Постанова 4804 № 243/2086/20

Єдиний унікальний номер 243/2086/20 Номер провадження 22-ц/804/1319/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 червня 2021 року м. Бахмут Донецька область Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Канурної О.Д., суддів: Корчистої О.І., Космачевської Т.В., за участю секретаря судового засідання: Володовського Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2021 року у цивільній справі № 243/2086/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення матеріального та морального збитку (суддя першої інстанції Старовецький Володимир Іванович), - В С Т А Н О В И В: У березні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення матеріального та морального збитку. В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилався на те, що наказом № 547 від 27.11.2019 року його було відсторонено від роботи оператора котельні з 28.11.2019 року на підставі службових записок начальника котельні ОСОБА_2 від 02.09.2019 року, 08.10.2019 року та 27.11.2019 року про порушення ним інструкції робітника та інструкції з охорони праці, що нібито тягло за собою створення аварійних ситуацій. Також в наказі № 547 від 27.11.2019 року вказано про позачергову перевірку постійно діючого комісією знань позивача з питань охорони праці. Всі три службові записки та наказ № 547 вручили йому в один день 27 листопада 2019 року, хоча датовані вони 02.09.2019 року, 08.10.2019 року та 27.11.2019 року. Ніяких пояснювальних записок з приводу нібито аварійних ситуацій, про які він не знав, з нього не було взято жодної. При врученні йому наказу № 547 начальник котельні ОСОБА_2 порадив позивачу перейти в другий цех слюсарем, оскільки до цього він десять місяців працював замість посади оператора котельні, на яку він був прийнятий, працював слюсарем-ремонтником за дорученням свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 , а тільки кілька робочих днів у місяць підміняв інших операторів котельні в дні їх відпусток та відгулів, а також начальника котельні ОСОБА_2 на час його відпустки. Оператором котельні позивача було прийнято 23.01.2019 року за умови, що він буде навчатися за даною спеціальністю, що саме він і зробив, здав екзамени і в травні 2019 року отримав посвідчення оператора котельні третього розряду. Але по отриманій спеціальності, начальник котельні ОСОБА_2 , позивача до роботи не допускав, пояснюючи тим, що він буде працювати слюсарем до того часу, поки хтось із працівників не захворіє або не піде у відпустку. Після відмови позивача перейти в другий цех слюсарем, начальник котельні ОСОБА_2 повідомив, що на місце ОСОБА_1 вже прийнято нового оператора, яким є рідний брат одного з операторів котельні, та порадив йому написати заяву про звільнення. Позивач написав заяву про звільнення за власним бажанням від 29.11.2019 року та вказав три причини звільнення, а саме не підписаний трудовий договір, десять місяців позивач працював не за спеціальністю та наказ №

547. Після підпису начальника котельної ОСОБА_2 , позивач особисто відніс заяву в відділ кадрів на реєстрацію та на підпис директора підприємства. На другий день позивача викликали в відділ кадрів, вручили наказ про звільнення без номеру, без підпису директора, без дати про його звільнення та неповним формулюванням його заяви. В наказі про звільнення не було вказано причин звільнення, а саме про невиконання умов трудового договору, який так і не був укладений між ним та підприємством. Після його відмови підписати цей наказ, на нього почався тиск та погрози. До цього він зробив копії службових записок, наказу №

547. Копію наказу про звільнення йому так і не надали, повідомили, що він вже підшитий, але не зареєстрований. Позивач кілька разів звертався до начальника котельної ОСОБА_2 з питанням, що робити далі, якщо його відсторонили від роботи оператора котельні, просив надати другу роботу або надати йому інструкції та літературу для підготовки до іспиту. На всі питання від ОСОБА_2 надходила негативна відповідь. В подальшому, позивач самостійно почав готуватися до іспиту в кімнаті прийому їжі, але на якийсь час позивач відлучився, і копії документів зникли. В ході з`ясування обставин зникнення документів, які були для нього важливі, він звернувся до співробітників із проханням вернути зниклі документи, або він буде вимушений прийняти якісь заходи. Начальник котельні ОСОБА_2 звернувся до служби