LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд646/4926/20

від 22.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківській маєток» - залишити без задоволення.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2021 року м. Харків справа №646/4926/20 провадження №22-ц/818/3254/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В., суддів: Бурлака І.В., Хорошевського О.М. учасники справи: позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківській маєток», відповідач: ОСОБА_1 , третя особа: ВК «ЖЕК Комфорт-Новобуд» розглянувши в порядку ст.369 ЦПК України без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківській маєток» до ОСОБА_1 , третя особа: ВК «ЖЕК Комфорт-Новобуд» про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківській маєток» на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2021 року у складі судді Теслікової І.І.,- в с т а н о в и в: 20 серпня 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківський маєток» (далі за текстом ОСББ «Харківський маєток») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь суму боргу у розмірі 24924,37 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 4723 грн. 00 коп. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2021 року в задоволенні позову ОСББ «Харківській маєток» відмовлено. В апеляційній скарзі ОСББ «Харківській маєток» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що позивач добросовісно виконує свій обов`язок щодо надання житлово-комунальних послуг з теплопостачання. Відповідач, як споживач житлово- комунальних послуг повинен сплачувати отримані послуги, але ігнорує свій обов`язок. Скарг, зауважень, заперечень щодо ненадання послуг або надання послуг неналежної якості від відповідача не надходило. Не підписання відповідачем акту-перевірки розрахунків, не може свідчити про факт відсутності самої заборгованості та не надає право останньому не сплачувати кошти за отримані послуги. Вказує, що у тексті позовної заяви була допущена технічна помилка, а саме, визначаючи період за який позивач просив стягнути заборгованість, помилково зазначено 30.06.20209 року, мався на увазі рік 2020. Також зазначає, що судом проігноровано клопотання позивача щодо розгляду справи з обов`язковою участю представника позивача, яке було подано разом з позовною заявою. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем на надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог щодо розміру виниклої заборгованості та належного обґрунтування періоду, за який вона нарахована. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 05.11.2010, на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 06.12.2010 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна (а.с. 17- 18). Рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке оформлене протоколом № 1 від 25.06.2015 , було вирішено створити відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «Харківській маєток», обрано головою правління ОСОБА_2 ( а.с.6- 7). 30.06.2015 на підставі зазначеного рішення та Статуту об`єднання, згідно з «Порядком реєстрації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 11.10.2002р. №1521, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківській маєток» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №10000000423663.( а.с. 5). Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №30 від 03.02.2010, цьому житловому комплексу було присвоєно поштову адресу: Першої Кінної Армії , а 20.11.2015, згідно з Додатком №2 до рішення 1 сесії Харківської міської ради 7-го скликання №12/15, назву вулиці «Першої Кінної Армії» у м. Харкові, перейменували на вулицю «Гольдбергівська». На протязі 2017 року квартира АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , неодноразово була відключена від мережі теплопостачання у зв`язку з наявною заборгованістю, що зафіксовано в актах від 05.10.2017, 10.11.2017 та 13.11.2017 ( а.с. 11;13,14). Листами від 17.11.2017 та 29.01.2018 ОСОБА_1 повідомлявся про наявність заборгованості щодо внесків і платежів, які співвласники будинку повинні сплачувати до ОСББ «Харківський маєток» ( а.с.12; 15-16). З акту звірки взаєморозрахунків Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківський маєток» з власником квартири 105 ОСОБА_1 за період з 01.06.2016 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підписом Голови ОСББ «Харківський маєток» вбачається, що за період з 01.06.2016 року по 30.06.2020 року нараховано заборгованість у розмірі 24924, 37 грн.( а.с. 21-22). На а.с. 25-40 знаходяться таблиці з назвою «Витрати на тепло для житлового будинку АДРЕСА_3 за жовтень - грудень 2016 року, за 2017 рік та за січень квітень 2018 року. Звертаючись до суду з позовом, ОСББ «Харківський маєток» зазначало, що 25.06.2015 згідно з рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , було вирішено створити ОСББ «Харківській маєток». 01.07.2015 позивача було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №10000000423663. 14.09.2016р., між ТОВ «Меркурій - Прогрес 2014»- «Орендодавцем» та ОСББ «Харківський маєток» - «Орендарем», було укладено договори оренди майна та оренди нежитлового приміщення, що має цільове призначення щодо прийняття орендарем у строкове платне користування приміщення машинного відділення № 5 та обладнання дахової котельні. Ці приміщення мають цільове призначення та використовується, як дахова котельня, яка забезпечує опалення комплексу з вбудовано-прибудованими об`єктами соціально-побутового призначення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до вимог ч. 2. п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», що затверджені постановою КМУ від 24.01.2006 № 45 із змінами в постанові КМУ від 08.10.1992 №572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Також, згідно з вимогами п. 5 ч. 3.ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»ст. 68 ЖК України, та відповідно до вимог ч.10 п.1 с.7ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», споживачі зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідач ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_4 , а відтак, є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку, та зобов`язаний дотримуватись норм чинного законодавства України, умов договорів та рішень загальних зборів ОСББ «Харківський маєток». Позивач добросовісно виконує зобов`язання, щодо надання послуги з опалення мешканцям житлового будинку, але відповідач ігнорує виконання покладених на нього обов`язків, щодо оплати за надані послуги. В результаті систематичної несплати за надані житлово-комунальні послуги, у власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , виникла заборгованість на загальну суму 24924,

