Постанова Львівський апеляційний суд № 1328/8449/12

Справа № 1328/8449/12 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С. Провадження № 22-ц/811/391/21 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О. Категорія:39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Шеремети Н.О. суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П. секретаря: Івасюти М.В. з участю: представника ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» Бутка А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2020 року,- ВСТАНОВИВ: у жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.12.2007 року. В обґрунтування позовних вимог, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, покликається на те, що 28 грудня 2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Форум», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0094/07/6.10-CL, за умовами якого банк надав відповідачу кредитні кошти з лімітом кредитування 40 000,00 євро з кінцевим терміном повернення 27 грудня 2016 року на споживчі цілі зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитними коштами. На забезпечення виконання умов кредитного договору з відповідачем укладено іпотечний договір від 28 грудня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Вишинською О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 5325, за умовами якого відповідач надав у забезпечення банку нерухоме майно, а саме житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Стверджує, що відповідач не повернув банку ні простроченої заборгованості за кредитним договором, ні повної сплати кредиту з процентами, незважаючи на надіслану йому вимогу банку, у зв`язку з чим станом на 09 липня 2012 року у нього виникла заборгованість в розмірі 59 541,84 євро, що складається із: -простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 17 514,00 євро, що еквівалентно становить 173 264,88 грн; -поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 22 486,00 євро, що еквівалентно становить 222 452,56 грн; -простроченої заборгованості за нарахованим процентами в розмірі 19 014,06 євро, що еквівалентно становить 188 104,88 грн.; -поточної заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 527,78 євро, що еквівалентно становить 5 221,29 грн. -пеня за несвоєчасну сплату тіла кредиту та відсотків у розмірі 48 424,01 грн. З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Форум» кредитні кошти в розмірі 59 541,84 євро , штрафні санкції за порушення умов кредитного договору в розмірі 48 424,01 грн. та сплачене судове мито в розмірі 3219,00 грн. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 серпня 2019 року замінено сторону стягувача, ПАТ «Банк «Форум» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста». Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2020 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», в особі правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» прострочену заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 19014,06 євро, що еквівалентно курсу НБУ на час звернення до суду - 188 104,88 грн. та поточну заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 527,78 євро, що еквівалентно курсу НБУ на час звернення до суду 5221,29, а також пеню за несвоєчасну сплату тіла та відсотків - у розмірі 48 424,01 грн. за кредитним договором №0094/07/6.10 CL від 28 грудня 2007 року. У решті в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для розгляду справи. Апелянт стверджує, що не укладав кредитний договір №0094/07/6.10 CL від 28 грудня 2007 року та не отримував кредит у вигляді кредитної лінії на споживчі цілі від ПАТ «Банк «Форум». Зазначає, що в оскаржуваному рішенні суду невірно визначено суму, яка підлягає стягненню з відповідача та не наведено розрахунку їх нарахування. Посилається на те, що суд безпідставно не взяв до уваги рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2016 року у справі № 2-2527/10, ухваленого з того самого предмету і цих самих підстав, яким з нього за цим же кредитним договором стягнуто на користь ПАТ «Банк «Форум» 613 062,24 грн. заборгованості, з яких: прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 440 972,08 грн.; заборгованість за відсотками в розмірі 116 368,67 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 24 576,28 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 22 470, 48 грн., штраф за неналежне виконання зобов`язань в розмірі 5000 грн. Крім того з нього стягнуто на користь ПАТ «Банк «Форум» 1700 грн. сплаченого судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Вважає, що суд першої інстанції з порушенням норм процесуального права замінив сторону позивача у даній справі. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТзОВ «ФК «Інвестахіллс Веста» - Бутка А.С. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України). Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з положеннями ч. ч. 1- 4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.( ч. 1 ст. 89 ЦПК України). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконуються умови кредитного договору, не сплачуються відсотки за користування кредитними коштами, невиконання умов кредитного договору є підставою для нарахування пені, а відтак зазначені суми підлягають стягненню з відповідача. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Судом першої інстанції встановлено, що між Акціонерним комерційним банком «Форум» в особі Львівської філії, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», та ОСОБА_1 28.12.2007 р. було укладено кредитний договір №0094/07/6.10 CL строком до 27.12.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді кредитної лінії на споживчі цілі в сумі 40 000 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 12,5 % річних. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на розрахунок заборгованості, яка нарахована за період з 21.10.2011 по 21.06.2012, яка включає прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів 17 514,00 Євро, поточну заборгованість по поверненню кредитних коштів -22 486,00 Євро; прострочену заборгованість за нарахованими процентами 19 014,06 Євро; поточну заборгованість за нарахованими процентами 527,78 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить загальну суму 589 043,61 грн., 48 424,01 грн. нарахованої пені за несвоєчасну сплату кредиту. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16.11.2010 /справа №2-2527/10/ задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0094/07/6.10 CL від 28.12.2007 року та стягнуто з ОСОБА_1 , в користь ПАТ «Банк Форум» 613 062 (шістсот тринадцять тисяч шістдесят дві) грн. 24 коп. заборгованості, з яких: - розмір прострочених заборгованостей по кредиту 440 972 (чотириста сорок тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн. 08 коп.; - заборгованість по відсотках 116 368 (сто шістнадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн.67 коп.; - пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 24 576 (двадцять чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) грн. 28 коп.; - пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 22 470 (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят) грн. 48 коп.; - штраф за неналежне виконання зобов`язань - 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. Заборгованість стягнута згідно поданого розрахунку заборгованості з 28.12.2007 по 08.07.2010, яка складає: розмір прострочених заборгованостей по кредиту 440 972,08 грн.; - заборгованість по відсотках 116 368,67 грн.; - пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 24 576,28 грн.; - пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 22 470,48 грн.; - штраф за неналежне виконання зобов`язань - 5 000,00 грн. та загальна сума заборгованості складає 613 062,24 грн. Оскільки заочним рішенням Шевченківського районного суду від 16.11.2010 стягнуто прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів та поточну заборгованість по поверненню кредитних коштів за період з 28.12.2007 і до 25.10.2010, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що в цій частині позов не підлягає задоволенню, і рішення суду в цій частині не оскаржується. За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У кредитному договорі №0094/07/6.10 CL від 28.12.2007 визначено правові наслідки, у разі порушення зобов`язання, зокрема і стягнення неустойки, штрафу, пені за невиконання чи неналежне виконання умов Договору. Розділом 4 Кредитного договору №0094/07/6.10 CL від 28.12.2007 передбачені санкції, забезпечення виконання зобов`язання. Враховуючи вищенаведені положення законодавства, умови кредитного договору №0094/07/6.10 CL від 28.12.2007, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню за період з 11.07.2011 і до 08.07.2012 року прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 19 014,06 Євро, що еквівалентно курсу НБУ на час звернення до суду 188104 гривні 88 копійок, поточна заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 527,78 Євро, що еквівалентно курсу НБУ на час звернення до суду 5221 гривня 29 копійок, а також пеня за несвоєчасну сплату тіла та відсотків - у розмірі 48 424,01 грн. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, оскільки задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги те, що звернувшись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №0094/07/6.10 CL від 28.12.2007, за результатами розгляду якого ухвалено заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16.11.2010 року, ПАТ «Банк «Форум» змінив строк виконання зобов`язань за цим кредитним договором, що має наслідком припинення після звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості нарахування за цим кредитним договором процентів за користування кредитними коштами, пені, штрафів. На думку колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно не врахував і тієї обставини, що ПАТ «Банк «Форум» 08.02.2012 року направляв ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредитних коштів, що також має наслідком припинення нарахування за цим кредитним договором процентів за користування кредитними коштами, пені, штрафів. Як вбачається з долученого до справи розрахунку заборгованості за кредитним договором №0094/07/6.10 CL від 28.12.2007, така розрахована за період 11.07.2011 року до 08.07.2012 року та становить: прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 19 014,06 Євро, що еквівалентно курсу НБУ на час звернення до суду 188104 гривні 88 копійок, поточна заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 527,78 Євро, що еквівалентно курсу НБУ на час звернення до суду 5221 гривня 29 копійок, а також пеня за несвоєчасну сплату тіла та відсотків - у розмірі 48 424,01 грн. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13ц (провадження №14-154цс18) зазначила «Велика Палата Верховного Суду вважає, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже строк дії договору змінився з тридцятого дня з дати, зазначеної на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні позичальнику листа з вимогою про дострокове поверхня кредиту, сплату процентів за користування ним з повідомленням про вручення, і вважається таким, що має бути виконаним у повному обсязі. У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким процента виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору. Таким чином, з моменту завершення дії кредитного договору, право банку на отримання процентів і штрафних санкцій за цим договором припинилось, оскільки правовідносини між сторонами договору трансформувалися у площину, врегульовану статтями ЦК України, які визначають порядок виконання зобов`язальних відносин із повернення кредитних коштів в повному обсязі, невиконання якого тягне відповідальність, встановлену ст. 625 ЦК України». З огляду на вищенаведене, звернення ПАТ «Банк «Форум» до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №0094/07/6.10 CL від 28.12.2007 за результатами розгляду якого Шевченківським районним судом м. Львова ухвалено заочне рішення від 16.11.2010 року, звернення банку з вимогою до ОСОБА_1 про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, змінили строк виконання зобов`язань по даному кредитному договору, відповідно кредитний договір припинив свою дію достроково, а тому кредитор, ПАТ «Банк «Форум» з моменту пред`явлення позову в липні 2010 року втратив право на нарахування відсотків за користування кредитними коштами, пені та їх стягнення, що свідчить про безпідставність позовних вимог ПАТ «Банк «Форум», правонаступником якого є ТзОВ «Інвестохіллс Веста». З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимогПАТ «Банк «Форум», правонаступником якого є ТзОВ «Інвестохіллс Веста», а відтак в задоволені позовних вимог слід відмовити, що свідчить про підставність апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Форум», правонаступником якого є ТзОВ «Інвестохіллс Веста». Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2020 року скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», правонаступника ПАТ «Банк «Форум», відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 22.06.2021 року. Головуючий: Шеремета Н. О. Судді: Ванівський О.М. Цяцяк Р.П.