безпеки та поскаржився на позивача, після чого його визвали до головного інженера ОСОБА_3 , який з погрозою наказав йому написати заяву про звільнення, або його звільнять за статтею, і він ніде не зможе працювати. Потім знову визвали в службу безпеки, де зробили «очну» зустріч з ОСОБА_2 , змушували писати пояснювальну. Він її написав, але розмова з ним про зниклі документи була записана на телефон і погроз з його сторони не було. Служба безпеки виявила бажання послухати цю розмову, але йому стало вже так погано, що він насилу з їх допомогою включив запис. Далі йому стало ще гірше, в охороні праці йому поміряли тиск, який був дуже високий для нього - 160/100. Позивач ніколи не страждав на тиск, але всі ці розмови та дії з погрозою з їхнього боку до нього привели до того, що він почав втрачати з початку пам`ять, а потім і частково свідомість. На його прохання викликати швидку допомогу, начальник охорони праці наказав переодягнутися, та швидку він викличе сам. За цей час поки його допитували в кімнаті служби безпеки, файл з документами хтось поклав до нього в сумку, яку він до цього дивився кілька разів. Копії документів зникли зі столу, а чомусь опинилися в сумці. Далі, замість швидкої, яку так і не викликали, начальник охорони праці та заступник начальника служби безпеки посадили в чергову машину підприємства та повезли його в відділення кардіології в центральну лікарню м. Слов`янка, де тиск підскочив до 170/110, йому стало ще гірше. Там йому зробили кардіограму, поставили крапельниці та зробили укол, і позивач почав приходити в свідомість. Оскільки співробітники не викликали швидку, потім з кардіології його перевезли в лікарню на микрорайон Хімік до сімейного лікаря та покинули його. Добре, що позивач зміг викликати дружину, і вона була поруч із ним. Лікар дав направлення до неврологічного відділення міської лікарні, де його поклали в той же день до стаціонару. Таким чином, він пробув на лікарняному з 04 грудня 2019 року по 24 січня 2020 року з діагнозом: інсульт. Позивач вийшов з лікарняного листа 27 січня 2020 року до праці в котельній оператором, але начальник котельні повідомив, що заява про звільнення ним була вже підписана, на його робоче місце вже прийнята друга людина, і роботу йому надасть директор підприємства. Директор був відсутній. Позивач звернувся в відділ кадрів, де на питання про його подальшу роботу на підприємстві, його під конвоєм служби безпеки з відділу кадрів відвели в котельню для переодягання з робочої форми, і під конвоєм провели на прохідну, де по розпорядженню директора підприємства виділили кімнату прийому їжі для охорони. Служба безпеки за дорученням директора заборонила пропускати його на територію підприємства взагалі. В той же день служба охорони праці наказала пройти професійний огляд у лікарні. Хоча він рік тому під час вступу до підприємства пройшов огляд всіх лікарів, його примусили пройти огляд всіх лікарів вдруге. Позивач пройшов вдруге всіх лікарів в січні 2020 року, але лікар-терапевт, який писав висновок комісії, пояснив позивачу, що після інсульту він не має можливості працювати оператором котельні. Таким чином, професійний огляд він не пройшов. Позивач ще три тижні ходив на підприємство. Його далі прохідної не пускали. Весь робочий час він проводив в кімнаті прийому їжі охорони з відчуттям, ніби він відбуває покарання. 26 лютого 2020 року до кімнати прийому їжі охорони підприємства, тобто до нього прийшли начальник відділу кадрів Чепель Т.Ю., начальник відділу охорони праці Строітелєв А.Г., начальник служби безпеки ОСОБА_4 , зам. начальника служби безпеки і вручили йому наказ про його звільнення за станом здоров`я. Перед цим повідомили, що інших робочих міст, згідно його стану здоров`я на підприємстві немає. ОСОБА_5 вручила йому перелік вакансій з міського центру зайнятості. Позивач спитав, чи повернуть йому свідоцтво про проходження навчання і присвоєння йому кваліфікації оператора котельні, на що йому відповіли, що навчання він проходив за кошти підприємства, тому документи є власністю заводу. Позивач зазначає, що він не вчинив на підприємстві жодної аварії, не завдав збитку, виконував роботу не з фаху, працював сумлінно, прогулів за ним не рахувалося, працював понаднормово, конфліктів не вчиняв. ОСОБА_1 просив суд першої інстанції відмінити наказ № 547 про відсторонення від роботи, як не відповідний вимогам закону; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» на його користь в рахунок морального та матеріального збитку у розмірі 190000,00 грн., а також понесені їм витрати на лікування. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення матеріального та морального збитку відмовлено. Із вказаним рішенням суду не погодився позивач - ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги позивач ОСОБА_1 посилається на те, що вважає рішення суду першої інстанції незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального права. Позивач ОСОБА_1 просить Донецький апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції і винести нове рішення про задоволення його вимог, а саме: відмінити наказ № 547 від 27 листопада 2019 року про відстрочення його від роботи, як не відповідний вимогам Закону; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» на його користь в рахунок морального та матеріального збитку 190000,00 грн., понесені ним витрати на лікування, а також судові витрати з відповідача. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху у зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження. До Донецького апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 28 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та встановлено відповідачу по справі строк для надання відзиву на апеляційну скаргу. Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження ОСОБА_1 отримана (том № 2, а.с. 52). Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження та копія апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» отримані (том № 2, а.с. 53). До Донецького апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача (том № 2, а.с. 99 102). Ухвалою Донецького апеляційного суду від 17 травня 2021 цивільну справу було призначено до розгляду. Заслухавши головуючого суддю, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» адвоката Капустіну Т.О., представника відповідача ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно з частиною 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судом першої інстанції встановлено, що 23.01.2019 року відповідно до наказу (розпорядження) № 3 від 22.01.2019 року ОСОБА_1 прийнято до Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» на посаду оператора котельні (підмінного). Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір, відповідно до якого позивача було переведено на роботу у даному товаристві до цеху енергозабезпечення на посаду оператора котельні (підмінного), проте даний договір не містить дати укладення та підписів сторін. Позивач ОСОБА_1 пройшов навчання у Донецькій філії Державного підприємства «Інститут підготовки кадрів промисловості» за кваліфікацією «оператор котельні», про що отримав посвідчення № НОМЕР_1 про право виконання робіт з підвищеною небезпекою від 17.05.2019 року та свідоцтво № НОМЕР_1 про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації з професією «оператор котельні», пройшов перевірку знань з питань охорони праці. ОСОБА_1 був ознайомлений із Інструкцією № 1 з охорони праці правил поведінки та дії при аварійних та техногенних ситуаціях, Інструкцією № 2 «Правила з пожежної безпеки у цехах, відділеннях, складах», Інструкцією № 3 з охорони праці з надання долікарської медичної допомоги потерпілим від нещасного випадку, Інструкцією № 4 з охорони праці з електробезпеки для І групи неелектротехнічного персоналу, Інструкцією з експлуатації парового котла ДЕ-25/14 ГМ при роботі на газовому паливі, Інструкцією № 63 з охорони праці для оператора котельні, Посадовою інструкцією оператора котельні КІІ 8162.2. Відповідно до Наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу від 15.05.2019 року, ОСОБА_1 з 15.05.2019 року тимчасово було переведено з посади оператора котельні на період відпустки ОСОБА_7 . Згідно з Наказом (розпорядженням) про переведення на іншу роботу від 10.06.2019 року, ОСОБА_1 на період з 10.06.2019 року по 30.06.2019 року тимчасово було переведено з посади оператора котельні на посаду в.о. майстра на період відпустки ОСОБА_2 . Відповідно до Наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу від 25.08.2019 року, ОСОБА_1 на період з 25.08.2019 року по 07.09.2019 року тимчасово було переведено з посади оператора котельні на посаду оператора змінного на період відпустки ОСОБА_8 . Відповідно до службових записок начальника котельні ОСОБА_2 від 02.09.2019 року, 08.10.2019 року та 27.11.2019 року, підмінний оператор котельні ОСОБА_1 порушував робочі інструкції, порядок розпалювання котла, Інструкцію № 63, Інструкцію з експлуатації парового котла ДЕ-25/14ГМ при роботі на природному газі, чим створював аварійні ситуації на підприємстві. Згідно з Актами, складеними посадовими особами ТОВ «Руссоль-Україна», 02.09.2019 року, 08.10.2019 року та 27.11.2019 року ОСОБА_1 відмовився від надання письмових пояснень з приводу допущених з його боку порушень робочої інструкції та інструкції №

63. Відповідно до службової записки начальнику відділу охорони праці та виробничого контролю Строітелєву А.Г. начальник котельні ОСОБА_2 просив надати письмовий висновок про те, чи було порушено правила технічної безпеки та посадової інструкції підмінним оператором котельні ОСОБА_1 02.09.2019 року, 08.10.2019 року та 27.11.2019 року. Згідно зі службовою запискою начальника відділу охорони праці та виробничого контролю Строітелєва А.Г. від 27.11.2019 року, 27.11.2019 року оператор котельні (подмінний) ОСОБА_1 при розпалі котла ДЕ-25/14ГМ намагався запалити пальник без попередньої продувки, що є порушенням п. 3.4 Інструкції з охорони праці для оператора котельні № 63; п.п. 2 п. 2.2.7, п.п. 2.3.1 п. 2.3 Інструкції з експлуатації парового козла ДЕ-25/14 ГМ при роботі на газовому паливі. Оскільки розпал котла є важливим етапом процесу запуску виробництва на підприємстві, під час інциденту в приміщені котельні знаходився головний інженер ОСОБА_3 , який став випадковим свідком подій. Тільки при негайному втручанні начальника котельні ОСОБА_2 вдалося запобігти вибуху, роботи були негайно зупинені, а оператор котельні ОСОБА_1 відсторонений. Халатні дії ОСОБА_1 могли привести до вибуху котла, будівля котельні була б частково зруйнована. Наказом ТОВ «Руссоль-Україна» № 547 від 27.11.2019 року, на підставі службових записок начальника котельні ОСОБА_2 від 02.09.2019 року, 08.10.2019 року та 27.11.2019 року про порушення оператором котельні ОСОБА_1 робочої інструкції та інструкції з охорони праці, що тягло за собою створення аварійних ситуацій, ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 28.11.2019 року. Постійно діючій комісії з перевірки знань з питань охорони праці доручено провести позачергову перевірку знань оператора котельні ОСОБА_1 . На USB-флеш-накопичувачу міститься аудіозапис розмов ОСОБА_1 із працівниками ТОВ «Руссоль-Україна», відповідно до якого позивач просив надати йому можливість навчання на даному підприємстві, повторно надати копії службових записок та наказу про відсторонення від роботи у зв`язку зі зникненням даних документів. Також зафіксовано розмову щодо обставин, які відбувалися напередодні відсторонення ОСОБА_1 від роботи. Відповідно до службової записки начальника котельної Ільченко Г.А. від 04.12.2019 року, останній вказав, що об 11 годині 15 хвилин підмінному оператору котельні ОСОБА_1 стало погано, після чого його було відправлено до медичної установи. Оскільки котельня є об`єктом підвищеної небезпеки, просив призначити ОСОБА_1 позачерговий медичний огляд. Згідно службової записки, за порушення посадових інструкцій та створення аварійних ситуацій, підмінний оператор котельні ОСОБА_1 відсторонений від посади підмінного оператора. У штатному розписі котельної інших посад для роботи ОСОБА_1 немає, у зв`язку із чим начальник котельної ОСОБА_2 просив надати ОСОБА_1 іншу роботу до позачергової перевірки знань. Наказом ТОВ «Руссоль-Україна» № 578 від 11.12.2019 року для оператора котельні ОСОБА_1 організовано робоче місце на прохідній підприємства. Згідно з листками непрацездатності ОСОБА_1 перебував на лікарняному у період з 04.12.2019 року по 17.12.2019 року, 18.12.2019 року по 23.12.2019 року, 28.12.2019 року по 10.01.2020 року за загальним захворюванням. Як слідує з виписки із медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення № 3079/1610 від 17.12.2019 року, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 04.12.2019 року по 17.12.2019 року із діагнозом ОСН: ГПМК (від 04.12.2019 року) за ішемічним типом у руслі ПСМА з центральним лівобічним прозопарезом на тлі ГХ ІІІ ст., ЦАС 2-3 ст. СУП: Ангіопатія ОИ. Відповідно до квитанцій та чеків аптечних пунктів ОСОБА_1 було сплачено на медичні препарати грошові кошти у сумі 1976,65 грн. 25.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» та КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» укладено договір № 61 про надання медичних послуг, відповідно до п. 1.1 Розділу І даного договору Лікарня зобов`язується у 2019 році надавати медичні послуги населенню, а відповідач оплатити такі фактично надані медичні послуги. Відповідно до переліку працівників ТОВ «Руссоль-Україна» для проходження обов`язкових профілактичних психіатричних оглядів у 2019 році ОСОБА_1 був зобов`язаний пройти обов`язковий профілактичний психіатричний огляд у 2019 році. Наказом ТОВ «Руссоль-Україна» № 580 від 13.12.2019 року «Про організацію чергового медичного огляду» направлено на черговий медичний огляд працівників згідно узгоджених списків (Додатку № 1) до даного наказу. Медичний огляд працівникам необхідно пройти до 27.12.2019 року. Відповідно до наказу ТОВ «Руссоль-Україна» № 27 від 27.01.2020 року «Про внесення змін до наказу 580 від 13.12.2019 року» внесено зміни до п. 3 наказу № 580 від 13.12.2019 року, а саме «Медичний огляд працівникам необхідно пройти до 07.02.2020 року». Як вбачається зі службової записки від 27.01.2020 року, згідно Додатку № 1 до наказу № 580 від 13.12.2019 року станом на 27.01.2020 року ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд з поважної причини. Згідно списку осіб, які не придатні на своїй посаді та які підлягають диспансерному обліку значиться оператор котельні ОСОБА_1 . Відповідно до довідки ЛКК НКП «МКЛ м. Слов`янська» Донецької області № 454/5 ОСОБА_1 за станом здоров`я може виконувати легкий фізичний труд без нічних змін та перегріву. Як вбачається з медичної довідки про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника від 30.01.2020 року, за висновком комісії про стан здоров`я ОСОБА_1 не придатний для роботи за професією «оператор котельні». Наказом ТОВ «Руссоль-Україна» № 55 від 10.02.2020 року «Про зміну графіка роботи» встановлено оператору котельні ОСОБА_1 10.02.2020 року графік роботи з 07 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. з обідньою перервою з 11 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. Наказом ТОВ «Руссоль-Україна» № 1-00000005-0000000967 від 26.02.2020 року про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 звільнено з посади оператора котельні у зв`язку із неможливістю продовження роботи за станом здоров`я на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, про що було зроблено запис у трудовій книжці. ОСОБА_1 на підставі Заключного Акту за результатами періодичного медичного огляду працівників ТОВ «Руссоль-Україна» від 14.02.2020 року про непридатність до виконання робіт оператора котельні, а також у зв`язку із відсутністю на підприємстві робочих місць, які б відповідали вимогам умов праці без шкоди для здоров`я, було запропоновано вакансії за даними центру зайнятості відповідно до переліку вільних робочих місць, наданого Слов`янським міським центром зайнятості. Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 про те, що наказ № 547 від відсторонення позивача від роботи був вручений йому 27.11.2019 року, а в службовій записці від 02.09.2019 року начальник котельні ОСОБА_2 не вказав дату, коли він працював підмінним оператором і скоїв порушення, ніхто в цей день не робив йому зауважень відносно його праці, котел працював рівно без перебоїв і він не відмовлявся давати пояснення з приводу допущених ними порушень; 08.10.2019 року начальник котельні ОСОБА_2 пише службову записку, де вказує, що він 07.10.2019 року при розпалюванні котла порушив порядок розпалювання котла згідно робочої інструкції і при цьому він був відсторонений від розпалювання, але рапорт роботи операторів за 07.10.2019 року не було надано до суду, з вказаними службовими записками позивача не було ознайомлено, а службової записки від 27.11.2019 року про те, що він щось накоїв, немає і не може бути, котел не тух, працював, його до котла не підпускали, є безпідставними, виходячи з наступного. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Як вбачається із ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Відповідно до ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Як вбачається із ст. 159 КЗпП України, працівник зобов`язаний: - знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; - додержувати зобов`язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації; - проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; - співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних та нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров`ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або посадову особу. