Постанова Західний апеляційний господарський суд № 914/2346/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" червня 2021 р. Справа №914/2346/20 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: головуючий суддя Желік М.Б. судді Орищин Г.В. Галушко Н.А. секретар судового засідання Гунька О.П. розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Львівський державний завод ЛОРТА №562-283 від 11.03.2020 (вх. №01-05/954/21 від 17.03.2021) на рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2021 (повний текст складено 25.02.2021, суддя Н.В. Мороз) у справі №914/2346/20 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Металів, м. Харків до відповідача: Державного підприємства Львівський державний завод Лорта, м. Львів про стягнення заборгованості за участю представників: від позивача: адвокат Гордеюк О.В. (в режимі відеоконференції) від відповідача: адвокат Сирота Б.М. Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.02.2020 у справі №914/2346/20 позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства Львівський державний завод Лорта на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Металів 1201 008,71 грн. - основного боргу, 125 952,63 грн - пені, 35 833, 37 грн - 3% річних, 47 960,35 грн - інфляційних втрат, 21 161, 33 грн - судового збору та 67 978,21 грн - витрат на професійну правничу допомогу, в решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2020 у справі №914/2346/20 та закрити провадження у справі. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2021 справу №914/2346/20 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 апеляційну скаргу залишено без руху. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 після усунення недоліків апеляційної скарги відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 07.05.2021, розгляд справи призначено на 12.05.2021. 30.04.2021 на адресу суду від ТзОВ Імперія Металів надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити оскаржене рішення без змін. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 09.06.2021. В судовому засіданні 09.06.2021 представник апелянта надав суду пояснення щодо обставин справи та доводів апеляційної скарги, просив оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Представник позивача надав суду пояснення щодо фактичних обставин справи, заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Металів» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Львівський Державний Завод «Лорта» про стягнення заборгованості в розмірі 1 201 008,71 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.01.2021 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення процентів та інфляційних сум, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 411 120,27 грн, яка включає 1201008,71 грн основного боргу, 126 404,84 грн - пені, 35 833, 37грн - 3% річних, 47 960, 35 грн інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договору №019 від 03.06.2019, за умовами якого позивач зобов`язався доставити та передати у власність покупця вертикально-фрезерний верстат з ЧПК MV204P виробник QUASER MACHINE TOOLS INS (Тайвань), а відповідач зобов`язався здійснити оплату у відповідності до п.4.2 додатку №1 (специфікації) до договору. Відповідач здійснив попередню оплату в розмірі 80% від загальної вартості обладнання згідно із п.4.1. Додатку №1 до договору протягом 5-ти банківських днів з дати підписання договору, однак, не провів остаточної оплати в розмірі 20 % від загальної вартості обладнання, яку слід було провести протягом 15 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної (25.11.2019) у відповідності із п.4.2.2. Додатку №1 до договору, а також залишив без задоволення претензію від 22.07.2020 № 350/2020 про оплату заборгованості. Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, стверджував, що ним не проведено остаточного розрахунку у зв`язку з порушенням позивачем умов п.4 договору, оскільки останній не виготовив комплект тестових деталей у кількості 2-3 шт., з програмою і інструментом продавця за документацією погодженою з покупцем, так як того вимагав відповідач. Зокрема, при виготовленні тестової деталі «Затвор» у відповідача виникли зауваження до якості тестової деталі та до програми, також не відпрацьована робота з 4-ю координатою верстату. Відповідач вважає, що обладнання не здано, оскільки тестову деталь «Затвор» не виготовлено належним чином. Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення, дійшов висновку про те, що загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань по оплаті за поставлений товар, підтверджена матеріалами справи та становить 1 201 008,71 грн. - основного боргу, 125 952, 63 грн. - пені, 35 833, 37 грн. - 3 % річних та 47 960, 35 грн. - інфляційних втрат. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновки, викладені у рішенні господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Так, скаржник зазначає, що договір був підготовлений продавцем таким чином, щоб самому уникнути відповідальності за неналежне виконання своїх обов`язків і перекласти відповідальність на покупця. Зокрема, договір не містить конкретних вказівок на цілу низку умов: переліку «найменування» тестових деталей, кількість виготовлення тестових деталей, в договорі - «дві-три шт.», п.4.2.2. додатку №1 до договору про остаточний розрахунок суперечить п.4.6. договору про приймання обладнання та підписання акту здачі-приймання пусконалагоджувальних робіт. На думку апелянта, умови договору передбачають виготовлення 2-3 шт. деталей різного найменування, підтвердженням чого є електронний лист від 21.10.2019, де говориться про направлення 5-ти креслень, з яких позивач повинен обрати 3 деталі. Апелянт пояснює, що продавцю було направлено креслення на п`ять різних деталей, однак, ТзОВ «Імперія металів» надало програмне забезпечення та інструмент лише на виготовлення однієї деталі «Екстрактор», при тестовому виготовленні якої не була задіяна четверта координата «вісь». Сторонами досягнуто згоди про виготовлення ще однієї деталі «Затвор» в кількості 1 шт. із задіянням 4-тої координати, однак, фахівці відповідача мали претензії до якості виготовленої тестової деталі «Затвор» через непридатність до використання в готовій продукції, про що в акті здачі-приймання пуско-налагоджувальних робіт зроблено зауваження за підписами головного технолога, начальника цеху та головного механіка ДП «ЛДЗ «ЛОРТА». Програмне забезпечення та інструменту на виготовлення інших тестових деталей відповідач не отримував. Таким чином, апелянт стверджує, що продавець (позивач) не виготовив комплекс тестових деталей у кількості 2-3 штук з програмою і інструментом продавця, тому приймання-передача обладнання не відбулась, покупець не провів остаточний розрахунок з продавцем, а продавець забрав ключі від верстату, як наслідок, верстат перебуває в неробочому стані, а покупець (відповідач) несе збитки. Враховуючи наведені в апеляційній скарзі обставини щодо невиконання продавцем своїх зобов`язань за договором в повному обсязі, апелянт вважає, що відсутні правові підстави для стягнення остаточної оплати за договором, а нарахування штрафних санкцій покупцю не існує. До апеляційної скарги додано ряд документів, серед іншого листи від 18.03.2020 №117/2020, від 20.03.2020 №520-691, від 08.07.2020 №325/2020, від 21.07.2020 №250/1306, які не були предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції. Апелянт не наводить жодного обґрунтування щодо об`єктивної неможливості їх подання суду першої інстанції, відтак із врахуванням вимог ч.3. ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не бере до уваги вказаних доказів. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі, однак, не наводить жодних підстав, передбачених у ст.ст.226, 231, 278 ГПК України для закриття провадження у справі. Також позивач зазначає, що позиція апелянта не відповідає фактичним обставинам справи, зокрема, договір між сторонами укладено за результатами перемоги позивача у тендері на постачання вертикально-фрезерного верстату з числовим програмним забезпеченням, проведеним відповідачем на Торговому майданчику Smarttender, що є офіційним електронним торговим майданчиком системи «Прозоро». Проект договору було підписано відповідачем без жодних зауважень чи правок, протоколу узгодження розбіжностей тощо, з візою юридичного відділу ДП «ЛДЗ «ЛОРТА». За умовами договору тестові деталі вказуються в технічній та комерційній специфікації, остаточне приймання обладнання означає виготовлення на обладнання комплекту тестових деталей у кількості 2-3 штук з програмою та інструментом продавця за документацією, погодженою з покупцем. Договір не передбачав виконання тестових деталей кількох видів, зразків, номенклатурних позицій, натомість, йшлося про виготовлення 2-3 штук тестових деталей одного виду з метою тестування роботи обладнання. Позивач в позадоговірному порядку, за усними домовленостями з відповідачем та за свій рахунок, виготовив не один, а два різних види деталей «Екстрактор» та «Відбивач». Виготовлена тестова деталь у кількості 2 шт. була пред`явлена для контролю Відділу технічного контролю і прийнята відповідачем, засвідчена копія записки контролера знаходиться в матеріалах справи. Таким чином, позивач стверджує, що повністю виконав взяті на себе зобов`язання за договором. Позивач наголошує, що створення тестової деталі «Затвор» не входило до обов`язків продавця. Щодо доводів апелянта про суперечності у п.4.2.2 додатку до договору та п.4.6. договору, позивач вважає, що жодного протиріччя між цими пунктами немає, оскільки п.4.2.2 стосується остаточної оплати, а п.4.6. остаточного приймання, тобто дій, які не залежать одна від одної. Позивач також звертає увагу, що відповідач помилково вважає, що обов`язковою умовою для оплати є підписання акту здачі пусконалагоджувальних робіт, але жодного пункту договору чи норми закону в обґрунтування цієї помилкової позиції відповідач не наводить. До відзиву на апеляційну скаргу серед іншого додано листи в адресу ДП ЛДЗ «Лорта» до укладення договору, які не були предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції. Позивач не наводить жодного обґрунтування щодо об`єктивної неможливості їх подання суду першої інстанції, відтак із врахуванням вимог ч.3. ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не бере до уваги вказаних доказів. Матеріалами справи підтверджуються наступні фактичні обставини спору. ТзОВ «Імперія Металів», як продавець, та ДП «ЛДЗ «Лорта», як покупець, 03.06.2019 уклали договір №019, відповідно до умов якого продавець зобов`язався доставити і передати у власність покупця вертикально-фрезерний верстат з ЧПК MV204P, виробник QUASER MACHINE TOOLS INS (Тайвань), іменоване надалі «обладнання», а також виконати пусконалагоджувальні роботи, провести інструктаж операторів по роботі на верстаті і пристроях ЧПК, здати обладнання за точностними характеристиками і провести виготовлення тестових деталей, які вказані в «Технічній та комерційній специфікації» (Додаток №1), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити дане обладнання (п.1.1. договору). Технічні характеристики, кількість, комплектність, термін поставки, а також вартість обладнання та умови оплати визначаються у додатку №1 «Технічна та комерційна специфікація» до договору. Згідно із п.п.2.1, 2.2 договору, вартість обладнання, зазначеного в п.1.1. договору становить 6 005 043, 54 грн, в т. ч. ПДВ-20% - 1000840,59 грн. Оплата за договором здійснюється в національній валюті України згідно умов Додатку №1 до договору по рахунках-фактурах від продавця. Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах визначених в Додатку №1 до договору. Відповідно до п.п. 4.2-4.2.1 Додатку № 1 до договору, оплата за обладнання проводиться у такому порядку: попередня оплата проводиться покупцем в розмірі 80% від загальної вартості обладнання в гривні згідно з пунктом 4.1 договору протягом 5-ти банківських днів з дати підписання договору. Остаточна оплата в розмірі 20 % від загальної вартості обладнання Додатку №1 до договору проводиться покупцем протягом 15-ти банківських днів з моменту підписання видаткових накладних покупцем. Термін поставки обладнання здійснюється протягом 170 календарних днів з дати отримання продавцем передоплати за умови виконання платежу покупцем в повному обсязі відповідно до п. 4.2.1 цього Додатку. У разі прострочення платежу п. 4.2.1, дія цього Додатку № 1 до договору №019 анулюється, а сторони узгоджують Додаткову Угоду до Договору з новим терміном поставки обладнання. Відповідно до п. 4.1 договору, приймання обладнання повинно проводитись на території покупця (Україна, 79040, Львівська область місто Львів, Залізничний район, вулиця Патона, будинок 1). Згідно п.4.6 договору, остаточне приймання обладнання означає, що: обладнання комплектно, відповідно до «Технічної та комерційної специфікації» (Додаток №1 до договору) і пакету технічної документації, що поставляється разом з обладнанням; пусконалагоджувальні роботи завершені, всі технічні параметри обладнання відповідають «Технічній та комерційної специфікації» (Додатку №1 до договору); обладнання здано за якістю, що передбачає його перевірку за повним переліком приймальних тестів на точність по всім характеристикам які вказані в специфікації, із заповненням відповідного формуляра на відповідність параметрам точності у довільній формі; обладнання здано після виготовлення комплекту тестових деталей у кількості 2-3 шт., з програмою і інструментом продавця за документацією погодженою з покупцем; обладнання відпрацювало не менше 24 машинних годин під навантаженням; проведено навчання (інструктаж) операторів і програмістів покупця згідно програми навчання (Додаток № 3 до договору).