Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 465/3356/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 465/3356/20 пров. № А/857/8691/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В. суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М. з участю секретаря судового засідання Кардаш В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду від 28 грудня 2020 року у справі №465/3356/20 (головуюча суддя Мартьянова С.М., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил, - ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Галицької митниці Держмитслужби, в якому просила суд скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0877/20900/20 від 14.04.2020, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, на суму 91701,78 грн, відповідно до ст. 485 МК України. Рішенням від 28 грудня 2020 року Франківський районний суд м. Львова у задоволенні позову відмовив. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що розгляд справи про притягнення її до адміністративної відповідальності відбувся з порушенням процедури, оскільки позивач не була присутня при розгляді. Крім того, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не дослідив усіх обставин справи, та не надав належної правової оцінки твердженню представника італійської компанії «COLORIFICIO VENEZIANO s.r.l.», який підтвердив автентичність контракту купівлі продажу №09/16 від 05.09.2016 та правдивість свого підпису та печатки, проставлених на ньому. Втім, щодо додатку №3 від 31.07.2017 до вказаного контракту, то представник заявив, що не може підтвердити факт підписання ним вказаного документа, однак вказане може бути протлумачено не лише як те, що такий документ не підписувався, але й як те, що вказана особа не пригадує, чи підписувала такі документи. До того ж, апелянт покликається на рішення Ужгородського міжрайонного суду від 09.06.2017 №308/100/17, з якого вбачається, що товар, який в подальшому купила фірма позивача, і який ввозився на Україну, був вилучений відповідно до протоколу про порушення митних правил від 29.09.2016, а потім було постановлено повернути такий представнику «COLORIFICIO VENEZIANO s.r.l.». Фактично після спливу року після затримання відповідного товару Закарпатською митницею фірмою позивача та представником «COLORIFICIO VENEZIANO s.r.l.» було підписано додаток №3 від 31.07.2017 на придбання товару, що був затриманий. Оскільки товар перед придбанням вже рік зберігався на складах митниці, це очевидно вплинуло на його вартість. Після прибуття товару в зону діяльності Львівської митниці позивачем було подано відповідні митні декларації, в яких ціна товару була вказана вища, ніж зазначено у додатку №3 від 31.07.2017 до контракту купівлі- продажу №09/16 від 05.09.2016. Відтак, вважає, що вказані докази не було досліджені судом, що призвело до ухвалення незаконного рішення. З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить її задовольнити в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що згідно постанови у справі про порушення митних правил №0877/20900/20 від 14.04.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України. При притягненні позивача до відповідальності встановлено, що керівником ТОВ «Деко-Терра» Стариковою Н.І. для здійснення митного оформлення товару «поліграфічні товарні каталоги, робочий одяг з логотипом фірми» подано 28.09.2017 року електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209180/2017/146518 разом з товаросупровідними документами, зокрема рахунком проформою №FDE110/2 від 03.08.2017 року, декларацією митної вартості від 28.09.2017 року, додатку №3 від 31.07.2017 року до контракту купівлі-продажу №09/16 від 05.09.2016. Заявлена вартість товару становить 11 980,84 грн. Для здійснення митного оформлення товару «шпаклівка, грунтівки, штукатурки, вироби з пластмаси, інструменти для малярів та штукатурів» ОСОБА_1 29.09.2017 року подала електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209180/2017/146793 разом з товаросупровідними документами, зокрема рахунком-проформою №FDE110/1 від 03.08.2017 року, рахунком проформою №FDE111 від 03.08.2017, декларацією митної вартості від 29.09.2017 року. Загальна митна вартість товару становить 267 529,04 грн. Для здійснення митного оформлення товару «шпаклівки, фарби та лаки, грунтівка, штукатурки, віск, пігменти» позивачкою подано електронну тимчасову митну декларацію типу ІМ40ТН №UA209180/2017/146701 разом з товаросупровідними документами, зокрема рахунком-проформою № FDE110/1 від 03.08.2017 року, рахунком-проформою № FDE111 від 03.08.2017 року, декларацією митної вартості від 28.09.2017 року. Загальна митна вартість товару становить 649 979,79 грн. Дані товари були оформлені 11.12.2017 року в митному режимі «імпорт» за додатковою митною декларацією типу ІМ40ДТ №209180/2017/164480. Задля перевірки законності ввезення на митну територію України товарів, оформлених за вказаними митними деклараціями, митницею направлено запит до митних органів Італійської Республіки. У відповідь від митних органів Італійської Республіки, надіслано матеріали щодо перевірки поставок компанією «tag1FICIO VENEZIANO s.r.l.» вказаних товарів на адресу ТОВ «Інотрейд». Встановлено, що вказані товари були продані італійською компанією «COLORIFICIO VENEZIANO s.r.l.» ТОВ «Юніком Інвест» за рахунком-фактурою № FDE 110 від 16.09.2016 за ціною 29 418,52 євро. Також, було надано копію митної декларації №16ITQXJ010043380E7 від 16.09.2016 року, згідно з якою вказані товари на суму 29 148,52 євро були експортовані з території Європейського Союзу. Рахунки-фактури №FDE110/1 від 03.08.2017 року, №FDE111 від 03.08.2017, №FDE110/2 від 03.08.2017 року, які подавались до Львівської митниці ДФС разом з митними деклараціями №UA209180/2017/146518 від 28.09.2017 року, №UA209180/2017/146793 від 29.09.2017 року, №UA209180/2017/146701 від 28.09.2017 року, №209180/2017/164480 від 11.12.2017 року «COLORIFICIO VENEZIANO s.r.l.» не видавались. Представник компанії «COLORIFICIO VENEZIANO s.r.l.» Массімо Тоньйоло підтвердив правдивість свого підпису та печатки на контракті купівлі-продажу №09/16 від 05.09.2016 року, проте не підтвердив факт підписання ним додатку №3 від 31.07.2017 року до контракту купівлі-продажу №09/16 від 05.09.2016 року. У результаті перевірки встановлено, що італійською компанією вказані товари було продано ТОВ «Інотрейд» за рахунком-фактурою №FDE 110 від 16.09.2016 року за ціною 29 418,52 євро, додаткових угод щодо вказаних товарів, у тому числі щодо коригування їх вартості та продажу ТОВ «Деко-Терра» не укладалось. На підставі наведено митний орган дійшов висновку , що ОСОБА_1 було подано митному органу документи, які італійською компанією не укладались і не видавались. Згідно з розрахунками, наведеними в службовій записці Управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Галицької митниці Держмитслуби від 19.02.2020 року №7.4-15/44/489, загальна сума недоборів митних платежів при декларуванні товарів за вищевказаними митними деклараціями становить 30 567,26 грн, відтак сума штрафу, визначена відповідно до ст. 485 МК України та зазначена в оскаржуваній постанові становить 91701,78 грн. Не погодившись із винесеною постановою, ОСОБА_1 24.04.2020 подала скаргу до Державної митної служби України. Постановою від 26 травня 2020 року Державна митна служба України постанову Галицької митниці Держмитслужби від 14.04.202 у справі про порушення митних правил №0877/20900/20 залишила без змін, а скаргу керівника ТОВ «ДЕКО-ТЕРРА» Старикової Н.І. без задоволення. А тому позивач звернулася за захистом своїх прав з позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції керувався тим, що вчинення позивачем порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, підтверджуються належними доказами, а тому постанова у справі про порушення митних правил №0877/20900/20 від 14.4.2020 не підлягає скасуванню. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно зі статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення. Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У даній спірній ситуації судом першої інстанції з`ясовано, що підставою для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до відповідальності за передбачене ст. 485 МК України правопорушення були докази того, що позивач вчинила дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів та зменшення їх розміру, шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей про вартість придбаних товарів. Доказів протилежного судам не надано. Так, матеріалами справи підтверджується, що за результатами опрацювання відповідей Італійської Республіки, надісланих листами від 12.09.2019» 124572/RU/CV (лист ДФС України №29983/7/99-99-20-02-01-17 від 18.10.2019) та від 04.08.2017 №90998/RU/EL (лист ДФС України від 06.09.2017 №23841/7/99-99-20-02-01-17) встановлено, що керівником ТОВ «Деко-Терра» ОСОБА_1 разом з митними деклараціями ІМ40ДЕ №UA209180/2017/146518, №UA209180/2017/146793, №UA209180/2017/146701 було подано митному органу додаток №3 від 31.07.2017 до контракту купівлі-продажу №09/16 від 05.09.2016, рахунки-проформи №№FDE111 від 03.08.2017, FDE110/1 від 03.08.2017 та FDE110/2 від 03.08.2017, які компанією «COLORIFICIO VENEZIANO s.r.l.» не укладалися та не видавалися. При цьому, колегія суддів вважає, що відповідно до ст.352 МК України отримані від уповноважених органів Італійської Республіки документально підтверджені відомості щодо вартісних характеристик товарів та щодо фактів поставки таких товарів правомірно були використані відповідачем у ході проведення перевірки та є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують факт заявлення позивачем при митному оформленні товарів за вищевказаними митними деклараціями недостовірних вартісних показників товарів, що становить собою склад порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України. Відповідно до ч.2 ст.459 МК України суб`єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні правопорушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що керівник ТОВ «Деко-Терра» ОСОБА_1 вчинила протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, заявивши в митних деклараціях ІМ40ДЕ №UA209180/2017/146518, №UA209180/2017/146793, №UA209180/2017/146701 неправдиві відомості щодо вартості товару, чим допустила порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України. Колегія суддів відхиляє покликання апелянта на постанову Ужгородського міжрайонного суду від 09.06.2017 №308/100/17, оскільки така не стосується обставин переміщення товарів на підставі додатку №3 від 31.07.2017 до контракту купівлі-продажу №09/16 від 05.09.2016, а також подання разом з митними деклараціями №UA209180/2017/146518, №UA209180/2017/146793, №UA209180/2017/146701 рахунків-проформ №№FDE111 від 03.08.2017, FDE110/1 від 03.08.2017 та FDE110/2 від 03.08.2017, оскільки переміщення товарів здійснювалося в 2016 році на підставі інших рахунків проформ. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення в частині задоволення позовних вимог. Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Франківського районного суду від 28 грудня 2020 року у справі №465/3356/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 18.06.2021.