Постанова 4851 № 440/634/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2021 р. Справа № 440/634/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2021, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава, по справі № 440/634/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 27 січня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач) про: - визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненадання повної та достовірної публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 11 січня 2021 року; - зобов`язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області виготовити та надати ОСОБА_1 на його запит від 11 січня 2021 року довідку про розмір надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції у відсотковому та грошовому розмірі та про розмір індексації грошового забезпечення поліцейського, виплачених поліцейському за листопад 2019 року, який має спеціальне звання - майор поліції та вислугу 18 років, та займав посаду старшого оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області, яка прирівнюється до посади - старший оперуповноважений відділення кримінальної поліції в справах неповнолітніх Автозаводського районного відділу Кременчуцького міського управління УМВС України в Полтавській області на час звільнення ОСОБА_1 , та за сукупністю класифікаційних характеристик співпадає із прирівняною посадою старшого оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області (Наказ МВС України №138 від 17 лютого 2017 року, пункт 17 розділу VІІІ Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції). Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області, що полягає у ненаданні ОСОБА_1 достовірної та повної інформації на його запит на інформацію від 11 січня 2021 року (вх. №8зі від 12.01.2021). Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області надати ОСОБА_1 достовірну та повну інформацію на його запит на інформацію від 11 січня 2021 року (вх. №8зі від 12 січня 2021 року) з урахуванням висновків суду у даній справі. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні). Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року по справі №440/634/21 в частині задоволення позову, та прийняти рішення, яким позов залишити без задоволення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що ГУНП в Полтавській області розглянуто інформаційний запит ОСОБА_1 в межах та спосіб, визначений чинним законодавством та надано достовірну, точну та повну інформацію на запит позивача, відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації". Крім того, відповідач зазначає, що у запиті від 17.09.2020 року позивач не ставив питання про складові грошового забезпечення конкретної особи, що станом на листопад 2019 року обіймала посаду старшого оперуповноваженого Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області, а лише абстрактно зазначив таку посаду, що унеможливлює надати конкретні розміри надбавки за специфічні умови праці проходження служби в поліції та премії, оскільки кожному поліцейському зазначені складові грошового забезпечення виплачуються індивідуально. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що позивач електронною поштою подав до ГУ НП в Полтавській області запит на отримання публічної інформації від 11 січня 2021 року (вх. №8зі від 12.01.2021), у якому заявник просив відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" надати інформаційну довідку про розмір надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції у відсотковому та грошовому розмірі та розмір індексації грошового забезпечення поліцейського, виплачених поліцейському за листопад 2019 року, який має спеціальне звання - майор поліції та вислугу 18 років, та займав посаду старшого оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області, яка прирівнюється до посади - старший оперуповноважений відділення кримінальної поліції в справах неповнолітніх Автозаводського районного відділу Кременчуцького міського управління УМВС України в Полтавській області, та за сукупністю класифікаційних характеристик співпадає із прирівняною посадою старшого оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області (Наказ МВС України №138 від 17 лютого 2017 року, пункт 17 розділу VІІІ Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції). 15 січня 2021 року, за результатами розгляду запиту відповідачем надано відповідь листом №29/8зі, яким повідомлено, що по суті порушених у запиті питань позивачу була надана відповідь від 05.10.2020 №29/315зі, копію якого додано до цього листа. У листі від 05 жовтня 2020 року №29/315зі відповідачем вказано, що за наслідками розгляду запиту позивача повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та Порядку, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (далі -Порядок), надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції, яка установлюється у розмірі до 100% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби керівниками органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених асигнувань на грошове забезпечення. Згідно з п. 4 розділу II Порядку визначено, що розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу. Вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність, що полягає у ненаданні повної та достовірної публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 11 січня 2021 року, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що, не надавши ОСОБА_1 достовірну та повну інформацію на його запит на інформацію від 11 січня 2021 року, відповідач порушив вимоги пункту 6 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI та частини 2 статті 19 Конституції України, а тому бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області, що полягає у ненаданні ОСОБА_1 достовірної та повної інформації на його запит на інформацію від 11 січня 2021 року (вх. №8зі від 12.01.2021), є протиправною. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частинами 1, 2 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію. Статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. Статтею 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. Згідно зі ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону. Як встановлено матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача з заявою 11.01.2021 року, в якій просив відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" надати інформаційну довідку про розмір надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції у відсотковому та грошовому розмірі та розмір індексації грошового забезпечення поліцейського, виплачених поліцейському за листопад 2019 року, який має спеціальне звання - майор поліції та вислугу 18 років, та обіймав посаду старшого оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області, яка прирівнюється до посади - старший оперуповноважений відділення кримінальної поліції в справах неповнолітніх Автозаводського районного відділу Кременчуцького міського управління УМВС України в Полтавській області, та за сукупністю класифікаційних характеристик співпадає із прирівняною посадою старшого оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області (Наказ МВС України №138 від 17 лютого 2017 року, пункт 17 розділу VІІІ Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції). Зі змісту листа від 15 січня 2021 року №29/8зі та відповіді від 05.10.2020 №29/315зі, за результатами розгляду запиту позивача, відповідачем повідомлено, що розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально. Тобто, відповідач не надав інформації, яка запитувалась позивачем. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області, що полягає у ненаданні ОСОБА_1 достовірної та повної інформації на його запит на інформацію від 11 січня 2021 року (вх. №8зі від 12.01.2021), та зобов`язання Головне управління Національної поліції в Полтавській області надати ОСОБА_1 достовірну та повну інформацію на його запит на інформацію від 11 січня 2021 року (вх. №8зі від 12 січня 2021 року) з урахуванням висновків суду у даній справі. Доводи апеляційної скарги відповідача, що у запиті від 17.09.2020 року позивач не ставив питання про складові грошового забезпечення конкретної особи, що станом на листопад 2019 року займала посаду старшого оперуповноваженого Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області, а лише абстрактно зазначив таку посаду, що унеможливлює надати конкретні розміри надбавки за специфічні умови праці проходження служби в поліції та премії, оскільки кожному поліцейському зазначені складові грошового забезпечення виплачуються індивідуально, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на таке. В своєму запиті від 11 січня 2021 року позивач чітко вказав посаду, а саме: старший оперуповноважений Кременчуцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, за якою заявник бажає отримати інформацію про розмір надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції за листопад 2019 року та про розмір індексації грошового забезпечення поліцейського за листопад 2019 року. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтовані доводи відповідача щодо неможливості надати позивачу інформацію на його запит від 11 січня 2021 року. Доводи апеляційної скарги відповідача не містять інших аргументів, які не були враховані під час вирішення справи судом першої інстанції та повторюють доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 по справі № 440/634/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський Я.М. Макаренко