За результатами приймання обладнання сторони складають та підписують «Акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт (Додаток №2 до договору). За порушення термінів оплати згідно п. 4.2.2 Додатку №1 до договору, покупець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент нарахування пені за кожний день прострочення (п. 6.1, 6.2 договору). Відповідно до п.11.1, договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань сторонами. У додатку №1 до договору, технічній та комерційній специфікації на поставку вертикально-фрезерного верстата ЧПК MV204P у п. 1 сторонами визначено технічні характеристики (перелік характеристик), комплектацію та документацію обладнання і умови оплати. Крім того, у додатку №2 до договору, передбачено зразок Акту здачі-приймання пусконалагоджувальних робіт, а в додатку №3 до договору визначено програму навчання (інструктажу) технічних фахівців покупця. Договір та додатки до нього підписано сторонами на кожній сторінці, підписи сторін скріплено печатками. Виконання умов договору супроводжувалось переговорами сторін шляхом листування. Зокрема, відповідно до копії електронного листа від 21.10.2019 відповідач направляв позивачу на вибір креслення деталей «Екстрактор», «Відбивач», «Затвор», «Повзун», «Казенник», та пропонував позивачу виготовити лише одну деталь «Казенник». ТзОВ «Імперія Металів» поставлено обладнання, що підтверджується видатковою накладною №2922 від 25.11.2019 на вертикально-фрезерний верстат з ЧПК MV204P вартістю 6 005 043,54 грн. та довіреністю на отримання ТМЦ № 413 від 25.11.2019, виданою ДП «ЛДЗ «Лорта» для отримання вертикально-фрезерного верстата з ЧПК MV204P; товарно-транспортною накладною №2922 від 25.11.2019 на перевезення вертикально-фрезерного верстата з ЧПК MV204P, підписаною вантажовідправником, водієм-експедитором та уповноваженим представником вантажоодержувача (за довіреністю №413 від 25.11.2019). Відповідач факту отримання обладнання та підписання видаткової накладної не заперечує. Відповідно до протоколу від 10.07.2020 було проведено навчання (інструктаж) технічних фахівців згідно додатку №3 до договору, відповідно до якого інженер-електрик ТОВ «Імперія металів» ОСОБА_1 провів навчання з чотирма працівниками ДП «ЛДЗ «Лорта» щодо роботи з верстатами з ЧПК MV204P. Відповідачем проведено часткову передоплату у розмірі 80% вартості обладнання, що підтверджується платіжним дорученням №976 від 26.06.2019 на суму 4 804 034, 83 грн. Акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт, підписаний з боку позивача Генеральним директором ТзОВ «Імперія металів», а з боку відповідача - головним технологом, начальником цеху та головним механіком ДП «ЛДЗ «Лорта» із зауваженням наступного змісту: «деталь затвор ТНСУ 3003015 виконана на верстаті. Геометричні параметри, розмір густота поверхні відповідає вимогам креслення. Зауваження до програми: немає плавного спряження між гвинтовою поверхнею і площиною р-ром 30 дн. Перевірка поверхні проводилась по таблиці координат центрів фрези. Отвори ф8; ф11 виконані в асиметричному положенні». Підпис директора ДП «ЛДЗ «Лорта» на вказаному акті відсутній. У листі-претензії від 06.03.2020 №103/2020 позивач просив відповідача роз`яснити причини невиконання умов договору, а саме відмову від підписання Акту здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт, вимогу виконати деталь «Затвор», яку не було заздалегідь внесено до узгодженого переліку деталей, зазначав, що відповідно до умов договору було розроблено керуючі програми, підібрано металообробний інструмент та фрезерне устаткування для виготовлення деталей «Відбивач» та «Екстрактор», відпрацьована технологія виготовлення узгодженого переліку деталей у строгій відповідності до умов договору. У можливості проведення обробки деталі «Відбивач» (планувалась з 10.03.2020 по 13.03.2020) відповідачем було відмовлено. Водночас, з вини відповідача позивач не мав змоги протягом тривалого часу провести роботи у зв`язку з відсутністю доступу до лінії підготовленого якісного повітря, а при виконанні обробки деталі «Екстрактор» в період з 02.03.2020 по 06.03.2020 фахівцями було зафіксоване несистемне припинення подавання електроживлення в електромережі ДП «ЛДЗ «Лорта», що також зафіксовано в електронному журналі вертикально-фрезерного верстата MV204P. У відповіді від 11.03.2020 №520-610 на вказаний лист-претензію відповідач пояснив, що технічними службами було прийнято рішення про виготовлення екстрактора та відбивача і не враховано використання 4-ої осі координат; відповідачем не відмовлено у виготовленні деталі «Відбивач», а запропоновано замінити її на деталь «Затвор», розуміючи, що вже проведена підготовка на деталь «Відбивач»; затримка пусконалагоджувальних робіт зумовлена тривалістю поставки осушувача повітря та заміною підвідних повітряних труб на пластикові; під час виготовлення деталі «Екстрактор» на верстаті під`єднаного до паралельного фідера електроживлення проводились ремонтні роботи, що стало причиною збою в цеховій мережі електроживлення; в зв`язку з тим, що технологічні служби погодили два типи деталей без застосування 4-ої осі, для повноти перевірки працездатності верстата із врахуванням 4-ї осі виникла необхідність у виготовленні деталі «Затвор» з її застосуванням. У листі-претензії від 22.07.2020 вих. №350/2020 позивач наголошує, що ним виконано усі умови договору, а також виготовлено в добровільному порядку неузгоджені відповідачем в технічній та комерційній специфікації тестові деталі, та просить здійснити оплату заборгованості, підписати акт звірки. Відповідач у відповіді від 03.08.2020 №520-1352 на претензію вказав, що вважає, що позивач погодився на виготовлення тестової деталі «Затвор», з якістю якої виникли проблеми, тому остаточну оплату в розмірі 20% буде проведено протягом 15 банківських днів після установки верстата, проведення пуско-налагоджувальних робіт, виготовлення тестових деталей (демонстрації роботи верстата) та підписання акту здачі-приймання виконаних пуско-налагоджувальних робіт. У листі №375/2020 від 31.07.2020 позивач повідомив відповідача про те, що ключі від верстата були забрані, оскільки верстат не було прийнято в експлуатацію відповідачем, тому використання верстата матиме наслідком втрату гарантійного обслуговування, якщо відповідач бажає здійснювати експлуатацію верстата без гарантійного обслуговування на письмову вимогу всі потрібні ключі терміново будуть передані. Окрім того, позивач повідомив відповідача про місцезнаходження деталі «Затвор» та запропонував відправити свого фахівця для відбору переліку інструменту та передачі ДП «ЛДЗ «Лорта». Спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині остаточної оплати в розмірі 20% від вартості обладнання, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в частині стягнення процентів та інфляційних сум) про стягнення заборгованості в розмірі 1 411 207,27 грн, яка включає 1 201 008,71 грн - суму основного боргу, 126 404,84 грн - пені, 35 833, 37грн - 3% річних, 47 960, 35 грн - інфляційних втрат. Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання. Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України). У відповідності до вимог ст.662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. (ч.1 ст.664 ЦК України). Як вбачається з умов договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами, остаточне приймання обладнання означає, що обладнання укомплектоване, пусконалагоджувальні роботи завершені, обладнання здано за якістю, обладнання здано після виготовлення комплекту тестових деталей у кількості 2-3 шт. з програмою і документом продавця за документацією, погодженою з покупцем, обладнання відпрацювало не менше 24 машинних годин під навантаженням, проведено навчання (інструктаж) операторів і програмістів покупця. Технічні характеристики, комплектацію та документацію обладнання було визначено сторонами у «Технічній і комерційній специфіікації» (додаток №1 до договору №019 від 03.06.2019). На виконання умов договору щодо поставки обладнання позивач передав відповідачу верстат з ЧПК MV204P, що підтверджується видатковою накладною №2922 від 25.11.2019 та товаро-транспортною накладною №2922 від 25.11.2019, а також провів навчання (інструктаж) працівників відповідача, що підтверджується протоколом проведення навчання (інструктажу) технічних фахівців від 10.07.2020. Як не заперечується сторонами у письмових заявах по суті спору, а також в усних поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції в судовому засіданні, передане покупцю обладнання також відпрацювало 24 машинних години під навантаженням, однак, на замовлення покупця продавцем було виготовлено деталі «Відбивач» та «Екстрактор» та програмне забезпечення до них, при виготовленні яких на обладнанні не задіяна 4-та координата (вісь), тобто, на думку покупця неможливо встановити якості верстата в повній мірі. Водночас, деталь «Затвор», виготовлення якої додатково узгоджено сторонами, на переконання покупця виконана неякісно, тому покупець вважає пуско-налагоджувальні роботи незавершеними, відмовляється підписати акт приймання-здачі пуско-налагоджувальних робіт та оплатити остаточну вартість товару в порядку, визначеному у додатку №1 до договору. Поставку обладнання здійснено на умовах передоплати 80% вартості товару (4 804 034,83 грн). Як вбачається із п.4.2.2. додатку №1 до договору №019 від 03.06.2019, остаточна оплата в розмірі 20% (1 201 008,71 грн) від загальної вартості обладнання Додатку №1 (6 005 043,54 грн) до договору проводиться покупцем протягом 15-ти банківських днів з моменту підписання видаткових накладних покупцем. Видаткову накладну №2922 від 25.11.2019 підписано без зауважень від імені покупця Бризіцьким О.Ф. (довіреність №413 від 25.11.2019 на отримання вертикально-фрезерного верстату з ЧПК MV204P міститься в матеріалах справи). Таким чином, обов`язок покупця оплатити товар виник через 15 банківських днів з 26.11.2019. