Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/3666/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2021 р. Справа № 440/3666/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2021, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, м. Полтава, по справі № 440/3666/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі по тексту відповідач, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат), в якому просив суд: - визнати протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни у меншому розмірі, ніж передбачено частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХIV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008); - зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) позивачу щорічну разову грошову допомогу інвалідам війни за 2020 рік відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХIV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008) у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність дій Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, який всупереч ч.5 ст. 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка підлягає застосуванню з 27.02.2020 року в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року №367-XIV, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008, не вчинив дій щодо виплати позивачу, як інваліду війни разової грошової допомоги до 5 травня у належному розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, у зв`язку із чим наявні підстави для зобов`язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити відповідні дії. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 року у справі №440/3666/20, прийнятим в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ціолковського,47, м.Полтава, Полтавська область, 36023, ідентифікаційний код 02770127) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1305,00 грн (одна тисяча триста п`ять гривень). Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість застосування судом в цій частині норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 змінити в частині визначення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3615 грн. та витрати на правничу допомогу, пов`язані з підготовкою, написанням та поданням апеляційної скарги у сумі 2000 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилаючись на ч. 7 ст. 134 КАС України, правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.02.2020 року по справі №755/9215/15-ц та Верховного Суду у справах № 910/13701/19 та № 727/4597/19 від 16.04.2020 року, вказав на помилковість висновку суду першої інстанції в частині зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, до 1305 грн. замість належних 3615 грн, з огляду на їх неспівмірність, оскільки надання позивачем до суду першої інстанції до винесення рішення по справі доказів понесення ним витрат на правничу допомогу саме у розмірі 3615,00 грн та відсутність клопотань відповідача щодо заперечення розміру понесених витрат на правничу допомогу внаслідок їх неспівмірності із складністю справи та ціною позову, є підставою для відшкодування таких витрат в повному обсязі. На думку позивача, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи без наявності відповідного клопотання про заперечення їх розміру. Враховуючи, що малозначність справи не свідчить про відсутність необхідності проведення аналізу документів, нормативної бази, вивчення практики та надання позивачу консультацій, а також подання позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду до вирішення спору у типовій справі №440/2722/20 у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021, стверджує про надання позивачу достатньо значного обсягу адвокатських послуг, витрачений час на надання яких не є завищеним та обчислений адвокатом об`єктивно. Звертає увагу також на понесення позивачем витрат на оплату правової допомоги за подання апеляційної скарги у фіксованому розмірі 2000 грн. на підставі договору про надання правничої допомоги № 15-02, звіту №26/03 про виконані адвокатом роботи та підписаної клієнтом та адвокатом квитанції, які також підлягають стягненню з відповідача. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Зменшуючи розмір судових витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції, врахувавши заперечення відповідача щодо загального розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3615,00 грн, заявленого позивачем, виходив з того, що обґрунтованим, співмірним та пропорційним до складності справи та наданим послугам, часом, витраченим адвокатом на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, буде саме - 1305 грн. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України). З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20). На підтвердження понесених у суді першої інстанції витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи копії договору про надання правничої допомоги № 30/11 від 30.11.2020 року, укладеного між позивачем та адвокатом Косточка Сергієм Олеговичем (а.с. 8-9), звіту № 03/12 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом без зазначення дати його складання (а.с.10), квитанцій на оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) від 03.12.2020 на суму 3435,00 грн (зворот а.с.11). Зі змісту п.2.1.3 договору № 30/11 від 30.11.2020 року вбачається, що адвокат зобов`язаний своєчасно та якісно виконати роботи (надати послуги), передбачені п. 2.1.1 договору, про що адвокат формує «Звіт про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також, розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом», з яким ознайомлює клієнта, на якому сторони ставлять свої підписи та на підставі звіту, виписати клієнту «Квитанцію на оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг)» для оплати клієнтом відповідно до умов Договору. Відповідно до звіту № 03/12 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом, адвокатом надано позивачу наступні послуги з правової допомоги: - проведення юридичної консультації клієнту стосовно звернення до суду з позовом до Центру нарахування та здійснення соціальних виплат у Полтавській області (та/або до іншого відповідача) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії тощо, на які затрачено 35 хвилин, вартість складає 525 грн із розрахунку 900 грн за годину; - написання позовної заяви, затрачено 218 хвилин, вартість послуги 2910 грн із розрахунку 900 грн за годину. Отже, відповідно до наданих зазначених документів вартість витрат на правову допомогу становить 3435, 00 грн. Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст.134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17). При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). З огляду на це, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги отриманої при розгляді справи в суді першої інстанції, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг). Як вбачається з матеріалів справи, звернувшись до суду із заявою про відшкодування витрат на правову допомогу, представником позивача на підтвердження надання позивачу послуг з правової допомоги було надано наступні документи: договір №07/07 про надання правничої допомоги від 07.07.2020, додаток до договору про надання правничої допомоги №07/07 від 07.07.2020 Звіт №09/07 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом, що становить 3615 грн. із розрахунку 900 грн. за 1 годину роботи адвоката, квитанцію на оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг на суму 3615 грн. За умовами п. 4.1 розділу 4 вказаного договору №07/07 від 07.07.2020 про надання правничої допомоги вартість однієї години роботи адвоката за надання клієнту правничої допомоги, тобто правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав та свобод людини і громадянина, захисту прав та свобод, їх відновлення у разі порушення, становить 900 грн. Під час здійснення адвокатом представництва клієнта останній сплачує адвокату кошти за виконану роботу (надані послуги) відповідно до калькуляції вартості правничої допомоги фактично витрачених годин роботи, але не менше вартості однієї години, зазначеної у п. 4.1 (п.41.1. Договору). Як вбачається зі змісту вказаного звіту №09/07 адвокатом надано позивачу послуги з проведення юридичної консультації клієнту стосовно звернення до суду з позовом до Центру нарахування та здійснення соціальних виплат у Полтавській області (та/або до іншого відповідача) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії тощо (405 грн) та написання позовної заяви (3210 грн) на загальну суму 3615 грн. Зменшуючи заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу з 3615 грн до 1305 грн, суд першої інстанції враховував неспівмірність заявленої суми обсягу виконаної адвокатом роботи та наявність заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу у цій справі. Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем заперечень з приводу заявленого до відшкодування розміру судових витрат, не наведено жодного доводу, який би свідчив про неспівмірність заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт або непідтвердження вимоги про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу належними та допустимими доказами. При цьому як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було надіслано відповідачу копію заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 18.01.2021 про направлення рекомендованого листа до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (а.с. 45). З огляду на викладене, враховуючи відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо заявленого представником позивача розміру витрат на правничу допомогу, що в силу наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, свідчить про відсутність підстав у суду першої інстанції для відмови у відшкодуванні чи перегляду заявленої суми, колегія суддів вважає, що заява представника позивача про стягнення з відповідача, понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 3615 грн підлягає задоволенню в повному обсязі. У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України). З огляду на те, що суд першої інстанції при частковому задоволенні вимог позивача про вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, невірно визначив розмір вказаних витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 року по справі № 440/3666/20 слід змінити в частині мотивування розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги та замінити в абзаці четвертому резолютивної частини рішення суму 1305 грн (одна тисяча триста п`ять гривень) на суму 3615 грн. (три тисячі шістсот п`ятнадцять). З приводу відшкодування витрат на правничу допомогу, пов`язаних з підготовкою, написанням та поданням апеляційної скарги, визначеної представником позивача у розмірі 2000 грн, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, звернувшись до суду із заявою про відшкодування витрат на правову допомогу, представником позивача на підтвердження сплати ОСОБА_1 на користь адвоката Маліченка Д.В. вартості послуг з надання правової допомоги у розмірі 2000 грн були надані наступні документи: копія договору №21/03 від 21.03.2021 про надання правничої допомоги, звіту №26/03 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом та квитанції на оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) всього на суму 2000 грн. та квитанцію на оплату виконаних адвокатом робіт на суму 2000 грн. За умовами п. 4.2 розділу 4 вказаного договору №21/03 від 21.03.2021 про надання правничої допомоги гонорар за надання правничої допомоги у суді другої інстанції, пов`язаної із взятими адвокатом зобов`язаннями за предметом цього договору, становить 2000 грн. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений в договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Як вбачається зі змісту вказаного звіту №26/03 адвокатом надано позивачу послуги з підготовки, написання та подання апеляційної скарги на суму 2000 грн. Водночас, як зазначено вище, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, лише за умови недотримання заявником вимог частини 5 ст.134 КАС України та за клопотанням іншої сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України). Разом з цим, жодних заперечень чи клопотань щодо незгоди із заявленим до відшкодування розміром чи зменшення витрат на правничу допомогу відповідач до суду апеляційної інстанції не надіслав. За таких обставин, дослідивши зміст та обсяг складеної представником позивача апеляційної скарги, а також враховуючи складність даної справи, значення її для сторони, а також наведені вище висновки суду про задоволення її вимог, керуючись принципами справедливості та верховенства права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу в цій частині у розмірі 2000 грн, що з огляду на вказані обставини, є співмірним та пропорційним відносно виконаної адвокатом роботи та відповідає висновкам суду апеляційної інстанції, прийнятими за результатами розгляду апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.134, 139, ч.4 ст.241, ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 по справі № 440/3666/20 - змінити в частині мотивування розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги та замінити в абзаці четвертому резолютивної частини рішення суму 1305 (одна тисяча триста п`ять) грн. на суму 3615 (три тисячі шістсот п`ятнадцять) грн. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ціолковського, 47, м.Полтава, Полтавська область, 36023, ЄДРПОУ 02770127) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова