Ухвала КГС ВС № 910/12357/20

УХВАЛА 16 червня 2021 року м. Київ Справа № 910/12357/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кролевець О.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Просто - Страхування" на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Мартюк А.І., судді - Алданова С.О., Зубець Л.П.) від 21.04.2021, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рок Дизайн" до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО - Страхування" про стягнення 853 493,21 грн ВСТАНОВИВ: ТОВ "Рок Дизайн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "Просто-Страхування" про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано своїх зобов`язань за договором страхування від 02.08.2019 № 1901247 з виплати страхового відшкодування позивачу в розмірі 807 500,00 грн, у зв`язку з настанням страхового випадку - викраденням застрахованого автомобіля "Nissan X-Trail", державний номерний знак НОМЕР_1 . Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 14 777,25 грн пені, 16 150,00 грн інфляційних втрат, 15 065,96 грн трьох процентів річних, нарахованих за несвоєчасне здійснення вказаної виплати. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 в позові відмовлено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №910/12357/20 рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2021 у справі № 910/12357/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "Просто - Страхування" на користь ТОВ "Рок Дизайн" 807 500,00 грн страхового відшкодування, 14 777,25 грн пені, 16 150,00 грн інфляційних втрат, 15 065,96 грн 3% річних. 20.05.2021 ПрАТ "Просто - Страхування" звернулося з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №910/12357/20 і просило вказане судове рішення скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2021. 11.06.2021 до Верховного Суду від ТОВ "Рок Дизайн" надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ПрАТ "Просто - Страхування", яке обґрунтовано тим, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №910/12357/20 не підлягає касаційному оскарженню відповідно до частин 2, 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Дослідивши вказане заперечення та матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав. 08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом спору у цій справі є стягнення 853 493,21 грн заборгованості, що становить менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (1 135 000,00 грн). При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує тим, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Відповідач вказує, що справа має виняткове значення для останнього та становить значний суспільний інтерес для споживачів послуг, які надаються відповідачем своїм страхувальникам за різними видами договорів страхування (добровільного страхування, обов`язково тощо) та впливає на ділову репутацію відповідача в частині кількості судових справ за його участю в очах страхувальників та ділових партнерів. Зазначає, що він позбавлений можливості спростувати обставини, які нібито були встановлені в суді апеляційної інстанції, при розгляді іншої справи. Однак, вказані доводи не підтверджені належними доказами. Скаржник у касаційній скарзі не зазначає номер справи, при розгляді якої він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням. Розглянувши наведені скаржником доводи в обґрунтування наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими. По суті всі доводи скаржника зводяться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи та в цілому до заперечення результату розгляду справи судом попередньої інстанції. Колегія суддів зазначає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, отже наведені у касаційній скарзі мотиви не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких судові рішення у справах з ціною позову менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню, а отже й підстави для відповідних висновків у суду касаційної інстанції відсутні. При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року). Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Просто - Страхування" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №910/12357/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/12357/20 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Просто - Страхування" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021.

2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Просто - Страхування" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №910/12357/20 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий Л. Стратієнко Судді Н. Губенко О. Кролевець