» було поставлено Приватному акціонерному товариству «Металургійний комбінат «Азовсталь» згідно з видатковою накладною №136 від 02.04.2018 року, рахунком на оплату №145 від 02.04.2018 року та податковою накладною №2 від 02.04.2018 року. Поставка товару віника сорго, Приватному акціонерному товариству «Металургійний комбінат «Азовсталь» відбувалась за ціною за одиницю у розмірі 12,45 грн. без ПДВ, в той час, як закупівля вінику сорго у ТОВ «Продукт Групп» здійснювалась за ціною 21,60 грн. без ПДВ. Отже, вказана операція є збитковою, а позивачем не обґрунтовано здійснення господарської операції із закупівлі товару за ціною більшою майже в два рази ніж ринкова вартість такого товару. При досліджені доказів встановлено, що позивачем здійснювалась закупівля віників у кількості 8000 шт. у контрагента-постачальника ТОВ «Продукт Групп» на суму вартості однієї одиниці 21,60 грн. без ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № РН-1129/04 від 29.11.2017 року та рахунком на оплату № 1129/04 від 29.11.2017 року. В той час, як стверджує позивач, отриманий товар було реалізовано Приватному акціонерному товариству «Металургійний комбінат «Азовсталь» за ціною за одиницю у розмірі 12,45 грн. без ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №136 від 02.04.2018 року, рахунком на оплату №145 від 02.04.2018 року та податковою накладною №2 від 02.04.2018 року. Крім того, всі первинні документи від імені ТОВ «Продукт Групп» підписано ОСОБА_2 , як директором підприємства. ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року у справі №202/790/19, яким ОСОБА_2 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст.28, ч. 1 ст.205 КК України та призначено їй узгоджене сторонами у покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень. В подальшому вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року у справі №202/790/19 було скасовано ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2019 року, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.28ч. 1 ст.205 КК України, закрито на підставі п.4 ч.1ст.284 КПК України у зв`язку з тим, що набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою. Контролюючим органом надіслано позивачеві запит «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» №84408/10/04-36-14-09 від 19.07.2019 року, на які позивачем не було надано відповіді, що не спростовано позивачем у позовній заяві. Підставою для надіслання запиту стало отримання податковим органом вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року у справі №202/790/19. Відповідна підстава проведення перевірки, визначена в акті від 21.10.2019 року №5145/04-36-05-19/39449669 відповідає нормам, визначеним в наказі на проведення перевірки від 11.09.2019 року №60. З урахуванням наведеного судовою колегією враховується, що первинні документи, виписані від імені підприємства та від особи, яка, по-перше, заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, по-друге, не мала можливості їх підписати, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів/робіт/послуг. Наведена позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 14.03.2019 у справі № 825/2042/14 та від 14.03.2019 у справі № 808/2159/17. Крім того, у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі № 21-421а11 також міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Відтак, з урахуванням наведених доказів у своїй сукупності, а саме - відсутності в первинних документах відомостей про правочин, на підставі яких вони складені, а також надання директором ТОВ «Продукт Групп» у рамках кримінального провадження заперечень щодо причетності до господарської діяльності даного товариства та підписання від його імені документів, колегія суддів приходить висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність підстав стверджувати про відсутність реальності та товарності господарських операцій між вказаними суб`єктами господарювання. До того ж процедурних порушень призначення та проведення перевірки також не встановлено. Отже, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТА ДНІПРО" залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 в адміністративній справі №160/4772/20 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п.2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Повний текст постанови складено 18 червня 2021 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва