Постанова Харківський апеляційний суд № 638/15761/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 16 червня 2021 року м. Харків справа №638/15761/20 провадження №22-ц/818/2634/21 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого Пилипчук Н.П., суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про зміну правовідношення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року, постановлену суддею Шишкіним О.В. В С Т А Н О В И В : У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила змінити зобов`язання за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу харківської області Малаховою Г.І. від 21.03.2019 № 671, зменшивши розмір пені до 2973,01 грн.. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року позов повернуто позивачу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Щодо незаконності та необґрунтованості висновку суду першої інстанції щодо тотожності позовів по справі № 638/15608/20 та цій справі зазначає, що предметом позову по справі № 638/15608/20 є визнання частини правочину недійсним, а саме п. 5; підставою позову є порушення вимог щодо справедливості, добросовісності та розумності (п. 6. ст. З ЦК України); спосіб судового захисту - визнання правочину недійсним (п. 2 ст. 16 ЦК України); можливий результат - у разі скасування п. 5 оскаржуваного правочину - відміна усієї пені у зв`язку з недійсністю. В той же час, по цій справі предметом позову є - зміна зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 за договором позики грошових коштів посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Малаховою Г.1. від 21.03.2019, реєстровий № 671 з урахуванням вимоги від 06.10.2020 про усунення порушень, підпис засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотовою Л.Ю., реєстровий № 2544, зменшивши розмір пені до 2973,01 (двох тисяч дев`ятсот сімдесят трьох гривень однієї копійки). Підстава позову: право суду зменшити розмір пені у випадку її завищення (ч. З ст. 551 ЦК України); спосіб судового захисту: зміна правовідношення (п. 6 ст. 16 ЦК України); можливий результат - зменшення розміру пені на відповідну сумі, визначену судом. При цьому дійсність чи недійсність п. 5 договору позики або усього договору позики жодним чином не впливає на можливість суду розглянути вказану справу та зменшити розмір пені до справедливого і розумного розміру. При цьому у разі визнання п. 5 недійсним скасовується уся пеня, а уразі відмови у задоволенні позову - уся пеня залишається в силі. У цьому ж позові - розмір пені змінюється до розумних меж, а частина пені залишається. Позов про п. 5 договору можна задовольнити або відмовити у його задоволенні. Позов про зміну правовідношення можна задовольнити, задовольнити частково, відмовити у його задоволенні. Отже, позови по справі № 638/15608/20 та по цій справі мають зовсім різний предмет, підстави та спосіб судового захисту. Більше того, жоден із перелічених вище позовів, з якими Позивач звернувся до суду за захистом, не мають подібного до цього позову предмета, підстав та способу захисту. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви суд першої інстанції виходив із того, що позивачем подано до суду кілька позовів з таким самим предметом позову та з тих самих підстав, що є зловживанням процесуальними правами. Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Статтею 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 44 ЦПК Українизалежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Частинами третьою, четвертою статті 44 ЦПК Українипередбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Із приписів цієї статті вбачається, що суд зобов`язаний вживати заходів у разі виявлення зловживання процесуальними правами учасником процесу. Крім того, положеннями частини третьої статті 44 ЦПК Українивизначено такі можливі наслідки визнання судом подання скарги, клопотання чи заяви зловживання процесуальними правами, - це залишення без розгляду або повернення поданої скарги, заяви чи клопотання, а не позову. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 757/64933/17-ц. Висновок про те, що вказана справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не повинен ґрунтуватися на припущеннях суду і може свідчити про порушення прав позивача на судовий захист. Зазначене має важливе юридичне значення для правильного вирішення цього процесуального питання, оскільки у статті 55 Конституції Українипередбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. При цьому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК Українизастосовується судами як джерело права, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Разом із тим слід зазначити про те, що стаття 257 ЦПК Українипередбачає наслідки подання позовної заяви до тих самих відповідачів про той самий предмет і з тих самих підстав. Так, згідно пунктів 4, 11 частини першої статті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Матеріали справи містять копію позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання частини правочину недійсною у справі №638/15608/20, та копію ухвали про відкриття провадження у цій справі від 30.11.2020. З доданої копії позовної заяви вбачається, що позивач у справі №638/15608/20 просить визнати п. 5 договору позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Малаховою Г.І. від 21.03.2019 №671 на суму 9640 доларів США, недійсним. Отже, у справі № 638/15608/20 предметом позову є визнання п. 5 договору позики грошових коштів недійсним, в той час як у даній цивільній справі, яка знаходиться на розгляді суду апеляційної інстанції - предметом спору є розмір пені, яку позивач просить зменшити на підставі ст. 551 ЦК України до 2973, 01 грн. Зазначені вимоги не є тотожніми. За таких обставин, колегія вважає, що судом повернуто заяву позивачеві без додержання положень процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Харківської міської ради підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню, з передачею питання до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 379, 380, 382-384 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 задовольнити. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до статті 389 ЦПК України, не підлягає. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.В. Маміна О.Ю. Тичкова