Ухвала КЦС ВС № 755/17974/17

Ухвала 22 червня 2021 року м. Київ справа № 755/17974/17 провадження № 61-9932ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Моргун Дмитро Миколайович, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду у Дніпровському районі м. Києва», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила стягнути з кожного з відповідачів на свою користь майнову шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі по 25 406 грн та моральну шкоду в розмірі по 2 500 грн. Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 27 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року, позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 25 406 грн та моральну шкоду в розмірі 1 500 грн. Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 25 406 грн та моральну шкоду в розмірі 1 500 грн. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. 15 червня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Моргун Д. М, подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270 грн. Предметом позову у цій справі є стягнення майнової та моральної шкоди в загальному розмірі 55 812 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн). Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» («Азюковська проти України») рішення від 09 жовтня 2018 року. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року). Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року та клопотання про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Моргун Дмитро Миколайович, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду у Дніпровському районі м. Києва», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев В. С. Жданова Є. В. Коротенко