Постанова 4873 № 910/3093/20 (910/15108/20)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" червня 2021 р. Справа№ 910/3093/20 (910/15108/20) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сотнікова С.В. суддів: Остапенка О.М. Копитової О.С. за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І., представника ФОП Блюменфельда М.Ю. та ОСОБА_1 адвоката Пихтіна К.В., представника ТОВ "Інтерпідшипник" адвоката Крилова А.В., представника ТОВ "Парттрейнд" адвоката Кучерявого Д.В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпідшипник" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 (повний текст складено 04.03.2021, суддя Мандичев Д.В.) за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Парттрейнд" арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Парттрейнд" (код 34181697)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпідшипник" (код 39696780), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Витязь" (код 39763914). про визнання недійсним правочину в межах справи №910/3093/20 за заявою фізичної особи-підприємця Блюменфельда Максима Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парттрейнд" (код 34181697) про банкрутство, ВСТАНОВИВ: На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/3093/20 за заявою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Парттрейнд", провадження у якій відкрито ухвалою від 27.04.2020. У жовтні 2020 року розпорядник майна боржника звернувся до суду в межах справи про банкрутство із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парттрейнд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпідшипник" про визнання недійсним договору № 28 про відступлення права вимоги від 03.01.2020. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 (з урахування ухвали про виправлення описок від 25.03.2021) позовні вимоги задоволено, визнано недійним Договір №28 від 03 січня 2020 року про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерпідшипник" (ТОВ "Парттрейнд") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпідшипник"; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпідшипник" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Парттрейд" все отримане за Договором №28 від 03 січня 2020 року про відступлення прав вимоги, а також документи, що підтверджують права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Витязь" на підставі видаткової накладної № ДХП00000271 від 22.11.2018; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпідшипник" на користь арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича судовий збір у розмірі 4204,00 грн. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпідшипник" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2021, прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича про визнання недійсним правочину. Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Так, за твердженням скаржника, оспорюваний договір є відплатним, оскільки його ціна визначена у додатковій угоді від 03.01.2020 до договору № 28 та така заборгованість ТОВ "Торговий дім "Інтерпідшипник" перед ТОВ "Інтерпідшипник" була зменшена за рахунок зарахування зустрічних однорідних вимог. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3093/20(910/15108/20); розгляд справи призначено на 01.06.2021. Фізична особа-підприємець Блюменфельд М.Ю. подав відзив, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а у хвалу суду першої інстанції залишити без змін. За твердженням кредитора, оспорюваний правочин був вчинений боржником протягом трирічного строку до відкриття провадження у справі про банкрутство, за яким боржник відмовився від власних майнових вимог до ТОВ "Машинобудівний завод "Витязь", оспорюваний договір був укладений із заінтересованою особою. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 відкладено розгляд справи на 15.06.2021. 14.06.2021 ТОВ "Інтерпідшипник" подав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, а саме заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.01.2020 з відміткою ТОВ "Торговий дім "Інтерпідшипник" про її прийняття. В обґрунтування неможливості подання вказаного доказу до апеляційної скарги відповідач послався на обставини запровадження на території країни карантинних заходів у зв`язку з якими у товаристві було встановлено дистанційний режим роботи з 09.11.2020 відповідно до наказу директора № 29/1К від 05.11.2020. Суд ухвалив залучити поданий доказ до матеріалів справи та надати йому відповідну оцінку при прийнятті рішення по суті апеляційної скарги з врахуванням вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України. Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Провадження у справах про банкрутство до 21.10.2019 регулювалось Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), а з 21.10.2019 - Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України. Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерпідшипник" (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпідшипник" (далі - новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги № 28, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до видаткової накладної № ДХП00000271 від 22.11.2018, укладеної між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Витязь" (далі - боржник) та всіх похідних від неї вимог. За цим Договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1. цього Договору. Згідно з п. 2.1. договору відступлення право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 49321,98 грн. за основним договором та 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору, що підтверджується наступними документами, які є невід`ємною частиною цього договору: - видатковою накладною № ДХП00000271 від 22.11.2018 на суму 56796,46 грн. з ПДВ, заборгованість по якій становить 49321,98 грн. з ПДВ; - рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 922/3319/19 від 10.12.2019, сума 1921,00 грн., заборгованість 1921,00 грн. Умовами пункту 3.2 договору відступлення передбачено, що новий кредитор зобов`язаний протягом 14 днів із дати виконання на його користь обов`язків боржником письмово повідомити первісного кредитора про це із зазначенням дати і суми виконання із додаванням завірених новим кредитором копій документів, що підтверджують таке виконання. Відповідно до пункту 3.3 договору відступлення первісний кредитор не вправі змінювати умови основного договору без письмової згоди нового кредитора. Пунктом 4.1 договору відступлення передбачено, що первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності цим договором. За умовою пункту 4.2 договору відступлення первісний кредитор не пізніше 14 робочих днів зобов`язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору. Згідно з пунктом 6.4 договору відступлення додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами та мають юридичну силу в разі, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (у разі наявності). Даний договір підписаний зі сторони первісного кредитора ТОВ "Торговий дім "Інтерпідшипник" керівником ОСОБА_2. та зі сторони нового кредитора ТОВ "Інтерпідшипник" також керівником ОСОБА_2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.12.2019 у справі № 922/3319/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерпідшипник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Витязь" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Витязь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Інтерпідшипник" 49321,98 грн заборгованості та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.2020 у справі № 922/3319/19 задоволено заяву ТОВ "Інтерпідшипник" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 922/3319/19. Замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерпідшипник" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпідшипник". Зазначена ухвала суду обґрунтована тим, що на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги від 03.01.2020 № 28 Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпідшипник" передані належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерпідшипник" права кредитора у зобов`язанні щодо отриманого товару на суму 49321,98 грн. та 1921,00 грн. судового збору, у зв`язку з чим стягувач у даній справі підлягає заміні. У той же час, ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.04.2020 порушено провадження у справі № 910/3093/20 про банкрутство ТОВ "Парттрейнд" (попереднє найменування ТОВ "Торговий дім "Інтерпідшипник"), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича. В обґрунтування позову розпорядник майна боржника зазначає, що в результаті проведеного аналізу фінансової та господарської діяльності боржника йому стало відомо про укладення між ТОВ "Торговий дім "Інтерпідшипник" (нова назва ТОВ "Парттрейнд", боржник у даній справі) та ТОВ "Інтерпідшипник" договору про відступлення права вимоги від 03.01.2020 № 28, який підпадає під ознаки недійсності правочину, оскільки останній укладений протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, договір має безоплатний характер, оскільки не встановлює зобов`язання нового кредитора сплачувати кошти за відступлені права вимоги, та такий договір укладений із заінтересованою особою - керівником боржника та керівником нового кредитора була одна і таж особа - ОСОБА_2 , а учасниками були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Оскаржувана ухвала про задоволення позову розпорядника майна мотивована тим, що оспорюваний договір направлений на відчуження належного ТОВ "Торговий дім "Інтерпідшипник" права вимоги до ТОВ "Машинобудівний завод "Витязь" щодо стягнення заборгованості в сумі 51242,98 грн. за видатковою накладною № ДХП00000271 від 22.11.2018 та рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 922/3319/19 від 10.12.2019. Відчуження прав вимоги здійснено безоплатно, внаслідок чого боржник фактично відмовився від власних майнових вимог на суму 51242,98 грн, оскільки договір не містить умову про ціну відступлення, що підлягає сплаті за відчуження права вимоги. При цьому, суд першої інстанції відхилив додаткову угоду від 03.01.2020 до договору про відступлення права вимоги від 03.01.2020 № 28, в якій визначено плату за відступлене право в розмірі 5 000,00 грн, в якості доказу оплатності оспорюваного договору з огляду на неподання її при вирішенні питання правонаступництва у справі Господарського суду Харківської області № 922/3319/19. Також суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою ТОВ "Інтерпідшипник" від 03.01.2020 у рахунок сплати ціни відступлення за додатковою угодою від 03.01.2020 з огляду на відсутність доказів її вручення боржнику. Місцевий господарський суд встановив, що станом на дату укладення оспорюваного правочину 03.01.2020 керівником ТОВ "Торговий дім "Інтерпідшипник" та одним із його учасників був ОСОБА_2 . Одночасно, керівником та одним із учасників іншої сторони правочину - ТОВ "Інтерпідшипник" станом на 03.01.2020 також значиться ОСОБА_2 . Тобто, оспорюваний правочин укладений між заінтересованими особами, керівником та учасником яких виступає одна й таж особа - ОСОБА_2 . З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорюваний договір не направлений на реальне настання правових наслідків за ним, а спрямований на зменшення активів ТОВ "Торговий дім "Інтерпідшипник" (ТОВ "Парттрейнд") у зв`язку з безоплатною передачею належного йому права вимоги на суму 51242,98 грн на користь заінтересованої особи, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України та є підставою для визнання його недійсними у відповідності до ч. 1 ст. 215, 234 ЦК України та статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції про недійсність оспорюваного правочину та відхиляє доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків щодо безоплатності укладеного між сторонами договору, обставинам справи, оскільки боржник не отримав будь-які грошові кошти за відступлення права вимоги. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи про зарахування зустрічних однорідних вимог за умовами додаткової угоди від 03.01.2020 та на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.01.2020, оскільки вказані документи підписані однією особою ОСОБА_2 , а заборгованість боржника за договором поставки № 15/05-2012 від 15.05.2015 не може підтверджуватись актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2019, оскільки останній не є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання на заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог з огляду на невручення її боржнику. Одночасно колегія суддів не бере до уваги і подану в суді апеляційної інстанції копію заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог із відміткою про її отримання, оскільки скаржник не навів будь-яких доводів та не надав доказів на їх підтвердження в обґрунтування неможливості подання такого доказу суду першої інстанції. При цьому, клопотання про залучення доказів містить лише посилання на неможливість подання такого доказу разом з апеляційною скаргою, в той час як відповідно до вимог ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що існує вся сукупність умов для визнання оспорюваного договору недійсним на підставі ч. 1 ст. 42 КУзПБ, оскільки подані розпорядником майна боржника на підтвердження таких обставини докази є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається. Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України. Керуючись ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпідшипник" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у справі № 910/3093/20(910/15108/20) залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 23.06.2021. Головуючий суддя С.В. Сотніков Судді О.М. Остапенко О.С. Копитова