Ухвала КГС ВС № 3/27/5022-316/2012

УХВАЛА 17 червня 2021 року м. Київ Справа № 3/27/5022-316/2012 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Тернополі (далі - АТ "Укрексімбанк", скаржник) на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі № 3/27/5022-316/2012 за позовом АТ "Укрексімбанк" до Фізичної особи - підприємця Васьковської Ольги Василівни (далі - Підприємець, відповідач) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: АТ "Укрексімбанк" 11.05.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 № 3/27/5022-316/2012 в частині скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.02.2020 та відмови у позові; залишити в силі в цій частині рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.02.2020 № 3/27/5022-316/2012 про часткове задоволення позову. Також скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.06.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 3/27/5022-316/2012 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П. Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. На обґрунтування своєї правової позиції АТ "Укрексімбанк" у поданій касаційній скарзі із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного: - у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 3/27/5022-316/2012, якою дана справа була направлена на новий розгляд. При цьому скаржник зазначає, що суд порушив частину п`яту статті 310 та статтю 316 ГПК України щодо обов`язковості вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції; - у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц про відступ від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, яка неправомірно застосована апеляційним судом у даній справі; - у постановах Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/12604/18, від 23.03.2021 у справі № 913/71/20, від 06.04.2021 у справі № 921/386/18, від 14.03.2018 у справі № 344/428/16-ц, від 13.03.2018 у справі № 921/38/16-г/3, від 06.07.2016 у справі № 6-1213цс16; - у постанові Верховного Суду України від 6-130цс/13 від 04.12.2013 стосовно застосування положень статті 376 Цивільного кодексу України. Із посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України скаржник обґрунтовує касаційну скаргу необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Скаржник зазначає, що, застосовуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, Західний апеляційний господарський суд не врахував того, що такий висновок був наданий у контексті того, що Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 20.06.2018, якою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину п`яту статті 403 та підпункт 7 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, зазначив, що предметом цього спору є застосування положень частини четвертої статті 559 ЦК України щодо припинення поруки у зв`язку зі зверненням кредитора з вимогою до поручителя з порушенням встановленого законодавством або договором поруки строку, при наявності преюдиційного рішення суду про задоволення вимог кредитора до поручителя. Вказані фактичні обставини, на думку скаржника, свідчать про те, що правовідносини у справі №202/4494/16-ц не є подібними із правовідносинами у даній справі № 3/27/5022-316/2012. АТ "Укрексімбанк" вважає, що, правовідносини у справі №202/4494/16-ц, на які зробив посилання Західний апеляційний господарський суд, не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається, оскільки підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах. Відтак скаржник наголошує, що висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц не може бути застосований при вирішенні даної справи та при спростуванні права Банку на нарахування пені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, скаржник зазначає, на час застосування апеляційним судом вказаної правової позиції уже існувала постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц про відступ від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц. Ще однією підставою необхідності відступлення від застосованого Західним апеляційним господарським судом висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, на думку скаржника, є застосування принципу правової визначеності. Надаючи у постанові від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц спірний висновок, Велика Палата Верховного Суду не обґрунтувала його жодним чином та не відступила від постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14, чим порушила принцип правової визначеності. За таких обставин скаржник вважає, що ним підтверджено необхідність відступлення від висновку, наданого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц щодо припинення нарахування обумовленої в договорі неустойки після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. Окрім цього, АТ "Укрексімбанк" із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Вказану підставу касаційного оскарження скаржником обґрунтовано відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання нарахування пені (неустойки / штрафних санкцій) після настання строку виконання зобов`язань (спливу строку кредитування / у разі пред`явлення до позичальника вимоги / прийняття рішення про стягнення боргу). При цьому скаржник зазначає, що право на штрафну санкцію виникає лише за невиконане або несвоєчасно виконане (прострочене) зобов`язання. Більше того, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, обмежується строком шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Отже, АТ "Укрексімбанк" із посиланням на частину п`яту статті 302 ГПК України зазначає, що обставини у даній справі містять виключну правову проблему, а відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування права на нарахування штрафних санкцій після настання строку виконання зобов`язань (спливу строку кредитування / у разі пред`явлення до позичальника вимоги / прийняття рішення про стягнення боргу) є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Також скаржник із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 та частину третю статті 310 ГПК України зазначає, що судом порушено частину п`яту статті 75 ГПК України щодо встановлення обставин стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Поряд з цим скаржник зазначає, що стосовно наявності заборгованості по тілу боргу апеляційний суд не навів жодних аргументів, зазначивши лише про те, що встановлені рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.02.2014 у справі № 607/1805/13-ц обставини щодо розміру заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 66206С8 суперечать частині п`ятій статті 75 ГПК України та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові 12.05.2021 у справі № 921/730/13-г/3. Такі висновки Західного апеляційного господарського суду, на думку скаржника, порушують як норми матеріального, так і норми процесуального права, практику Європейського суду та правові позиції Верховного Суду, зокрема викладені у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/12604/18 та зазначені в постанові Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі № 921/38/16-г/3, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 29.08.2019. З огляду на викладене касаційна скарга АТ "Укрексімбанк" подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України. Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Верховний Суд, керуючись частиною четвертою статті 294 ГПК України, вважає за доцільне клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду розглянути в судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін. При цьому Суд звертає увагу, що учасники даної справи мають право подати свої міркування щодо заявленого в тексті касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у строк, визначений в пункті 3 резолютивної частини даної ухвали суду. Крім того, скаржником в тексті касаційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване, зокрема, тим, що копія оскаржуваної постанови надійшла на електрону адресу Банку - 21.04.2021 та зареєстрована за вх. № 547-21. При цьому копія повного тексту постанови на поштову адресу Банку не надсилалася. Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України: касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Західного апеляційного господарського суду у справі № 3/27/5022-316/2012 ухвалена 06.04.2021, повний текст її виготовлений 19.04.2021, а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини четвертої статті 116 та частини першої статті 288 ГПК України припадає на 11.05.2021. Водночас, касаційна скарга, як зазначено вище, надіслана на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 11.05.2021, що підтверджується відміткою "Укрпошта Експрес" на поштовому конверті. Таким чином, подана 11.05.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційна скарга АТ "Укрексімбанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі № 3/27/5022-316/2012 в межах строку, передбаченого частиною першою статті 288 ГПК України, у зв`язку з чим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження залишається Судом без розгляду. Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 3/27/5022-316/2012 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Тернополі на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі № 3/27/5022-316/2012.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 15 липня 2021 року о 14:40 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 302 (третій поверх).

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу та міркування щодо клопотання про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду до 05 липня 2021 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

4. Довести до відома учасників справи, що їх явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в Україні Верховний Суд роз`яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про право сторін брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 ГПК України.

5. Витребувати матеріали справи № 3/27/5022-316/2012 з Господарського суду Тернопільської області / Західного апеляційного господарського суду.

6. Копію даної ухвали надіслати до Господарського суду Тернопільської області та Західного апеляційного господарського суду для виконання. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова Суддя І. Бенедисюк Суддя В. Селіваненко