Постанова 4816 № 574/1155/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2021 року м.Суми Справа №574/1155/20 Номер провадження 22-ц/816/799/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідачі: Відділ у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» Сумська регіональна філія, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Буринського районного суду Сумської області від 11 березня 2021 року в складі судді Гука Т.В., ухвалене в м. Буринь, повний текст якого складено 11 березня 2021 року, В С Т А Н О В И В: 16 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доВідділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» Сумська регіональна філія про внесення змін до технічної документації із землеустрою. Свої вимоги мотивувала тим, що відповідно до договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого державним нотаріусом Черниш Д.М. за реєстровим № 433, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які володіли будинком на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 березня 1998 року, продали, а вона купила та стала власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення виконавчого комітету Пісківської сільської ради від 21 вересня 1993 року № 29 «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність та користування» попередньому власнику ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку, площею 0,45 га, у тому числі для ведення особистого селянського господарства 0,43 га, для обслуговування житлового будинку 0,002 га. Згідно виданої Пісківською сільською радою довідки-характеристики на право власності на житловий будинок від 11 березня 1999 року № 64 до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , крім надвірних будівель належить також земельна ділянка в розмірі 0,45 га, приватизована на підставі рішення виконкому від 21 вересня 1993 року №

29. Таким чином, у відповідності до ч. 1 ст. 81 ЗК України вона стала власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 0,45 га. Однак, 16 червня 2020 року ДП «Центр державного земельного кадастру» Сумська регіональна філія була виготовлена технічна документація, що посвідчує право на земельну ділянку та 01 липня 2020 року відділом у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру Сумській області інформацію про земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий номер 5920985400:01:000:0612 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,031 га, кадастровий номер 5920985400:01:000:0613 внесено до Державного земельного кадастру, номери витягів відповідно НВ-5915915062020 та НВ-5915915072020. Вважає, що розробником технічної документації було допущено помилку щодо визначення загальної площі її земельної ділянки, яка відповідно до технічної документації складає 0,41 га, при необхідних 0,45 га згідно з первинними документами. В результаті зазначеної помилки були невірно визначені координати меж земельних ділянок її та суміжного землекористувача за адресою: АДРЕСА_2 . Технічну документацію із землеустрою на земельні ділянки домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , розроблено раніше, однак при її виготовленні не було проведено погодження меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами, зокрема, із нею, та ніякого акту погодження меж вона не підписувала. У вересні 2020 року між нею та сусідом виник спір, оскільки останній з порушенням протипожежних та будівельних норм почав зведення бетонної огорожі на межі їх земельних ділянок на відстані 20 см від її надвірної будівлі, чим створює перешкоди у користуванні належним їй нерухомим майном. Посилаючись на те, що виправлення зазначених помилок без виготовлення нової документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж її земельних ділянок є неможливим просила: 1) зобов`язати ДП «Центр державного земельного кадастру» Сумська регіональна філія за власний рахунок виготовити їй нову технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, кадастровий номер 5920985400:01:000:0612 та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,035 га, кадастровий номер 5920985400 :01:000:0613, відновивши її загальну площу, яка існувала до порушення прав (0,45 га відповідно до первинних документів); 2) відділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області після виготовлення нової технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий номер 5920985400:01:000:0612 та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,035 га, кадастровий номер 5920985400:01:000:0613 за адресою: АДРЕСА_2 , внести зміни до Державного земельного кадастру (поземельної книги) відомості про зареєстровані земельні ділянки з відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення прав. Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 11 березня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, невідповідність нормам матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку апелянта, розробником технічної документації було допущено технічну помилку щодо визначення загальної площі її земельної ділянки, відповідно до технічної документації вона складає 0,41 га, при необхідних, згідно із записами в первинних документах 0,45 га. В результаті зазначеної помилки вважає, що були невірно визначені координати меж земельних ділянок її та суміжного землекористувача за адресою: АДРЕСА_2 , з яким і виник конфлікт. Вважає, що визначення меж земельної ділянки відбулося згідно з фактичним користуванням, а межі земельної ділянки погоджено суміжними землекористувачами і спорів при цьому не виникало, оскільки вона не могла знати про допущені розробником помилки у визначенні координат, площі, інше. Також вважає, що неправильно вказані і координати меж земельних ділянок її та сусіда. Внесені до Державного земельного кадастру з помилково вказаними координатами меж їхніх земельних ділянок, що не відповідає фактичним первинним документам на землю. Вказує, що помилка розробника в тому, що останній не взяв до уваги первинні документи та належні йому земельні ділянки, зокрема, договір купівлі-продажу; з сільської ради не витребувано інформації рішення виконавчого комітету від 21 вересня 1993 року № 29 «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність та користування», поземельної (господарської) книги про площу земельних ділянок домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 (до вчинення купівлі-продажу, після), а виправлення зазначених помилок без виготовлення нової документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж її земельних ділянок є неможливим. У відзиві на апеляційну скаргу Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» Сумська регіональна філія просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що згідно договору купівлі-продажу будинку, посвідченого 12 березня 1999 року нотаріусом Буринської держнотконтори Черниш Д.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 433, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_1 купила житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , який належав продавцям на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 березня 1998 року (а.с. 9). Згідно виданої Пісківською сільською радою довідки-характеристики на право власності на житловий будинок, яка видається в зв`язку з куплею-продажем, від 11 березня 1999 року № 64 у відповідності з записом у по господарській книзі виконкому Пісківської сільської ради за № 19 за гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві особистої власності числиться будинок, площею 40 м кв., розташований на території Пісківської сільської ради по АДРЕСА_2 . До будинку відносяться надвірні будівлі та земельна ділянка в розмірі 0,45 га, приватизована на основі рішення виконкому від 21 вересня 1993 року № 29 (а.с. 10). Відповідно до рішення виконавчого комітету Пісківської сільської ради від 21 вересня 1993 року № 29 «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність та користування» ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2 , площею 0,45 га, у тому числі для ведення особистого селянського господарства 0,43 га, для обслуговування житлового будинку 0,02 га (а.с. 14). Рішенням Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області від 05 травня 2020 року надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га та ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,0 га за адресою: АДРЕСА_1 . 16 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Буринського районного виробничого підрозділу СРФ ДП «Центр ДЗК» із заявою в якій просила розробити документацію із землеустрою щодо складання документів щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,4100 га, в тому числі за цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 0,1000 га; для ведення особистого селянського господарства 0,3100 га (а.с. 87). На замовлення ОСОБА_1 ДП «Центр Державного земельного кадастру» Сумська регіональна філія було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки натурі (на місцевості) на земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий номер 5920985400:01:000:0612 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,3100 га, кадастровий номер 5920985400:01:000:0613, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 83-118). Рішенням 7 скликання 59 сесії Піськівської сільської ради від 08 липня 2020 року затверджено загальну площу земельної ділянки гр. ОСОБА_1 розміром 0,4100 га та передано їй у приватну власність земельну ділянку розміром 0,4100 га, у тому числі для ведення особистого селянського господарства площею 0,3100 га, кадастровий номер 5920985400:01:000:0613 та для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий номер 5920985400:01:000:0612 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14 на звороті). Відомості про право приватної власності ОСОБА_1 на вказані земельні ділянки внесено до Державного земельного кадастру, що підтверджується копіями витягів НВ-5915915062020 та НВ-5915915072020 від 01 липня 2020 року (а.с. 15). Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, а місцевим судом не встановлено допущення ДП «Цент Державного земельного кадастру» Сумська регіональна філія законодавства України, що регулює земельні відносини при розробленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства, що розташовані ща адресою: АДРЕСА_1 . Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону. Частина 2 ст. 152 ЗК України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Згідно ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. З 01 січня 2002 року набрав чинності Земельний кодекс України від 25 листопада 2001 року, статтею 80 ЗК України якого передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. Згідно ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється в тому числі у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. Згідно ст. 184 ЗК України землеустрій передбачає, зокрема, складання проектів відведення земельних ділянок та встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок. Землеустрій здійснюється суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб (ст.185 ЗК України). Згідно ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Відповідно до ч. 2 ст. 29 ЗУ «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою (ч.ч. 1, 2 ст. 26 ЗУ «Про землеустрій»). Пунктом «а» ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про землеустрій» встановлено, що розробники документації із землеустрою зобов`язані: дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою. Згідно п. 4.3 розділу IV Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до ст. 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Із технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки натурі (на місцевості) на земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що її було розроблено ДП "Центр Державного земельного кадастру" на замовлення ОСОБА_1 відповідно до вказаних нею у заяві від 16 червня 2020 року площ земельних ділянок та затвердженого нею технічного завдання на виконання робіт. Також, у вказаній технічній документації міститься акт про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості, який підписано ОСОБА_1 та суміжними землевласниками (землекористувачами) без будь-яких зауважень щодо меж земельної ділянки (а.с. 94). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 знову посилається на рішення Пісківської сільської ради від 21 вересня 1993 року за № 29 «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність та користування», безпідставно вважаючи, що після придбання нею згідно договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 до неї перейшли право власності на земельну ділянку за вказаною адресою в розмірі 0,45 га. Проте, позивач не надає жодних доказів, які б свідчили про те, чи отримував ОСОБА_5 або його спадкоємці документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку, чи встановлювалися при цьому межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Місцевий суд дійшов вірного висновку про неможливість внесення до технічної документації змін в бік збільшення площі земельної ділянки ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це призведе до зменшення площі сусідньої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , що в свою чергу порушить право приватної власності особи, якій належить дана земельна ділянка. Отже, враховуючи відсутність оскаржень ОСОБА_1 рішення Пісківської сільської ради від 08 липня 2020 року, яким затверджено площі переданої їй у власність земельної ділянки та з якою вона не погоджується; рішення Пісківської сільської ради про надання дозволу на розробку документації із землеустрою власнику сусідньої земельної ділянки з яким виник спір; рішення про затвердження площі переданої у власність сусідньої земельної ділянки та з якою вона також не погоджується, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого судового рішення, такі доводи по суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й правильної оцінки судом першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формування рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі змісту статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України). Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення суду не впливають, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 375, 381 - 384, 389-390 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Буринського районного суду Сумської області від 11 березня 2021 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 22 червня 2021 року. Головуючий: В.І. Криворотенко Судді: О.Ю. Кононенко О.І. Собина