37. Між ОСББ «Харківський маєток» та ВК ЖЄК «Комфорт-Новобуд» укладено договори на обслуговування багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та саме ВК ЖЄК «Комфорт-Новобуд» здійснює обслуговування теплових мереж зазначеного будинку. Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у втратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. Згідно зі ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний в тому числі: забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі тощо. Згідно вимог ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Відповідно до ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, е обов`язковим для всіх співвласників. Стаття 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачає обов`язки співвласників відповідно до яких кожен співвласник зобов`язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати відповідні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм: відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством тощо. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів. Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Оскільки серед обов`язків співвласників - сплата внесків і «підпорядкування» рішенням ОСББ, то об`єднання має право вимагати виконання своїх зобов`язань мешканців будинку. У тому числі й стягувати несплачені ОСББ внески. У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»). ОСББ було створено з метою забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів. ОСББ являється балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку. Відповідно до ч.1 ст.68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. У відповідності до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Згідно ст. 11 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що управління житловим комплексом забезпечує балансоутримувач. За умовами ч. 4-7 ст. 22 вказаного Закону самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства. Договори з управителем укладаються об`єднанням відповідно до закону. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи. Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень. Особа, яка є власником приміщення у житловому комплексі, в якому створено ОСБ зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні, а тому за наявності підтверджень виплат на управління, утримання та збереження будинку така сума підлягає стягненню. Вказані обставини викладені у постанові Верховного суду України від 27.01.2016 за № 3-1028гс15, яка у відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України може бути врахована судом. За змістом ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість також роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбаченим цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України). Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСББ «Харківський маєток» фактично надавало відповідачу житлово-комунальні послуги, не надано належним чином оформленого рішення ОСББ щодо встановлення розміру та порядку сплати членом ОСББ платежів на утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном. Звертаючись до суду з позовом ОСББ «Харківський маєток», на підтвердження наявності заборгованості у відповідача за надані житлово-комунальні послуги, а саме за опалення та надання інших послуг з управління будинком та прибудинковою територією, надано акт звіряння взаємних розрахунків з кв. АДРЕСА_1 , власником якої є відповідач за період з 01.06.2016 по 30.06.2020 та рахунок вартості наданих комунальних послуг з жовтня 2016 року по квітень 2018 року, які суд апеляційної інстанції не бере до уваги як належні та допустимі докази, виходячи з наступного. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні! в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, акт звіряння взаємних розрахунків не відповідає вимогам, встановленим для первинних бухгалтерських документів, які підтверджують розмір заборгованості, оскільки не містить належних відомостей, які б свідчили про правильність оформлення розрахунків. При цьому, розрахунок заборгованості позивачем до суду не надавався. Рішення ОСББ «Харківський маєток» про встановлення тарифів на комунальні послуги, в тому числі, на сервіс, паркування, про стягнення яких просить позивач, матеріали справи не містять. За таких обставин, колегія суддів позбавлена можливості перевірити правильність здійснених позивачем нарахувань. Колегія суддів також зазначає, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, оскільки рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права. Колегія суддів встановивши, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, залишає судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Так як апеляційна скарга залишається без задоволення, то судові витрати, у відповідності до вимог ст. ст. 141, 382 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», між сторонами не розподіляються. Керуючись ст.ст.367, 368, 369, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківській маєток» - залишити без задоволення. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2021 року- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: І.В. Бурлака О.М. Хорошевський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»