Ухвала КЦС ВС № 522/9197/17

УХВАЛА 14 червня 2021 року м. Київ справа № 522/9197/17 провадження № 61-3593ск21 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 травня 2018 року та на постанову Одеського апеляційного суду від 26 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ : 01 березня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення. Ураховуючи положення абзацу другого частини першої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження ОСОБА_1 не пропустила, оскільки повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складений 03 лютого 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху для подачі уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави касаційного оскарження, передбаченої частиню другою статті 389 ЦПК України. На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 подала уточнену касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та як на підставу касаційного оскарження посилається на частину другу статті 389 ЦПК України, зокрема, на пункт 3 (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Якщо касаційна скарга оскаржується на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, то вона окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, повинна містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Саме по собі посилання на частину третю статті 411 ЦПК України без зазначення пункту та відповідного обґрунтування не є підставою для відкриття касаційного провадження. У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно надати уточнену касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом з ініціативи суду. Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : Продовжити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 травня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 26 січня 2021 року для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Антоненко