Постанова 4876 № 912/1443/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.06.2021 року м.Дніпро Справа № 912/1443/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чус О.В. (доповідач) суддів: Кузнецової І. Л., Кощеєва І. М. Секретар судового засідання Григоренко А.А. Представники сторін: від відповідача: Глазков А. С., ордер №1007517 від 04.12.2020 р., адвокат; інші представники сторін не з`явились. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. 16245 від 11.01.2021) та апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. 18826 від 22.04.2021) на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 року, повне рішення складене 07.12.2020р., суддя Тимошевська В.В., у справі № 912/1443/20 за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ до ОСОБА_1 , м. Кропивницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", м.Київ про стягнення 10 271 856,01 грн та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Кропивницький до Акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ про визнання припиненою поруки ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду. Акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг № СR 17-218/28-2 від 16.07.2017, з яких: 9 944 807,78 грн - заборгованість за овердрафтом, 196 585,36 грн - заборгованість по відсоткам, 130 462,87 грн - заборгованість по пені, з покладенням на відповідача судових витрат. В обґрунтування підстав позову зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до договору поруки від 16.07.2017 № SR 17-275/28-2 поручився за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" зобов`язань за договором про надання банківських послуг № СR 17-218/28-2 від 16.07.2017, за яким наявна заборгованість. 03.06.2020 ОСОБА_1 подано до суду зустрічну позовну заяву з вимогою визнати припиненою поруку за договором поруки №SR17-275/28-2 від 16.07.2017. В обґрунтування вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 посилається на положення ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України та зазначає, що АТ "ОТП Банк" пропущено спеціальний 6-місячний строк для подачі позову до суду, що дає підстави вважати поруку припиненою. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 у справі 912/1443/20 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" 9 944 807,78 грн - заборгованість за овердрафтом, 196 585,36 грн - заборгованість по відсоткам, 130 462,87 грн - пені, а також 154 077,84 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Рішення мотивовано невиконанням ТОВ«Імперія-Агро» зобов`язань за договором про надання банківських послуг №CR 17-218/28-2 від 26.07.2017 року в частині своєчасного повернення овердрафту. При цьому зобов`язання ТОВ «Імперія- Агро» за Договором овердрафту були забезпечені порукою Відповідача, відповідно до Договору поруки №SR 17-275/28-2 від 26.07.2017р. (далі - Договір поруки). Наявність підтвердженої заборгованості за чинним зобов`язанням, яке забезпечено порукою, дає підстави для стягнення такої заборгованості з поручителя. Правові підстави для задоволення зустрічного позову відсутні. Доводи та вимоги апеляційної скарги. Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить суд скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020р. по справі №912/1443/20 в частині відмови в задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання припиненою поруки за договором поруки №CR 17-218/28-2 від 26.07.2017 року. Просить задовольнити повністю зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» та визнати припиненою поруку за договором поруки №CR 17-218/28-2 від 26.07.2017 року та стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 наступні судові витрати: Судовий збір за подання зустрічного позову 2 102,00 грн.; Витрати на професійну правничу допомогу за представництво інтересів в господарському суді Кіровоградської області - 94 000,00 грн.; Судовий збір за подання апеляційної скарги 3 153,00 грн.; Витрати на професійну правничу допомогу за представництво інтересів в Центральному апеляційному господарському суді - 94 000,00 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що зустрічний позов Відповідача обгрунтований тим, що Позивачем був пропущений спеціальний 6-місячний строк для подачі позову до поручителя (ч.4 ст.559 ЦК України в ред. станом на дату укладення Договору поруки - 26.07.2017р.). Проте, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Позивач не пропустив 6-місячного строку, оскільки перед зверненням до Господарського суду Кіровоградської області з даним позовом Позивач звертався з аналогічним позовом до Кіровського районного суду м. Кіровограда в порядку встановленому ЦПК України (з порушенням правил підвідомчості) оскільки районним судом було спочатку відкрито провадження по справі, а потім закрито, відповідно Позивач не пропустив зазначеного строку на пред`явлення позову до Відповідача. Скаржник (Відповідач) вважає, що Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що звернення до суду з порушенням правил підвідомчості перериває 6-місячнйй строк встановлений ч.4 ст.559 ЦК України та відповідно неправильно застосував зазначену норм матеріального права. Також скаржник зазначае про те, що станом на сьогоднішній день в діючому законодавстві України відсутнє визначення такого поняття як «овердрафт», в той же час положення ст.1069 ЦК України «Кредитування рахунка» встановлюють порядок регулювання аналогічних за змістом правовідносин. Згідно ч.1 та ч.2 ст.1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошовий коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, між Позивачем та ТОВ «Імперія-Агро» було укладено Договір про надання банківських послуг, в процесі реалізації своїх господарських правовідносин за вказаним Договором, Позивач надав ТОВ «Імперія-Агро» кредит у вигляді так званого «овердрафту», а по суті «Кредитування рахунка», відповідно правовідносини сторін, при вирішенні даного спору мають регулюватися ст.1046 - 1057 ЦК України. До того ж апелянт зазнача про таке, з урахуванням пред`явлення вимоги про дострокове виконання грошових зобов`язань, строк виконання таких зобов`язань є зміненим та з 17.05.2020 почав перебіг спеціальний преклюзивний строк, встановлений ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України щодо пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 . Згодом, скаржник повідомляє Суд апеляційної інстанції, що рішення суду першої інстанції скаржником оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду в частині відмови в задоволені позовних вимог за зустрічним позовом про визнання поруки припиненою. В той же час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 по справі №522/1528/15 прийшла до правового висновку, що подання зустрічного позову про визнання поруки припиненою у справі про стягнення боргу є неправильним способом захисту прав. Таким чином, з урахуванням нестабільної та мінливої практики суду касаційної інстанції в Україні, скаржник з метою захисту своїх інтересів вважає за необхідне оскаржити по суті незаконне рішення та просити суд апеляційної інстанції поновити пропущені строки для подання апеляційної скарги та відстрочити сплату судового збору та скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020р. по справі № 912/1443/20 в частині задоволення первісного позову Акціонерного товариства "ОТП Банк" про стягнення з ОСОБА_1 1 9 944 807,78 грн. - заборгованість за овердрафтом, 196 585,36 грн. - заборгованість за відсотками, 130 462, 87 грн. - пені. Прийняти нове рішення, яким відмовити Акціонерному товариству «ОТП Банк» в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 1 9 944 807,78 грн. - заборгованість за овердрафтом, 196 585,36 грн. - заборгованість за відсотками, 130 462, 87 грн. - пені. Стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 наступні судові витрати: Витрати на професійну правничу допомогу за представництво інтересів в господарському суді Кіровоградської області - 94 000,00 грн.; Судовий збір за подання апеляційної скарги 2 914,00 грн.; Витрати на професійну правничу допомогу за представництво інтересів в Центральному апеляційному господарському суді - 94 000,00 грн. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. Акціонерним товариством "ОТП Банк" надано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в якому зазгачено, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачені законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України відсутні. У зв`язку із чим, апеляційна скарга є безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 р., повне рішення складене 07.12.2020р., суддя Тимошевська В.В., у справі № 912/1443/20 призначено справу до розгляду на 11.03.2021 на 14 годин 00 хвилин. У судовому засіданні 11.03.2021 року було оголошено перерву до 20.04.2021 року. У зв`язку з перебуванням судді - члена колегії - Кощеєва І. М. у відпустці, відповідно до п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.18р. зі змінами, судове засідання, призначене на 20.04.2021 року для розгляду справи № 912/1443/20, не відбулося. Враховуючи усунення зазначених обставин, призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 року у справі № 912/1443/20 провести в судовому засіданні 20.05.2021 на 12 годин 30 хвилин, про що було прийнято ухвалу від 23.04.2021. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2021 поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 228 203,00 грн. до винесення Центральним апеляційним господарським судом судового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 р. у справі № 912/1443/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 р., у справі № 912/1443/20 та призначено справу до розгляду на 20.05.2021 на 12 годин 30 хвилин. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.0201 розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 08.07.2021р. о 12:20 год. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 виправлено описку в резолютивній частині ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2021 по справі № 912/1443/20, вірно зазначивши дату призначення справи до розгляду на 08.06.2021 о 14:30 год. У судовому засіданні 08.06.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. 26.07.2017 між ТОВ "Імперія - Агро" (Позичальник, Клієнт) та АТ "ОТП Банк" (Банк) укладено Договір про надання банківських послуг №СR 17-218/28-2 (Договір), відповідно до умов якого Банк надає на вимогу Клієнта банківську послугу (всі та/або будь-яка з послуг, дій Банку для, за наказом або на користь клієнта, зокрема кредит та кредитна лінія, овердрафт, акредитив, гарантія, аваль), генеральний ліміт якої дорівнює 5 000 000 грн (п.п. 34.1 договору) зі строком повернення до 31.08.2018 (том 1 а.с. 10-28). Договором про зміну від 06.12.2017 № 1 збільшено генеральний ліміт банківської послуги до 10 000 000 грн з кінцевим строком повернення до 25.07.2018 включно (том 1 а..с. 29-33). В забезпечення виконання зобов`язань за Договором між Банком та ОСОБА_1 (Поручитель) 16.07.2017 укладено Договір поруки №SR 17-275/28-2 (Договір поруки, том 1 а.с. 34-42). Згідно пункту 3 Договору поруки, в силу поруки, створеної відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Клієнтом Боргових зобов`язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) Боргових зобов`язань Клієнтом. Порукою забезпечуються виконання Боргових зобов`язань у повному обсязі. Порука та солідарний обов`язок Поручителя перед Банком виникають з моменту укладення Договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії Боргових зобов`язань. Боргові зобов`язання, згідно Договору поруки, серед іншого включають зобов`язання Клієнта перед Банком згідно з умовами Договору про надання банківських послуг №СR 17-218/28-2 зі всіма змінами, додатками та доповненнями, в тому числі зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати процентів, комісій, пені, штрафів. Відповідно до п. 4 Договору поруки Клієнт та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і Клієнт. Банк має право вимагати виконання Боргових зобов`язань частково або в повному обсязі як від Клієнта та Поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання Боргових зобов`язань Клієнтом та/або Поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконанні Боргові зобов`язання від Клієнта та/або Поручителя. І Клієнт, і Поручитель, залишаються зобов`язаними доти, доки Боргові зобов`язання не будуть виконані в повному обсязі. 06.12.2017 до Договору поруки укладено договір про зміну № 1, якими передбачено збільшення генерального ліміту за Договором до 10 000 000,00 грн зі строком повернення до 31.08.2018 включно (том 1 а.с. 43-45). Згідно рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2018 у справі № 915/451/18, позов АТ "ОТП Банк" до ТОВ "Імперія-Агро" про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг №СR 17-218/28-2 задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Імперія-Агро" на користь АТ "ОТП Банк" грошові кошти в загальній сумі 10 271 856,01 грн із яких: 9 944 807,78 грн боргу з повернення кредитних коштів овердрафту; 196 585, 36 грн боргу зі сплати відсотків за користування кредитом; 130 462, 87 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором (том 2 а.с. 55-56). Вказане рішення набрало законної сили 24.10.2018. Згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 03.06.2020 у справі № 910/2010/19 про банкрутство ТОВ "Імперія-Агро", яка набрала законної сили, визнано грошові вимоги АТ "ОТП Банк" по відношенню до боржника в загальній сумі 10 276 060,01 грн (том 2 а.с. 57-65). АТ "ОТП Банк" звернулось до суду з цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання банківських послуг від 26.07.2017 № СR 17-218/28-2 у розмірі 10 271 856,01 грн, з яких: 9 944 807,78 грн - заборгованість за овердрафтом; 196 585,36 грн - заборгованість за відсотками; 130 462,87 грн - заборгованість з пені, нарахованої на прострочене тіло кредиту та відсотки. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.03.2019, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 04.07.2019, провадження у справі за позовом АТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1 за участю третьої особи ТОВ "Імперія-Агро" про стягнення кредитної заборгованості закрито. Згідно постанови Верховного Суду від 21.01.2020 ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.03.2019 та постанова Кропивницького апеляційного суду від 04.07.2019 залишені без змін (том 1 а.с. 81-90). Предметом спору у даній справі є стягнення з ОСОБА_1 , як поручителя, заборгованості за Договором про надання банківських послуг від 26.07.2017 № СR 17-218/28-2 у розмірі 10 271 856,01 грн, яка складається з: 9 944 807,78 грн - загальна сума заборгованості за овердрафтом; 196 585,36 грн загальна сума заборгованості за відсотками; 130 462,87 грн загальна сума заборгованість по пені, нарахованої на прострочене тіло кредиту та відсотки. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язання, в силу якого одна сторона (у тому числі боржник) зобов`язана вчинити певну дію на користь іншої сторони, а інша сторона (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Згідно загальних умов виконання, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України). Як передбачено ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України). В діючому законодавстві України відсутнє визначення такого поняття як "овердрафт", в той же час положення ст.1069 Цивільного кодексу України "Кредитування рахунка" встановлюють порядок регулювання аналогічних за змістом правовідносин. Згідно частин 1, .2 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частин 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Частинами 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. В статті 553 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. В силу положень частин 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Частина 1 ст. 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Відповідно до матеріалів справи, заборгованість, яка є предметом стягнення за вимогою АТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1 у даній справі, стягнута з ТОВ "Імперія-Агро" в судовому порядку згідно рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2018 у справі №915/451/18 та визнана судом, як грошові вимоги кредитора АТ "ОТП Банк" у справі №910/2010/19 про банкрутство ТОВ "Імперія-Агро". Згідно ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності. Таким чином, обставини надання Банком третій особі ТОВ "Імперія-Агро" овердрафту за Договором про надання банківських послуг від 26.07.2017 № СR 17-218/28-2 та порушення зобов`язань з їх повернення є встановленими, а розмір заборгованості в загальній сумі 10 271 856,01 грн, згідно складових, повідомлених Банком, є підтвердженим. Отже, виходячи з вищевикладеного, обставини встановлені судовим рішенням по справі № 910/2010/19, яке набрало законної сили, повторного доведення не потребують. ОСОБА_1 під час вирішення спору у цій справі не спростував вказану заборгованість. Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору. Таким чином, наявність підтвердженої заборгованості за чинним зобов`язанням, яке забезпечено порукою, дає підстави для стягнення такої заборгованості з поручителя. Апеляційний суд, беручи до уваги встановлені обставини справи та оцінюючи наведені докази та доводи сторін, враховує те, що за Договором поруки №SR 17-275/28-2 ОСОБА_1 відповідає перед АТ "ОТП Банк" у тому ж обсязі, що і ТОВ "Імперія-Агро" за Договором про надання банківських послуг від 26.07.2017 № СR 17-218/28-2, включаючи повернення кредиту (овердрафту) та сплати процентів і пені. Договір поруки встановлює солідарний обов`язок. Пунктом 3 Договору поруки передбачено, що обов`язок Поручителя перед Банком виникає з моменту укладення Договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії Боргових зобов`язань. Згідно пункту 7 Договору поруки, строк дії Договору дорівнює Генеральному строку за обставини, якщо відсутній Випадок невиконання умов Договору. За наявності Випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання Клієнта перед Банком не будуть виконані в повному обсязі. Значення Генерального строку наведене в пункті 21 Договору поруки. Таким чином, в Договорі поруки (п.7) встановлений строк його дії, який дорівнює Генеральному строку - до 31.08.2018 року включно. В той же час Договір поруки містить умови, відповідно до яких: - обов`язок Поручителя перед Банком виникає з моменту укладення Договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії Боргових зобов`язань (п.3 Договору поруки); - за наявності Випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання Клієнта перед Банком не будуть виконані в повному обсязі (п.7 Договору поруки). За правилами частини 4 ст. 559 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на момент укладення Договору поруки та настання строку виконання основного зобов`язання, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом. Отже, зобов`язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобов`язаним виконати договір поруки виключно в межах строків, установлених у частині 4 ст. 559 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України). Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України). Отже, умови Договору поруки про його дію протягом всього терміну дії боргових зобов`язань/поки всі зобов`язання Клієнта не будуть виконані не може розглядатись як встановлення строку дії поруки та не дає підстав для застосування частини 4 ст. 559 Цивільного кодексу України в частині її першого речення. Як вірно встановлено судом першої інстанції, має місце випадок невиконання ТОВ "Імперія-Агро" умов Договору про надання банківських послуг від 26.07.2017 № СR 17-218/28-2 в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів. 07.05.2018 АТ "ОТП Банк" направив ТОВ "Імперія-Агро" вимогу про дострокове повернення суми кредиту і відсотків протягом 7 банківських днів з дня пред`явлення вимоги (том 1 а.с. 75). Вказана вимога отримана ТОВ "Імперія-Агро" 14.05.2018 9том 1 а.с. 76). Відтак, в даному випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Колегія суддів констатує, що з урахуванням пред`явлених АТ "ОТП Банк" до ТОВ "Імперія-Агро" вимоги про дострокове виконання грошових зобов`язань, положень ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, умов Договору про надання банківських послуг та Договору поруки, строк виконання всіх грошових зобов`язань ТОВ "Імперія-Агро" перед Позивачем закінчився 23.05.2018, а з 24.05.2018 почав перебіг спеціальний преклюзивний строк, встановлений ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України щодо пред`явлення вимог до поручителя. З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов`язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу словосполучення "пред`явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання. Відповідно до матеріалів справи, позов у даній справі пред`явлено Банком 10.04.2020, тобто поза межами 6-місячного строку, встановленого частиною 1 ст. 559 Цивільного кодексу України. Поряд з цим, законодавець в частині 4 ст. 559 Цивільного кодексу України обумовлює припинення поруки в існуванням однієї обставини - факту непред`явлення кредитором вимоги до поручителя у визначений законом строк (якщо інше не передбачено законом). Матеріали справи свідчать також і про те, що АТ "ОТП Банк" звернувся до суду з цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості, яка є предметом позову у даній справі, і за поданим Банком позовом 27.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі № 404/3360/18. Тобто, в межах встановленого ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України АТ "ОТП Банк" звернувся до суду з позовом до поручителя і такий позов був прийнятий судом до розгляду. Оцінивши фактичні обставини справи комплексно, господарський суд правомірно дійшов висновку про відсутність підстав вважати поруку припинено згідно ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України. З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню повністю. Правові підстави для задоволення зустрічного позову відсутні. Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, ухвалене рішення відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, а відтак передбачених законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статтею 277 Господарського процесуального кодексу України відсутні. Судові витрати. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. 16245 від 11.01.2021) та апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. 18826 від 22.04.2021) - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 року у справі №912/1443/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 17.06.2021. Головуючий суддя О.В. Чус Суддя І. Л. Кузнецова Суддя І. М. Кощеєв