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про охорону праці» (із змінами) передбачено, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Відповідно до статті 14 вказаного вище Закону, працівник зобов`язаний: - дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; - знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; - проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Статтею 15 вказаного вище Закону передбачено, що спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право, зокрема, вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці; зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров`ю працюючих; надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці. Згідно з Переліком машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107, парові та водогрійні котли теплопродуктивністю понад 0,1 МВт відносяться до машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Як вбачається із статті 46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони, в інших випадках, передбачених законодавством. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 пройшов навчання, інструктаж з роботи із паровим котлом, отримав посвідчення № 419 про право виконання робіт з підвищеною небезпекою від 17.05.2019 року та свідоцтво № НОМЕР_1 про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації з професією «оператор котельні», пройшов перевірку знань з питань охорони праці, був ознайомлений із внутрішніми інструкціями ТОВ «Руссоль-Україна», які стосуються його напрямку роботи, проте неодноразово порушував дані робочі інструкції, порядок розпалювання котла, Інструкцію № 63, Інструкцію з експлуатації парового котла ДЕ-25/14ГМ при роботі на природному газі, інструкцію з охорони праці, чим створював аварійні ситуації на підприємстві. 27.11.2019 року під час виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_1 допустив порушення, які могли спричинити вибух парового котла ДЕ-25/14ГМ, що призвело би до загибелі людей та руйнування будівлі котельні, що понесло би за собою тяжкі наслідки. Матеріали справи містять акти про відмову від надання письмових пояснень позивача з приводу допущених з його боку порушень робочої інструкції та інструкції № 63 (том № 1, а.с. 148 150). Доводи апеляційної скарги позивача про те, що журнал операторів за 27.11.2019 року і табель обліку робочого часу за листопад 2019 року відповідачем були перероблені, є безпідставними, виходячи з наступного. Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини 5 вказаної вище статті, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Як вбачається із частини 6 вказаної вище статті, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з частиною 2 статті 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Відповідно до ухвали Донецького апеляційного суду від 15 червня 2021 року в судовому засіданні 22.06.2021 року були досліджені апеляційним судом оригінали наступних документів: службові записки на ім`я директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» від 02.09.2019 року, 08.10.2019 року, 27.11.2019 року з книгою реєстрації, трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна», акти про відмову ОСОБА_1 писати пояснення від 02.09.2019 року, 08.10.2019 року, 27.11.2019 року, табелі обліку робочого часу за період роботи з 02.09.2019 року по 27.11.2019 року. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що деякі свідки давали неправдиві показання, є безпідставними, виходячи з наступного. Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини 2 вказаної статті передбачено, що ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Крім того, відповідно до частини 5 статті 230 ЦПК України головуючий під розписку попередив свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань і привів їх до присяги. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем під час відсторонення позивача від роботи не було порушено його прав та вимог трудового законодавства. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обґрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача. На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2021 року і задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повний текст постанови складений 23 червня 2021 року Суддя: О.Д.Канурна