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо відсутності обов`язку оплатити товар у зв`язку з неможливістю встановити якість обладнання, оскільки у відповідності до положень ст.678 ЦК України покупець в разі встановлення факту неналежної якості переданого йому верстату не позбавлений права вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Також у ч.2 ст. 678 ЦК України передбачено право покупця відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення). Окрім того, умовами договору передбачено гарантійне обслуговування обладнання. Також слід зазначити, що у «Технічній і комерційній специфікації» (додаток №1 до договору №019 від 03.06.2019) в розділі «Комплектація» не зазначено тестових деталей, тобто тестові деталі не є комплектуючим товару, в умовах договору та додатках до нього не узгоджено моделі, назви, технічних характеристик тестових деталей. Як вбачається з листування між сторонами, відповідач направляв позивачу креслення деталей «Екстрактор», «Відбивач», «Затвор», «Повзун», «Казенник» на вибір. Судова колегія критично оцінює доводи апелянта про те, що договір був підготовлений продавцем таким чином, що самому уникнути відповідальності за неналежне виконання своїх обов`язків і перекласти відповідальність на покупця, відсутність в договорі вказівок на низку умов, суперечності між пунктами договору, та звертає увагу апелянта на те, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а укладений договір є обов`язковим до виконання сторонами. Згідно із ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. За умовами ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Однак, в порушення умов, визначених договором, остаточну оплату в розмірі 20% від вартості обладнання після підписання видаткової накладної відповідачем не проведено. Згідно ст. 526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 далі ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, видаткова накладна підписана сторонами 25.11.2019, отже остаточний розрахунок за обладнання мав відбутись відповідачем в строк 15 банківських днів, починаючи з наступного дня - 26.11.2019 відповідно до правил обчислення строків, тобто по 16.12.2019 включно. Таким чином, з 17.12.2019 розпочався момент прострочення виконання грошових зобов`язань для відповідача. Як передбачено ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності. Так, за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивачем нарахована пеня, 3 % річних та інфляційні втрати. Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України). Відповідно до п. 6.2 договору, за порушення термінів оплати, покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вчасно частини вартості обладнання за кожен день прострочення. Позивач нарахував пеню у розмірі 126 404,84 грн. за період з 17.12.2019 по 17.06.2020. Колегія суддів апеляційної інстанції, здійснивши власний перерахунок, погоджується з місцевим господарським судом в тому, що заявлена до стягнення сума пені підлягає до задоволення частково, в розмірі 125 952, 63 грн. Відповідно до ч.2. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до розрахунку, поданого в позовній заяві (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення процентів та інфляційних втрат від 17.12.2020), позивач просив стягнути з відповідача 3% річних за період з 17.12.2019 по 14.12.2020 у розмірі 35 833,37 грн та інфляційні втрати за період з 01.01.2020 по 30.11.2020 у розмірі 47 960,35 грн. Колегія суддів апеляційної інстанції, здійснивши власний перерахунок, погоджується з місцевим господарським судом в тому, що задоволенню підлягають заявлені позивачем до стягнення 3% річних у розмірі 35 833,37 грн та інфляційні втрати в сумі 47 960,35 грн. Відповідно до ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірними висновки місцевого господарського суду про те, що загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань по оплаті за поставлений товар, підтверджена матеріалами справи та становить 1 201 008,71 грн. - основного боргу, 125 952, 63 грн. - пені, 35 833, 37 грн. - 3% річних та 47 960, 35 грн. - інфляційних втрат, відтак, позовні вимоги слід задоволити частково. Окрім того, суд першої інстанції поклав на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 67 978,21 грн. та витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 21 161,33 грн. - пропорційно до задоволених позовних вимог. Апеляційна скарга не містить доводів в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Окрім того, в апеляційній скарзі відповідач просив закрити провадження у справі, при цьому не навів обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених у ст.231 ГПК України. Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає. Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін. В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід залишити за скаржником. Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА2 №562-283 від 11.03.2020 (вх. №01-05/954/21 від 17.03.2021) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2021 у справі №914/2346/20 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд. Повний текст постанови складено 22.06.2021. Головуючий суддя Желік М.Б. суддя Орищин Г.В. суддя Галушко Н.А.