Постанова 4855 № 580/3581/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2021 року Справа № 580/3581/20 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) про: - визнання протиправним та скасування рішення відділу з питань перерахунків пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 06.03.2020 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; - зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу), виходячи з розрахунку 70% від суми місячної заробітної плати, згідно з довідкою прокуратури Черкаської області від 28.02.2020 № 18-233 вих. 20 без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат; - зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити разово та однією сумую виплату ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 13.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії і переказати її на особистий рахунок. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року адміністративний позов задоволено: - визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань перерахунків пенсії №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 06.03.2020 щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 28.02.2020 №18/233вих20; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату здійснити ОСОБА_1 пенсії, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Черкаської області № 18/233вих20 від 28.02.2020 без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність нормативного документу, і регулювання умов і порядку перерахунку пенсій не може позбавити позивача, гарантованого Конституцією і Законом України «Про прокуратуру» права, оскільки встановлене та наявне право на перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій не може бути нівельоване у зв`язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована. При цьому, суд, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), дійшов висновку, що відповідач на виконання своїх повноважень повинен був провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі заяви позивача. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову в позові повністю, зазначаючи, що перерахунок пенсій працівниками прокуратури проводиться в разі підвищення заробітної плати особам, які працюють на відповідних посадах, але після прийняття рішення КСУ від 13.12.2019, на яке посилається позивач та суд першої інстанції, відповідних підвищень не здійснювалося. Крім того, апелянт вказує, що задоволення судом позовної вимоги щодо виплати позивачу пенсії без обмеження її граничного розміру в межах виниклих правовідносин є втручанням в дискреційні повноваження ГУ ПФУ в Черкаській області. Також апелянт вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано та безпідставно визначено розмір відсоткового коефіцієнту для перерахунку пенсії позивача. З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 було відкрито апеляційне провадження за апеляцією позивача, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру». 28.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням рішення Конституційного суду України від 13.12.2019, згідно з довідкою прокуратури Черкаської області від 28.02.2020 №18/233вих20. Рішенням від 06.03.2020 відповідач відмовив у перерахунку пенсії, оскільки розмір заробітної плати визначено станом на 06.09.2017, а право на перерахунок пенсії виникає з 13.12.2019. Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення відповідача, звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі -Закон № 1789-ХІІ), «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ), «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Згідно з частинами першою та другою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько - слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятої та сімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ. У подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку. Разом з тим, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям вказаного Закону від 08.07.2011 № 3668-VІ не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави. Так, згідно з частинами тринадцятою та вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції Закону від 08.07.2011 № 3668-VІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько -слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Надалі, Законом № 76-VІІІ до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». 14.10.2014 прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, який набрав чинності 15.07.2015. Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону № 1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» зі змінами частково втратив чинність, окрім зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону. У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому, положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Законом № 213-VІІІ внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а саме: в частину 15 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ - максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, «Про прокуратуру». Частиною 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Висновки суду апеляційної інстанції. Щодо наявності правових підстав для перерахунку пенсії позивача. Системний аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що починаючи з 01.01.2015 в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру», і законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України. Разом з тим, Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 (справа № 826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд. Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та зобов`язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано. Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача. Реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019. Крім того, слід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам». Разом з тим, частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (у первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати. Аналогічні правові висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020, ухваленому у зразковій справі № 560/2120/20 та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, є обов`язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок його пенсії. Доводи апелянта про те, що перерахунок пенсій працівниками прокуратури проводиться в разі підвищення заробітної плати особам, які працюють на відповідних посадах, але після прийняття рішення КСУ від 13.12.2019, на яке посилається позивач та суд першої інстанції, відповідних підвищень не здійснювалося, колегія суддів відхиляє, з огляду на вищезазначене. При цьому, приймаючи до уваги висновки Верховного Суду, викладені в рішенні у зразковій справі № 560/2120/20, судова колегія зазначає, що на момент прийняття Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019 вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019. Крім того, постанова КМУ від 30.08.2017 №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам». Тож, наведені доводи відповідача є необґрунтованими і безпідставними. З огляду на це, відповідно до ст. 316 КАС України, рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача підлягає залишенню без задоволення. Щодо наявності правових підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Перевіряючи рішення суду першої інстанції у частині задоволення відповідних позовних вимог, судова колегія зазначає, що в період з 01.01.2015 до 13.12.2019 в Україні не було жодного Закону чи іншого нормативно-правового акту, що визначав би умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру». Водночас, особи, яким пенсія цього виду була вже призначена, продовжували її отримувати в призначеному розмірі (сума виплати не була зменшена), а також мали право змінити вид пенсійного забезпечення (наприклад, звернутися про призначення їм пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV). Усталена практика Верховного Суду свідчить про безпідставність вимог заявників до органів ПФУ про перерахунок їм після 01.01.2015 пенсії на умовах та в порядку, що був визначений частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції до 01.01.2015) та редакції частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, яка фактично набрала чинності лише 13.12.2019. Також є вимоги позивача про перерахунок розміру його пенсії на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію), є безпідставними. Водночас, для захисту та відновлення порушеного права позивача на перерахунок його пенсії, колегія суддів, відповідно до ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі заявлених ним позовних вимог та зобов`язати відповідача здійснити з 13.12.2019 перерахунок пенсії позивача, відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697-VII у редакції, чинній з 13.12.2019. Аналогічні правові висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020, ухваленому у зразковій справі № 560/2120/20. Щодо наявності правових підстав для визначення відсоткового коефіцієнту пенсії позивача та вирішення питання щодо її виплати без обмеження максимальним розміром і зобов`язання відповідача здійснити разово та однією сумую виплату позивачу різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 13.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії і переказати її на особистий рахунок. Перевіряючи рішення суду першої інстанції у частині задоволення відповідних позовних вимог, судова колегія зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок його пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Аналогічні правові висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020, ухваленому у зразковій справі № 560/2120/20 та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, є обов`язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи. Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Таким чином, оскільки, відповідно до приписів статті 2 КАС України, судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені в майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних. Крім того, колегія суддів також вважає, що в цьому випадку задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити разово та однією сумую виплату позивачу різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 13.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії і переказати її на особистий рахунок призведе до втручання в дискреційні повноваження відповідача, які на теперішній час ним ще не були реалізовані, що не відповідає вищенаведеним завданням адміністративного судочинства, визначеним у ст. 2 КАС України. Тож, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визначення відсоткового коефіцієнту пенсії позивача та вирішення питання стосовно її виплати без обмеження максимальним розміром і зобов`язання відповідача здійснити разово та однією сумую виплату позивачу різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 13.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії і переказати її на особистий рахунок. Аналізуючи всі доводи апелянтів, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання вчинити дії, неповно встановив обставини цієї справи та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині та відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення таких позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області підлягає задоволенню частково, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання вчинити дії - скасуванню, а в іншій частині рішення суду першої інстанції (щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення) підлягає залишенню без змін. Розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 139 КАС України, з огляду на кінцевий результат розгляду цієї справи, судові витрати в цій справі перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання вчинити дії - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов у цій частині позовних вимог - задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ у редакції, чинній з 13.12.2019. У задоволенні позовних вимог про зобов`язання вчинити дії в іншій частині - відмовити. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 22 червня 2021 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: Л.В. Губська А.Г. Степанюк