LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851480/7183/20

від 24.06.2021 ·

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Глазько С.М. 24 червня 2021 р. Справа № 480/7183/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - в с т а н о в и в: 22.10.2020 року позивач Головне управління Державної податкової служби у Сумській області (далі ГУ ДПС у Сумській області) звернулося до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг: - з орендної плати з фізичних осіб в сумі 80.415,51 грн на р/р UA458999980334149815000018540, одержувач Сумська міська отг 18010900, код одержувача 37970593, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 22.810,24 грн на р/р UA838999980314080512000018540, одержувач Сумська міська отг 18010300, код одержувача 37970593, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998. Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що за ОСОБА_1 обліковується заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 22.810,24 грн та заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в сумі 80.415,51 грн, яка виникла в результаті несплати відповідним податків, що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, які не оскаржувалися платником податків, розрахунком податкового боргу, витягами з інтегрованої картки платника та корінцем податкової вимоги. Правом подання відзиву на адміністративний позов, ОСОБА_1 не скористався. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 року адміністративний позов задоволено. Судове рішення вмотивоване тим, що узгоджена сума грошового зобов`язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, доказів сплати ОСОБА_1 не надано, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи не погашена та складає у загальному розмірі 103.225,75 грн. Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Сумській області відмовити в повному обсязі. В обґрунтування поданої апеляційної скарги відповідач зазначив, що він проживає в м. Білопілля Сумської області, яке наразі входить до Білопільської ОТГ та йому належить нерухоме майно та земельна ділянка в зазначеному місті, тому сплачувати місцеві податки, у тому числі і податок на нерухоме майно і податок з орендної плати з фізичних осіб, на рахунки Білопільської ОТГ, які були сплачені ним 23.12.2020 року, а саме, з орендної плати з фізичних осіб у сумі 107.000,00 грн та податок на нерухоме майно у сумі 37.038,50 грн, що підтверджується банківськими квитанціями. Натомість, рішенням суду першої інстанції, позивач безпідставно та необґрунтовано стягнув з нього кошти на користь Сумської міської ОТГ, де він не проживає та не має ані нерухомого майна, ані земельних ділянок. Правом подання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області не скористалось. Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України). За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом установлено, що відповідно до відомостей витягу з історії недоїмок, сформованого на підставі ІКП ІТС «Податковий блок», за ОСОБА_1 обліковується заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 22.810,24 грн та з орендної плати з фізичних осіб в загальній сумі 80.415,51 грн (основний платіж 77.717,34 грн; пеня 2.698,17 грн) (а.с.5). У відповідності до норм ст. 266 Податкового кодексу України (далі ПК України), контролюючим органом були винесені наступні податкові повідомлення-рішення, а саме: - від 10.03.2017 року № 428-18, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 373,16 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.15); - від 10.03.2017 року № 429-18, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 1.389,85 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.16); - від 10.03.2017 року № 430-18, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 88,85 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.16); - від 10.03.2017 року № 431-18, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 2.832,89 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.15); - від 17.12.2018 року № 0011020-5413-1801, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 433,28 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.14); - від 17.12.2018 року № 0011021-5413-1801, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 95,23 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.14); - від 17.12.2018 року № 0011023-5413-1801, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 3.289,28 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.13); - від 17.12.2018 року № 0011022-5413-1801, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 1.613,76 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.13); - від 04.04.2019 року № 0043648-5413-1801, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 1.008,19 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.12); - від 04.04.2019 року № 0043649-5413-1801, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 276,99 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.12); - від 04.04.2019 року № 0043650-5413-1801, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 3.755,02 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.11); - від 04.04.2019 року № 0043651-5413-1801, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 7.653,74 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.11). У відповідності до норм ст. ст. 286-288, ПК України, контролюючим органом були винесені наступні податкові повідомлення-рішення, а саме: - від 21.04.2017 року № 1054289-0000, яким нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 15.192,83 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.19); - від 21.04.2017 року №1 054291-0000, яким нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 10.158,63 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.19); - від 21.04.2017 року № 1054287-0000, яким нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 554,32 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.19); - від 30.06.2018 року № 532124-1308-1819, яким нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 554,32 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.18); - від 30.06.2018 року № 532125-1308-1819, яким нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 15.192,83 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.18); - від 30.06.2018 року № 532126-1308-1819, яким нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 10.158,63 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.18); - від 07.05.2019 року № 3893664-5413-1819, яким нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 554,32 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.17); - від 07.05.2019 року № 3893667-5413-1819, яким нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 15.192,83 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.17); - від 07.05.2019 року № 3893669-5413-1819, яким нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 10.158,63 грн, отримане за особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.17). У зв`язку із наявністю податкового боргу, 13.06.2020 року відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслана податкова вимога від 28.05.2020 року № 5462-10 на загальну суму 139.837,80 грн за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6). Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті ст. Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом. Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. За приписами ст. 16.1.4 ПК України до обов`язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни. Відповідно до ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Згідно з п.п. 266.6.1. п. 266.6. ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Відповідно до п.п. 266.7.1. п. 266.7. ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України). Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу (п.п. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК України). Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1. п. 266.10. ст. 266 ПК України). Відповідно до п.п. 288.5.1. п. 288.5. ст.288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п.288.7. ст. 288 ПК України). Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1. ст. 285 ПК України). Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (п.286.5. ст. 286 ПК України). Згідно з п. 287.2. ст. 287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5. ст. 287 ПК України). Згідно п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). За приписами п. п.129.1.1. п.129.1 ст.129 ПК України при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Відповідно до пп. 129.3.1 п. 129.1 ст.129 ПК України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань. Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк. Згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але несплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було складено податкову вимогу від 28.05.2020 року № 5462-10, яку направлено засобами поштового зв`язку листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу: АДРЕСА_1 . При цьому, відповідач зазначає про відсутність заборгованості, що підтверджується копією платіжного доручення від 23.12.2020 року № 73, відповідно до якого, ОСОБА_1 було сплачено на рахунок Білопільської міської ОТГ 107.000,00 грн, призначення платежу орендна плата з фізичних осіб та копією платіжного доручення від 23.12.2020 року № 74, відповідно до якого, ОСОБА_2 сплачено 37.038,50 грн, призначення платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами (а.с. 49). За результатами дослідження означених вище платіжних доручень, колегією суддів установлено, що грошові кошти були перераховані на отримувача Білопільську міську ОТГ. Згідно з ч. 1 ст. 8 Бюджетного кодексу України, бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних. Функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація є обов`язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Частинами 4 та 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки, збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Згідно з п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання у строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання чи інші неточності не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання. Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16.06.2015 року у справі № 21-377а15 та Верховного Суду та постанові від 17.01.2018 у справі № 2а-2686/09/2670 та постанові від 18.10.2019 року по справі № 820/3132/16. З огляду на викладене та враховуючи, що узгоджена сума грошового зобов`язання сплачена ОСОБА_1 у повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги відповідача. Оскільки означені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовує рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 року з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову ГУ ДПС у Сумській області. Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України). Підставами для зміни судового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України) На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову Головного управління Державної податкової служби у Сумській області. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»