Ухвала КЦС ВС № 0417/2-711/2011

Ухвала Іменем України 17 червня 2021 року м. Київ справа № 0417/2-711/2011 провадження № 61- 9361ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2021 року в частині видачідублікатів виконавчихдокументів у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку для їх пред`явлення довиконання, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року товариствоз обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулось до Індустріальногорайонного судум. Дніпропетровська з заявою про видачу дублікатіввиконавчих документів та поновлення строку для їх пред`явлення довиконання. Заява обґрунтована тим, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпро від 25 листопада 2011 року у цивільній справі № 0417/2-711/2011 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість в розмірі 798 019, 12 грн. Рішення суду оскаржувалось та набрало чинності 05грудня 2011 року. На виконання судового рішення було видано виконавчі листи № 02-711/2011 від 19 квітня 2014 року, які було надіслані на примусове виконання до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпро ГТУЮ в Дніпропетровській області та до Красногвардійського (Чечелівського) відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. Згідно довідки Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпро Південно-Східногоміжрегіонального управління міністерства юстиції м. Дніпро №38418 від 02 грудня 2020 року, щодо виконавчого листау справі № 2-711/2011 про стягнення боргу з ОСОБА_1 , виконавче провадження № 43389988 було завершене 25 червня 2014 року з підстав, передбаченихпунктом 2 частини першоїстатті 47 Закону України«Про виконавче провадження». Також згідно з довідкою Чечелівського (Красногвардійського) відділу державної виконавчої служби у м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Дніпро № 1619 від 04 грудня 2020 року щодо виконавчого листа по справі №2-711/2011 про стягнення боргу з ОСОБА_2 , виконавче провадженні було завершене 28 серпня 2013 року з підстав, передбаченихпунктом 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Вказані документи до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не надходили. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2021 року у задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку для їх пред`явлення до виконання відмовлено. Не погодившись з рішенням районного суду, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу. В апеляційній скарзі ТОВ«ОТП Факторинг Україна» вказувалона те, що ним наведено достатньо правових підстав для задоволення заяви. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2021 року ухвалу Індустріального районного судум. Дніпропетровська від 06 січня 2021 року залишено без змін. 04 червня 2021 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Індустріального районного судум. Дніпропетровська від 06 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2021 року, у якій просило скасуватиоскаржувані рішення. Підставами для скасування зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Заявник вказує, що судом першої інстанції було порушено положення статей 2 та 263 ЦПК України, а судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду України про застосування норми права у подібних правовідносинах, та винесено необґрунтовану постанову про відмову у задоволенні апеляційної скарги. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині видачі дублікатів виконавчих документів з наступних підстав. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно із частиною першою статті 11 Закону Закон України «Про виконавче провадження» пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання. Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2011 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість у розмірі 798 019, 12 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. На виконання вказаного рішення судуІндустріальним районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчі листи, які представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» отримав у суді 25 квітня 2012 року. Згідно з довідкою Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Дніпро від 02 грудня 2020 року № 38418 щодо виконавчого листа у справі № 2- /2011 про стягнення боргу з ОСОБА_1 виконавче провадження № 43389988 було завершене 25 червня 2014 року з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Також згідно з довідкою Чечелівського (Красногвардійського) відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Дніпро від 04 грудня 2020 року № 1619 щодо виконавчого листа у справі № 2-711/2011 про стягнення боргу з ОСОБА_2 виконавче провадження було завершене 28 серпня 2013 року з підстав, передбачених пунктом 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Указані документи до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не надходили. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про видачу дублікатів виконавчих листів районний суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчих листів до виконання. Поважними причини пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання судами не визнані. Також, заявником не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт втрати виконавчих листів. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність оскаржених рішень, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції», пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Бруалла Гомесде ла Торре проти Іспанії»). Оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга щодо оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині видачі дублікатів виконавчих документів є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2021 року в частині видачі дублікатів виконавчих документів у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку для їх пред`явлення довиконання відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов І. О. Дундар Є. В. Краснощоков