Ухвала КЦС ВС № 203/1079/20

Ухвала 16 червня 2021 року м. Київ справа № 203/1079/20 провадження № 61-6706ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної ради, треті особи: комунальний заклад «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1» Дніпропетровської обласної ради», комунальний заклад «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2» Дніпропетровської обласної ради», державний реєстратор Кам`янської міської ради Бараннік Ганна Олександрівна, про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування змін у державному реєстрі, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом та просив скасувати розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради від 16 березня 2020 року № 25-КП; поновити його на посаді керівника комунального закладу «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1» Дніпропетровської обласної ради» (далі - КЗ «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1» Дніпропетровської обласної ради»); стягнути з Дніпропетровської обласної ради заробітну плату за час вимушеного прогулу; скасувати зміни, внесені до реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо керівника КЗ «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №1» Дніпропетровської обласної ради». Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради «Про кадрові питання комунального закладу «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1» Дніпропетровської обласної ради від 16 березня 2020 року № 25-КП про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КЗ «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1» Дніпропетровської обласної ради. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора КЗ «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2» Дніпропетровської обласної ради з 18 березня 2020 року. В іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора КЗ «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2» Дніпропетровської обласної ради з 18 березня 2020 року. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звільнення позивача було проведено без дотримання встановленого законом порядку застосування дисциплінарного стягнення, за відсутності підстав для його застосування. В зв`язку з цим, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування розпорядження від 16 березня 2020 року та поновлення його на посаді, суд вважав обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, так як позивач мав право заявити такі вимоги, саме до відповідного комунального закладу, а не до Дніпропетровської обласної ради. Крім того, судом було відмовлено у задоволенні позовних вимоги в частині скасування змін, внесених до державного реєстру юридичних осіб щодо керівника Комунального закладу «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1» Дніпропетровської обласної ради», оскільки вказані вимоги належним чином не обґрунтовані, заявлені не у передбачений законом спосіб та така реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині керівника юридичної особи, може бути внесена у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». 22 квітня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подав на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову скасувати й ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким його позов задовольнити. Касаційна скарга містила клопотання заявника разом із належними доказами щодо поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, зі змісту якого вбачається, що повний текст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції вручено 25 березня 2021 року. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 травня 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання. На усунення недоліків, що зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 травня 2021 року заявник направив до суду запитувані матеріали. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14, від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 756/6746/16, від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16, від 12 серпня 2020 року у справі № 5023/4388/12, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Разом з цим, до касаційної скарги ОСОБА_1 подав клопотанння про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє у порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України «Касаційне провадження», яка не передбачає забезпечення позову на стадії касаційного провадження. За правилом частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову правилами зазначеної Глави ЦПК України не передбачене та до компетенції Верховного Суду не відноситься. Ураховуючи викладене, відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перевірку судових рішень першої та апеляційної інстанцій, які набрали законної сили, що виключає можливість вирішення питання про забезпечення позову на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції. За таких обставин у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову необхідно відмовити. Керуючись статтями 149, 150, 260, 389, 394, 395, главою 2 розділу V ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної ради, треті особи: комунальний заклад «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1» Дніпропетровської обласної ради», комунальний заклад «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2» Дніпропетровської обласної ради», державний реєстратор Кам`янської міської ради Бараннік Ганна Олександрівна, про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування змін у державному реєстрі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року. Витребувати з Кіровського районного суду м. Дніпропетровська вищезазначену цивільну справу № 203/1079/20. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити. Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у місячний строк. До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Осіян О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара