Постанова 4823 № 751/50/21

Справа № 751/50/21 Головуючий у 1 інстанції Яременко І. В. Провадження № 33/4823/223/21 Категорія - ч.6 ст.470 МК України П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 червня 2021 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю представника Північної митниці Держмитслужби Остроух А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2021 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.470 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420,40 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 03 грудня 2020 року, о 04.00 год., на митному посту «Бачівськ» Північної митниці Держмитслужби для проходження митного контролю по «смузі для пішоходів», у напрямку з Російської Федерації до України в пішому напрямку зайшов гр. України ОСОБА_1 . Під час проведення митного контролю та внесення інформації до центральної бази даних ЄАІС Держмитслужби, відбулось спрацювання орієнтування у відношенні ОСОБА_1 , який згідно з інформацією 31.07.2018 ввіз на митну територію України у зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС у митному режимі «транзит» з метою особистого користування автомобіль марки «VW Passat», р.н. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , та повинен був вивезти його за межі митної території України протягом 10 днів у відповідності до ст.95 МК України, але станом на 03.12.2020 транспортний засіб не вивіз, у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування, імпорту не поміщений та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку транзиту. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України. В обґрунтування скарги зазначив, що постанова місцевого суду ухвалена без урахування усіх фактичних обставин справи та повного дослідження і надання належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам. Послався на те, що митними органами його було внесено до бази даних АСМО «Інспектор» 20.08.2018 року, однак до часу складання щодо нього протоколу про порушення митних правил, повідомлень від митних органів про необхідність явки для надання пояснень по факту порушення митних правил йому не надходило. Вказав, що на його дії не розповсюджується нова редакція ч.6 ст.470 МК України, яка набрала чинності 22 серпня 2019 року. Крім того, зазначив, що на даний час закінчились строки притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.6 ст.470 МК України. Також вказав, що 12.12.2018 року у нього було викрадено гаманець, в якому, зокрема, знаходились документи на автомобіль марки «VW Passat», р.н. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , що також перешкодило йому вчасно вивезти автомобіль за митну територію України. Крім того, послався на тяжкий матеріальний стан та завеликий і непосильний для нього розмір штрафу, при цьому вартість ввезеного ним автомобіля складає 1500 євро, що становить згідно курсу НБУ станом на 03.12.2020 року 51474,00 грн. Також, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки в судовому засіданні він не був присутній, а копію судового рішення отримав поштою 23 березня 2021 року. В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися п`ять разів (29.04.2021, 11.05.2021, 19.05.2021, 04.06.2021, 23.06.2021), про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заслухавши пояснення представника Північної митниці Держмитслужби, яка просила постанову місцевого суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою; перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом 10 днів з дня винесення постанови. Як убачається з матеріалів справи, постанова місцевого суду щодо ОСОБА_1 була винесена 25.02.2021 року. Строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення закінчився 09 березня 2021 року. Проте, враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду справи, копію судового рішення отримав лише 23 березня 2021 року простим листом, а вже 02 квітня 2021 року ним було подано апеляційну скаргу, тому строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду підлягає поновленню. Відповідно до положень ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. За змістом ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст.90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Частиною 6 ст.379 МК України передбачено, що строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу. Так, в п.1 ч.1 ст.95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Приписами ч.6 ст.470 МК України передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше, ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, яка тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Отже, перевищення встановленого ст.95 МК України строку транзитного перевезення транспортного засобу, ввезеного на митну територію України більше, ніж десять діб, визнається порушенням митних правил, за яке передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу або конфіскації транспортного засобу. Як убачається з матеріалів справи, 03 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил, за яким 03 грудня 2020 року, о 04.00 год., на митному посту «Бачівськ» Північної митниці Держмитслужби для проходження митного контролю по «смузі для пішоходів», у напрямку з Російської Федерації до України в пішому напрямку зайшов ОСОБА_1 . Під час проведення митного контролю та внесення інформації до центральної бази даних ЄАІС Держмитслужби, відбулось спрацювання орієнтування у відношенні ОСОБА_1 , який згідно з інформацією 31.07.2018 ввіз на митну територію України у зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС у митному режимі «транзит» з метою особистого користування автомобіль марки «VW Passat», р.н. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , та повинен був вивезти його за межі митної території України протягом 10 днів у відповідності до ст.95 МК України, але станом на 03.12.2020 транспортний засіб не вивіз, у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування, імпорту не поміщений та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку транзиту (а.с.2-3). Відтак, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення ОСОБА_1 неправомірних дій, і є одним із джерел доказів у силу положень ст.251 КУпАП. Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 03 грудня 2020 року та 18 січня 2021 року, що містяться в матеріалах справи, останній пояснив, що ввезений ним автомобіль вчасно вивезти не встиг через викрадені у нього документи на транспортний засіб. Крім того, зазначив, що автомобіль він відвіз на ремонт до СТО, проте дана особа на його дзвінки не відповідає і доля транспортного засобу наразі йому невідома. До митних органів з цього приводу не звертався (а.с.5,27). Доводи апелянта з приводу того, що дії ОСОБА_1 не підпадають під дію нової редакції ч.6 ст.470 МК України, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Як слідує з матеріалів справи, 31.07.2018 року громадянин України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС у митному режимі «транзит» з метою особистого користування автомобіль марки «VW Passat», р.н. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 . Станом на час складання щодо нього протоколу про порушення митних правил вищевказаний транспортний засіб за межі митної території України не вивезений, у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування, імпорту (випуск для вільного обігу) не поміщений та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку ввезення. Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом. Законом України №2725-VIII від 16.05.2019 року статтю 470 МК України викладено в новій редакції, зміни вступили в дію з 22.08.2019 року. Частина 6 ст. 470 МК України (в редакції від 22.08.2019 року) передбачає відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше, ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів і посилював відповідальність у залежності від конкретного строку перевищення, навіть починаючи з 11 серпня 2018 року і до часу складення протоколу 03.12.2020 року щодо нього, ОСОБА_1 своє зобов`язання не виконав і продовжував протиправну бездіяльність. А тому, на переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке виявлене на час дії нового Закону, а його дії правильно кваліфіковано за ч.6 ст.470 МК України. З вищенаведених підстав не заслуговують на увагу і доводи апелянта про закінчення строків давності притягнення його до адмінвідповідальності. Указану ж ОСОБА_4 версію подій апеляційний суд розцінює як захисну реакцію, з метою уникнення ним адміністративної відповідальності за скоєне. Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, повністю доведена, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, передбаченому санкцією ч.6 ст.470 МК України, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. За таких обставин постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2021 року щодо нього без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний