Постанова 4850 № 266/5506/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2021 року справа №266/5506/19 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя від 23 листопада 2020 р. у справі № 266/5506/19 (головуючий І інстанції суддя Шишилін О.Г.) за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 роти 1 батальйону патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Сомікова Сергія Костянтиновича, Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: 20.11.2020 до Приморського районного суді м. Маріуполя Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 266/5506/19. Як вбачається із суті заяви, заявник просить суд постановити додаткове рішення з приводу однієї із позовних вимог щодо якої досліджувалися докази, а саме якою він просив визнати противоправною постанову «Про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі» від 20.08.2019 року серія ЕАВ № 1468791 відносно притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, що була винесена інспектором 1 батальйону 4 роти УПП у Донецькій області капралом поліції Соміковим Сергієм Костянтиновичем. Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що він подавав до суду позов про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАВ № 1468791 від 29.08.2019 про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КАС України. Разом з тим, судом не були розглянуті усі вимоги. Судом позов задоволено та постанова серії ЕАВ № 1468791 від 29.08.2019 скасована, справа про адміністративне правопорушення закрита. Однак, постанова не визнана протиправною. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без руху або повернути її скаржнику; відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. За змістом частин першої і другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним. Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень. За унормуванням ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області, як адміністративним судом в порядку визначеному ст. 286 КАС України була розглянута адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 з приводу рішення відповідача у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та у відповідності до вимог визначених п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС прийнято рішення про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення. Правовим наслідком для визнання рішення суб`єкта владних повноважень протиправним, тобто таким, що суперечить правовим нормам, є саме скасування такого рішення. В інший спосіб відновити порушене право особи законодавець не передбачив. Таким чином порушені права позивача є захищеними у повному обсязі з моменту скасування спірної постанови. Тобто, судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші протии Україн від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскарженого судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя від 23 листопада 2020 р. залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя від 23 листопада 2020 р. у справі № 266/5506/19 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 23 червня 2021 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді І.В. Геращенко Е.Г. Казначеєв