LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сумський апеляційний суд591/638/21

від 17.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа №591/638/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В. Номер провадження 33/816/300/21 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря Могиленець А.М., особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 , та захисника Лопаткіна О.В., який діє в інтересах особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 24 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 гривень, - В С Т А Н О В И В: Як вбачається з оскаржуваної постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 24 травня 2021 року, відносно ОСОБА_1 28 січня 2021 року був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №039961, за змістом якого водій ОСОБА_1 28 січня 2021 року о 01 год. 54 хв. керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 21043, н.з. НОМЕР_1 , в м. Суми по площі Покровська, 8, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується оглядом на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, який проводився в присутності двох свідків із застосуванням приладу газоаналізатор алкотест «Drager», показник - 0,54% проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми, а провадження у справі закрити визначених ст. 247 КУпАП. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що дана справа була розглянута в порушення вимог клопотання про закриття провадження у справі поданого його захисником - адвокатом Лопаткіним О.В. Вказував, що під час розгляду вказаної справи суддя, в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушила його права на захист та на справедливий суд; Стверджував ОСОБА_1 , що при притягненні його до відповідальності, судом не було враховано, що він своєї вини не визнавав, керував автомобілем, а огляд пройшов на вимогу працівників поліції. Наголошував, що суд першої інстанції під час розгляду справи не звернув уваги на очевидні порушення з боку працівників поліції Наказу МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Звертав увагу на те, що свідки події були упереджені, оскільки один з них заявляв, що він являється працівником поліції, чому не було надано оцінки судом першої інстанції. Зазначав ОСОБА_1 і про те, що постанова має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього - підлягає закриттю, у зв`язку з тим, що інкриміновані йому дії, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, датовані 28 січня 2021 року, тобто, після внесення змін до законодавства, якими скасовано адміністративну відповідальність та встановлено кримінальну відповідальність (ст. 286-1 КК України) за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Також апелянт вказував, про те, що протокол про адміністративне правопорушення, який складений відносно нього, є неналежним та недопустимим доказом, а тому, і докази які додані до вказаного протоколу є неналежними та недопустимим, а тому суд не може посилатися на них при прийнятті кінцевого рішення по справі; Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисника Лопаткіна О.В., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення апеляційний суд дійшов наступних висновків. У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 28 січня 2021 року 28 січня 2021 року о 01 год. 54 хв. керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 21043, н.з. НОМЕР_1 , в м. Суми по площі Покровська, 8, в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки в присутності двох свідків із застосуванням приладу газоаналізатор алкотест «Drager», показник 0,54% проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР. Так, розглядаючи справу, суддя районного суду дійшов до вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи та беззаперечними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 28 січня 2021 року серії ДПР18 № 039961 (а.с.1); висновком приладу газоаналізатор алкотест «Drager», результат позитивний -показник 0.54% проміле (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згода результатом якого підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 (а.с. 3); письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що в їх присутності водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням приладу газоаналізатор алкотест «Drager», показник за результатами проходження огляду 0,54% проміле (а.с. 4-5); відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, які надійшли до суду разом із протоколом про адміністративне правопорушення. Вказані докази, в тому числі і протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 відповідають вимогам ст. ст.251, 256 КУпАП, жодних сумнівів у достовірності не викликають, і визнавати їх неналежним та недопустимим, про що вказує ОСОБА_1 у поданій апеляційні скарзі, апеляційний суд підстав не має. Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що при притягненні його до відповідальності, судом не було враховано, що він своєї вини не визнавав, керував автомобілем, а огляд пройшов тільки на вимогу поліцейських, то апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки апелянтом вказані доводи спростовані відповідними доказами не були. Твердження апелянта про те, що працівниками поліції було порушено вимоги Наказу МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», на переконання суду апеляційної інстанції є безпідставними, оскільки вони мають узагальнений характер і в апеляційній скарзі не конкретизовано в чому саме полягали такі порушення з боку співробітників поліції. Доводи апелянта про те, що вказана справа була розглянута в порушення його права на захист також не заслуговують на увагу, з врахуванням того, що при її розгляді був присутній адвокат Лопаткін О.В., з яким ОСОБА_1 уклав угоду про надання правової допомоги, відповідно до якої виконавець, серед іншого, зобов`язувався у повній відповідності з чинним законодавством України надавати замовнику послуги. Щодо стосується доводів апелянта відносно упередженості свідка, то до таких доводів апеляційний суд ставиться критично, оскільки не встановлено яким чином дана обставин може свідчити про упередженість свідка при встановленні факту перебування алкогольного сп`яніння під час керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апелянтом не було обґрунтовано. Крім того, твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд не врахував змін до законодавства, якими скасовано адміністративну відповідальність та встановлено кримінальну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є безпідставними, оскільки 03 липня 2020 року набув чинності Закон України №720 ІХ від 17 червня 2020 року, яким було скасовано кримінальну та фактично відновлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння. За таких обставин, рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим та вмотивованим і доводи апеляційної скарги в цій частині вказаних висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга в частині незгоди апелянта з фактичними обставинами задоволенню не підлягає. Разом з тим, апеляційний суд не може визнати постанову судді такою, що прийнята в точній відповідності із законом, і посилання апелянта на те, що наявні підстави для закриття провадження, оскільки на час розгляду справи закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП є слушними. Так, відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Положеннями ч.2 ст.38 КУпАП (в редакції чинній на момент вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення) передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП вчинене ОСОБА_1 28 січня 2021 року. Відтак, трьохмісячний строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності обраховувався до 28 квітня 2021 року, тобто, станом на час розгляду справи в суді 24 травня 2021 року зазначений строк вже закінчився. До початку розгляду справи, призначеного на 24 травня 2021 року, захисником Лопаткіним В.О. було подано клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст. 38 КУпАП, в задоволенні якого суд відмовив, розглянув справу та постановив рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням відповідного стягнення. При цьому суд, накладаючи стягнення, послався на Закон України №1231-ІХ від 16.02.2021, який діяв на час розгляду справи, а при визнанні винуватості та при встановленні розміру адміністративного стягнення, суддя керувався Законом у редакції, яка діяла станом на 26 грудня 2020 року, що є неприпустимим. Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасуванню оскаржуваної постанови, із закриттям провадження з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.38, 247, 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 24 травня 2021 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік скасувати. Закрити провадження про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. В іншій частині постанову судді залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»