Постанова Дніпровський апеляційний суд № 198/612/20
від 23.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5771/21 Справа № 198/612/20 Суддя у 1-й інстанції - Гайдар І. О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого- судді Демченко Е.Л. суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2021 року по справі за позовом акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и л а: У грудні 2020 року акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (далі - АТ «АКЦЕНТ-БАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 06 квітня 2019 року ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору б/н та отримання кредитної картки, на підставі чого остання отримала грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначали, що ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та "Тарифами", які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею і банком кредитний договір, про що свідчить її підпис у заяві. Вказували, що відповідно до п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору відповідач надала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням банку. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 допустила значне порушення взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим станом на 20 листопада 2020 року виникла заборгованість у загальному розмірі 32 026,59 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 24 914,07 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 7 112,52 грн., а тому просили суд ухвалити рішення, яким стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 06 квітня 2019 року, станом на 20 листопада 2020 року, у загальному розмірі 32 026,59 грн. Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованість за договором № б/н від 06 квітня 2019 року, що складається з тіла кредиту в розмірі 24 914,07 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат. В апеляційній скарзі АТ «АКЦЕНТ-БАНК», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове, яким позов банку задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в позові в частині стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, не взяв до уваги, що відповідач особистим підписом підтвердила факт ознайомлення під час підписання анкети-заяви з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язалася в подальшому регулярно ознайомлюватися з їх змінами на веб-сайті банку; на підтвердження погодження між сторонами розміру відсоткової ставки за користування кредитом банком надано паспорт споживчого кредиту, підписаний позичальником; зазначає, що розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується банківською випискою, долученою до апеляційної скарги. Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу АТ «АКЦЕНТ-БАНК» відповідач по справі не скористалася. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Зважаючи на те, що ціна позову у даній справі 32 026,59 грн. та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Судом першої інстанції встановлено, що 06 квітня 2019 року ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву. Відповідно до заяви, позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з "Пам`яткою клієнта", «Умовами та правилами надання банківських послуг», складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а.с.7). Крім того, в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка", яка містить умови кредитування по карткам "Універсальна" та "Універсальна Gold", зокрема розмір відсотків за користування кредитом, порядок повернення кредиту тощо. Відповідно до паспорту споживчого кредиту встановлено, що інформація, яка в ньому викладена зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2019 року. В графі підпис споживача зазначено: підпис клієнта: ОСОБА_1 , 06 квітня 2019 року 13:15:24 підтверджено ОТП 05 з номера телефону НОМЕР_1 , що ознайомлена з дійсними Умовами та Правилами надання банківських послуг. Дата, ПІБ, підпис. Станом на 20 листопада 2020 року виникла заборгованість у загальному розмірі 32 026,59 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 24 914,07 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 7 112,52 грн. Відповідач позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 992,24 грн. визнала. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 7 122,52 грн., суд виходив з того, що анкета-заява № б/н від 06 квітня 2019 року не містить ні розміру відсотків за користування кредитними коштами, ні строку та порядку погашення кредитної заборгованості, при цьому Витяг з Тарифів та Умови та правила надання банківських послуг не підписані відповідачем, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету та що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків у зазначеному в цих документах розмірах і порядку нарахування. Крім того, з наданого банком «Паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому наявні умови кредитування для декількох видів платіжних карток: «Універсальна» та «Універсальна GOLD», не зазначено, який саме вид платіжної картки отримала відповідачка та які умови кредитування застосовував банк під час нарахування спірної кредитної заборгованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції у зв`язку з наступним. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Колегія суддів звертає увагу на те, що анкета-заява від 06 квітня 2019 року не містить даних про те, який тип картки виявила бажання оформити ОСОБА_1 , зокрема кредитну картку "Універсальну" або "Універсальна GOLD", при цьому відповідні графи анкети-заяви пусті, зокрема строк її дії, розмір процентів за користування кредитом, розмір пені та штрафних санкцій, передбачених за несвоєчасне погашення кредиту тощо. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК", які розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms, як невід`ємні частини спірного договору. Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та витягом з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК", які розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, зокрема, в частині розміру нарахування відсотків за користування кредитом, визначені, у тому числі: процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема неустойка за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування. Матеріали справи не містять доказів того, що саме цей витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК" розуміла відповідач ОСОБА_1 , ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК". Також, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі №6-16 цс 15 і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Колегія суддів вважає, що у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ "АКЦЕНТ-БАНК" у період - з часу виникнення спірних правовідносин (06 квітня 2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (17 грудня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. З урахуванням наведеного суд першої інстанції правильно виходив із того, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК", які надав банк, відповідач розуміла, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК". Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131 цс
19. В апеляційній скарзі АТ "АКЦЕНТ-БАНК" посилається на те, що підписуючи анкету-заяву відповідач ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, а отже виявила згоду на укладення кредитного договору, проте Умови та Правила надання банківських послуг, витяг з тарифів банку, не містять підпису ОСОБА_1 тому відсутні підстави вважати, що остання була ознайомлена із ними, зокрема в частині розміру відсотків за користування кредитними коштами. Посилання позивача на те, що під час укладення кредитного договору, відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка", що свідчить про узгодження сторонами умов договору в частині розміру стягуваних відсотків за користування кредитом є необґрунтованим, оскільки пунктом паспорту зазначено, що зазначена інформація зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2019 року, тобто умови, зазначені в паспорті споживчого кредиту, на момент підписання відповідачем анкети-заяви втратили чинність. Крім того, відповідний паспорт споживчого кредиту не містить власноручного підпису відповідача ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність підстав вважати ознайомлення позичальника саме із зазначеними у вказаному паспорті умовами кредитування. У зв`язку із недоведенням позивачем погодження між сторонами розміру відсотків за користування кредитом, підстави для їх стягнення на користь банку відсутні. Колегія суддів вважає безпідставними посилання апеляційної скарги на випуску по картковому рахунку та не приймає її як доказ, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач її не надавав, у зв`язку із чим не може бути прийнята судом апеляційної інстанції з огляду на наступне. Відповідно до положень частин першої, третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Апеляційний суд може встановлювати нові обставини лише у тому разі, коли їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність та допустимість доказів), які особа не мала можливості подати суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, чи неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або можуть бути перевіреними судом апеляційної інстанції доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням встановленого порядку (наприклад, із порушенням порядку допиту свідків). Надання особою, яка бере участь у справі, до суду апеляційної інстанції доказів, які вона без поважних причин не надала суду першої інстанції, виключає можливість їх прийняття і дослідження судом апеляційної інстанції та розцінюється як процесуальний недогляд або зловживання правом цієї особи. Така позиція узгоджується з постановами Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №598/1109/18, від 12 лютого 2020 року у справі №493/1538/16-ц, від 19 грудня 2020 року у справі №752/7693/17. Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення і, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення процентів має бути залишено без змін. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення. Рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 23 червня 2021 року. Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Куценко Т.Р. Макаров М.О.