Постанова 4805 № 935/1922/19
від 16.06.2021 ·УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №935/1922/19 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О. Категорія 60 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю. з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №935/1922/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, визнання права на спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , на рішення Коростишівького районного суду Житомирської області, ухвалене 24 лютого 2021 року суддею Василенком Р.О. у м.Коростишеві, повний текст рішення складено 09 березня 2021 року, в с т а н о в и в : У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , в обґрунтування якої зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її троюрідна сестра ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно. Вона є спадкоємцем за законом після померлої, проте не може оформити спадщину, так як відсутні документи на підтвердження родинних відносин. 28 жовтня 2016 року звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримала лист нотаріуса із роз`ясненнями про необхідність надання документів на підтвердження родинних стосунків з померлою. Із даного питання вона зверталась до відповідних установ, однак із-за відсутності деяких документів в позасудовому порядку немає можливості підтвердити родинні стосунки з померлою ОСОБА_3 . Також вказала, що згідно свідоцтва про народження виданого повторно 11.06.2015 серії НОМЕР_1 вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками були мати ОСОБА_4 , батько ОСОБА_5 . Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя її мати мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » і 24.05.1954 одружилась із ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_7 ». Батьками її матері - ОСОБА_8 , 1929 року народження, були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народжень відповідно до ст. ст. 126, 133, 135 СК України. Померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мала дошлюбне прізвище також « ОСОБА_6 » і її батьком був ОСОБА_11 , батьком якого був ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 і його батьками були ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . ОСОБА_13 орієнтовно 1900-1902 роки помирає, а ОСОБА_14 виходить заміж за його двоюрідного брата ОСОБА_15 і в даному шлюбі народився син ОСОБА_10 , який був батьком ОСОБА_8 . Згідно відповіді з державного архіву Житомирської ОДА від 30.03.2018 № 1/32 (г.л.) в метричних книгах реєстрації народжень по православній парафії церкви Різдва Пресвятої Богородиці містечка Коростишів Радомишльського повіту Київської губернії (до парафії якого відноситься с. Харитонівка та с. Глибочок) за 1898-1901, 1903-1905 роки і по церкві СВ. Трійці містечка Коростишів Радомишльського повіту Київської губернії (до парафії якого відноситься с. Харитонівка та с. Глибочок) за 1899-1902, 1904-1906 роки запису про народження ОСОБА_10 не виявлено. Метричні книги реєстрації народжень по римо-католицькій парафії містечка Коростишів Радомишльського повіту Київської губернії (до парафії якого відноситься с. Харитонівка та с. Глибочок) за 1898-1906 роки по православній парафії церкви Різдва Пресвятої Богородиці за 1902, 1906 роки та по православній парафії церкви СВ.Трійці за 1898, 1903 роки на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходили. Таким чином, підтвердити дату народження ОСОБА_10 неможливо. Також, згідно відповіді № 2353/30/4.2/2018 від 05.05.2018 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану вбачається, що документ про шлюб ОСОБА_14 , державна реєстрація шлюбу якого відбулась у 1900-1905 роках, в архівах не виявлено. Так само і не виявлено свідоцтва про смерть ОСОБА_13 , а тому вона (позивачка) позбавлена можливості в позасудовому порядку підтвердити родинні стосунки із спадкодавцем. ОСОБА_12 та ОСОБА_10 були рідними братами по матері ОСОБА_14 , яка після смерті ОСОБА_13 (орієнтовно 1900-1903 роки) одружилася із ОСОБА_15 (орієнтовно 1903-1904 роки) та у них народився ОСОБА_10 дід позивача. Таким чином, виходячи з викладеного, оскільки ОСОБА_8 (мати позивача) та ОСОБА_11 (батько померлого спадкодавця ОСОБА_3 ) були двоюрідними, то позивач та померла ОСОБА_3 відповідно є троюрідними сестрами. Окрім того, вказала, що зверталась до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, яку рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 06.11.2017 було задоволено, а постановою Апеляційного суду Житомирської області від 22.05.2018 рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні заяви. Проте, судом касаційної інстанції рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані, залишено її заяву без розгляду та роз`яснено право звернутися до суду з позовною заявою на загальних підставах. З огляду на викладені обставини, просила суд: встановити факт родинних відносин, між нею та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши, що остання є її троюрідною сестрою; визнати за нею право спадкування після померлої, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 . Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що останні є троюрідними сестрами. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Зазначив, що матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_10 (рідний дід позивачки по материнській лінії) та ОСОБА_12 (рідний дід померлої ОСОБА_3 ) є рідними братами, оскільки мають різні імена по батькові, що унеможливлює їхнє рідне братерство, а отже і не доводить той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є троюрідними сестрами. Таким чином, наявні у матеріалах справи письмові докази спростовують доводи позивача про такі обставини. Також, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про розірвання шлюбу між ОСОБА_16 та ОСОБА_14 (матір ОСОБА_12 ), про смерть ОСОБА_16 та укладення шлюбу ОСОБА_14 із ОСОБА_10 . Дані обставини також не підтверджені відомостями з Державного архіву Житомирської ОДА №1/1400 від 27 квітня 2018 року. Окрім того, на його думку, суд першої інстанції безпідставно поклав в основу рішення показання свідків, оскільки такі покази не містять достовірної інформації про родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та суперечать письмовим доказам, наявним у матеріалах справи. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги. В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_17 апеляційну скаргу підтримали. ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_18 апеляційну скаргу не визнали, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 частини другої вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Дослідивши письмові докази та допитавши в судовому засіданні свідків, судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина. 28 жовтня 2016 року ОСОБА_1 , звернулася до приватного нотаріуса Коростишівського районного нотаріального округу Житомирської області Чевкоти О.А. із заявою про прийняття спадщини. Однак, листом від 28 жовтня 2016 року за №343/02-14 позивачці роз`яснено, що згідно поданих нею документів відсутні відомості, які б підтверджували родинні стосунки із померлою, а також необхідність звернення до суду із позовом про встановлення факту родинних відносин. Також, повідомлено, що окрім неї, заяву про прийняття спадщини до майна ОСОБА_3 подав ОСОБА_2 (а.с.21). Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2016 року встановлено факт того, що ОСОБА_2 , (відповідач у даній справі) є троюрідним братом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.9). Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що всіх документів, які б підтверджували родинні відносини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріали справи не містили, проте судом були допитані свідки, які підтвердили такий факт. Згідно свідоцтва про народження, виданого повторно 11 червня 2015 року серії НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 та її батьками зазначені: мати ОСОБА_4 , батько ОСОБА_5 . Відповідно до свідоцтва про одруження, виданого повторно, вбачається, що мати позивача мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » і 24 травня 1954 року вона одружилась із ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.10). Батьками матері позивачки - ОСОБА_8 , 1929 року народження були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народжень відповідно до ст. 126, 133, 135 СК України (а.с.11). Зі змісту свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10 червня 1953 року вбачається, що померла ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , мала дошлюбне прізвище також « ОСОБА_6 » і її батьком був ОСОБА_11 (а.с.12). Батьком ОСОБА_11 був ОСОБА_12 , а батьками останнього - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с.13). У шлюбі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_8 народився ОСОБА_12 (а.с.13). Згідно відповіді з Державного архіву Житомирської області Житомирської обласної державної адміністрації від 30 березня 2018 року №1/32 (г.л.) в метричних книгах реєстрації народжень по православній парафії церкви Різдва Пресвятої Богородиці містечка Коростишів Радомишльського повіту Київської губернії (до парафії якого відноситься с. Харитонівка та с. Глибочок) за 1898-1901, 1903-1905 роки і по церкві СВ. Трійці містечка Коростишів Радомишльського повіту Київської губернії (до парафії якого відноситься с. Харитонівка та с. Глибочок) за 1899-1902, 1904-1906 роки запису про народження ОСОБА_10 не виявлено. Метричні книги реєстрації народжень по римо-католицькій парафії містечка Коростишів Радомишльського повіту Київської губернії (до парафії якого відноситься с. Харитонівка та с. Глибочок) за 1898-1906 роки по православній парафії церкви Різдва Пресвятої Богородиці за 1902, 1906 роки та по православній парафії церкви СВ. Трійці за 1898, 1903 роки на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходили (а.с.14). Також, згідно відповіді з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 05 травня 2018 року №2353/30/4.2/2018 вбачається, що документ про шлюб ОСОБА_14 , державна реєстрація шлюбу якого відбулась у 1900-1905 роках, в архівах не виявлено (а.с.15). Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 підтвердили в судовому засіданні, що позивач ОСОБА_1 та померла ОСОБА_3 є троюрідними сестрами та підтримували відносини між собою і спілкувались. Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_8 (мати позивачки) та ОСОБА_11 (батько померлої ОСОБА_3 ) були двоюрідними, отже, відповідно ОСОБА_1 та померла ОСОБА_3 є троюрідними сестрами. Такий висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, враховуючи наступне. У статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України). Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Основним доводом апеляційної скарги є відсутність документального підтвердження того, що ОСОБА_10 (рідний дід позивачки по материнській лінії) та ОСОБА_12 (рідний дід померлої ОСОБА_3 ) є рідними братами, та, як наслідок, не доведення позивачкою факту, що вона та ОСОБА_3 є троюрідними сестрами. При цьому ОСОБА_2 вважав, що такі обставини не можуть підтверджуватись показами свідків, які не містять достовірної інформації про родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та суперечать письмовим доказам, наявним у матеріалах справи. Колегія суддів вважає такі доводи апеляційної скарги безпідставними, оскільки суд першої інстанції надав оцінку показам свідків в сукупності з іншими письмовими доказами у справі. Покази свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 не суперечать письмовим доказам у справі. Відсутність документів про реєстрацію шлюбу ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , свідоцтва про народження ОСОБА_10 пояснюється фактом їх укладення та складання у дореволюційний період та можливим знищенням документів у той час. Фактично доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Інші наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, такі доводи були предметом дослідження суду із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи. Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні. Рішення суду у частині не задоволення позовної вимоги про визнання права на спадкування не оскаржувалось, а тому судом апеляційної інстанції не переглядалось. Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Коростишівького районного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 17 червня 2021 року.