Постанова Київський апеляційний суд № 369/361/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 369/361/21 № апеляційного провадження: 33/824/2151/2021 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2021 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Болотов Є.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2021 року, ухвалену під головуванням судді Хрипун С.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2021 року ОСОБА_4 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить постанову скасувати та закрити провадження у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_4 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У клопотанні про поновлення строку звернення до суду захисник ОСОБА_4 зазначає, що повний текст постанови отримано 24 березня 2021 року, що підтверджується розпискою. Дослідивши матеріали справи, вважаю, що строк апеляційного оскарження підлягає поновленню. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник ОСОБА_4 зазначив, що постанова має бути скасована, а провадження закрито за відсутністю в діях ОСОБА_4 події та складу адміністративного правопорушення, а також підставою для закриття провадження є п. 6 ст. 247 КУпАП у зв`язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність. Працівниками поліції було неправомірно вчинено зупинку транспортного засобу. Згідно копії протоколу, який було вручено ОСОБА_4 працівником поліції, строки: «Свідки чи потерпілі» «До протоколу додається» «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» не були заповнені. Від огляду ОСОБА_4 не відмовлявся, свідків ніяких не було. ОСОБА_4 пройшов огляд за допомогою Драгера, який показав 0,22 ‰. Після направлення справи для додаткової перевірки та належного оформлення, до першого примірника постанови було дописано інформацію, яку слід вважати підробкою. Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 керував ТЗ з ознаками сп`яніння. Відсутній відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Документи, що надавались за результатами додаткової перевірки складені власноручно працівником поліції. При розгляді справи судом не було допитано особу, від імені якої складені письмові пояснення громадянина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після складення протоколу ОСОБА_4 не було відсторонено від керування автомобілем. Не встановлювались обставини чи направлявся ОСОБА_4 у встановленому порядку для проведення огляду. Станом на дату складання протоколу, ч. 1 ст. 130 КУпАП не викладена в редакції, яка передбачає адміністративну відповідальність за керування ТЗ в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість. У судовому засіданні ОСОБА_4 та його захисник апеляційну скаргу підтримали. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_4 та його захисника, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 2, пункту 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до п. 12 Розділу IIвказаної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Положеннями частини першої ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Встановлено, що 26 грудня 2020 року о 10 год 40 хв у м. Вишневе, вул. Київська, 4, водій ОСОБА_4 керував ТЗ «Fiat Fiorinо» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду відмовився в присутності двох свідків. Матеріали справи містять: - протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 178269; - пояснення свідка ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 . Протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 178269 містить підписи свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У графі пояснення особи, яка притягається до відповідальності вказано: «відмовився». Протокол містить підпис ОСОБА_4 у графі: тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами отримав та у графі: підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Будь-яких зауважень чи заперечень з боку правопорушника протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 178269 не містить. Пояснення свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прочитані, засвідчені особистими підписами, та будь-яких зауважень свідки не мали. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та доказів відсутності в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення апелянтом не надано. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 особисто зазначив, що від проходження огляду в медичному закладі на стан сп`яніння він відмовився. Доводи апеляційної скарги про те, що від огляду ОСОБА_4 не відмовлявся, ОСОБА_4 пройшов огляд за допомогою Драгера, який показав 0,22‰, суд не приймає, оскільки ОСОБА_4 в судовому засіданні особисто підтвердив, що він відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, що є самостійною підставою для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п. 2.5 ПДР України проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія незалежно від наявності будь-яких чинників чи факторів. Посилання в апеляційній скарзі на те, що ніяких свідків не було під час складання протоколу, суд відхиляє, оскільки матеріали справи містять пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які прочитані, засвідчені особистими підписами. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 178269, також містить підписи свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Доводи, що після направлення справи для додаткової перевірки та належного оформлення, до першого примірника постанови було дописано інформацію, яку слід вважати підробкою, є безпідставними та недоведеними. Так, матеріали справи були направлені для додаткової перевірки та належного оформлення лише з метою з`ясування наявності чи відсутності диску з відеозаписом. Будь-яких доказів на підтвердження того, що протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 178269 підроблений, апелянтом не надано. Посилання в апеляційній скарзі на відсутність відеозапису з нагрудної камери поліцейського, суд оцінює критично, оскільки матеріали справи, навіть без відеозапису, містять достатні докази на підтвердження наявності у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду. Доводи апеляційної скарги про те, що станом на дату складання протоколу, ч. 1 ст. 130 КУпАП не викладена в редакції, яка передбачає адміністративну відповідальність за керування ТЗ в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість, суд не приймає. Так, з аналізу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-IX від 9 квітня 2020 року, порядку та періоду набуття ними чинності, вбачається, що кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, діяла в період з 1 по 3 липня 2020 року, та скасована з 4 липня 2020 року і, починаючи з цього часу особи, які вчинили такі протиправні дії, несуть адміністративну відповідальність, передбачену ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП немає. З урахуванням наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: Поновити захиснику ОСОБА_4 строк апеляційного оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2021 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення. Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2021 року, ухвалену під головуванням судді Хрипун С.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 17 червня 2021 року. Суддя Є.В. Болотов