Постанова 4874 № 903/794/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2021 року Справа № 903/794/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Тимошенко О.М. секретар судового засідання Кравчук О.В. за участю представників сторін: позивача: представник не з`явився відповідача: представник не з`явився розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЕНА-М на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 02.03.2021, повне рішення складено 02.03.2021, у справі № 903/794/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НЕЙЛ до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЕНА-М про стягнення 231985,50 грн В жовтні 2020 (з урахуванням уточненої заяви № 164 від 12.02.2021) Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕЙЛ» звернулось до Господарського суду Волинської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЕНА-М» про стягнення 231 985,50 грн, з яких 190 093,39 грн - основного боргу, 1 892,29 грн - інфляційних втрат, 20 989,92 грн - пені, 19 009,39 грн - штрафу. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору поставки № 31/07-2019/26603 від 31.07.2019 в частині оплати повної вартості поставленого товару, за прострочення оплати товару позивач нарахував пеню, штраф 10% та інфляційні втрати /а.с. 1-3, 96/. Рішенням Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/794/20, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЙЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЕНА-М» про стягнення 231 985,50 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілена-М» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЙЛ» 190 643,67 грн, в т.ч.: 190 093,39 грн - основний борг, 550,28 грн - інфляційних втрат та 2 859,66 грн - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач в порушення покладеного на нього обов`язку згідно з договором своє зобов`язання щодо повного розрахунку за отриманий товар не виконав, а тому позовні вимоги про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі. Разом з тим, місцевим судом встановлено, що п.6.4 Договору, яким передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати пені та 10% штрафу, за несвоєчасну або неповну оплату товару не існує, а тому нарахування позивачем пені та штрафу визнано судом, як необґрунтованими. Окрім цього з урахуванням перевіреного судом розрахунку інфляційних, останній дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково /а.с. 115-119/. Відповідач ТОВ «ВІЛЕНА-М», не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/794/20 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує: - відповідно до видаткової накладної № 691 від 21.01.2020, товар поставлений на виконання Договору № 26603 від 31.07.2019, в той час як був укладений Договір №31/07- 2019/26603 від 31.07.2019; - відвантаження товару відбулося 21.01.2020, а податкова накладна виписана 21.12.2020, хоча мала б бути виписана 21.01.2020, тобто судом надано помилкову оцінку доказам по справі; - судове рішення ухвалене на підставі поверхневого дослідження та оцінки доказів з порушенням принципу всебічного повного з`ясування обставин справи. Таким чином, скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду від 02.03.2021 у справі № 903/794/20 в частині задоволених позовних вимог прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до приписів ст. 277 ГПК України підлягає до скасування /а.с. 127-129/. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЕНА-М» на рішення Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/794/20, розгляд справи призначено на 09.06.2021 об 10:00 год. /а.с. 149-151/. 25.05.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЙЛ» надійшло клопотання (вих.№ 483 від 20.05.201) про розгляд справи без участі його повноважного представника, зазначеним клопотанням позивач у повній мірі підтримує прийняте місцевим господарським судом рішення від 02.03.2021 у справі № 903/794/20 та просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення. В призначене судове засідання 09.06.2021 сторони у справі явку повноважних представників не забезпечили, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 153,154/. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що ухвалою суду від 23.04.2021 явка представників сторін в судове засідання 09.06.2021 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників сторін, оскільки їхня не явка не перешкоджає перегляду справи. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: 31.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нейл» (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛЕНА-М» (надалі - покупець) укладено Договір поставки №31/07-2019/26603 (надалі - Договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставляти на умовах, у строки та в порядку встановлених даним Договором товар, визначений даним Договором та додатками до нього (надалі - товар) і передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і оплачувати його па умовах і в порядку передбаченому даним Договором. Згідно з п. 2.1, 2.2 Договору, поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця. Партією товару є товар, що поставлений по одній товарній накладній. Замовлення покупця повинно містити асортимент товару, що поставляється, його кількість, дату до якої повинна бути здійснена поставка. Замовлення передається через електронні засоби зв`язку, по факсу, нарочно, поштою, через представника постачальника або іншим зручним способом, визначеним сторонами. Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати технічним вимогам виготовлювача або вимогам діючого законодавства України, що встановлюються для даного виду товару (п. 4.1 Договору). У відповідності до п. 6.1-6.3 Договору, ціна продукції та асортимент встановлюється згідно накладних, що є невід`ємною частиною даного Договору. Ціна на продукцію може змінюватись продавцем в залежності від зміни ринкових цін. Загальна вартість даного Договору становить загальну вартість товару, поставленого протягом дії цього Договору. Покупець зобов`язується здійснити обов`язкову попередню оплату за товар в розмірі 100% вартості товару в гривнях України в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів па поточний рахунок постачальника, визначений в даному договорі, або іншим способом, не забороненим законодавством України . Згідно з п.7.1 Договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за даним договором сторони несуть відповідальність, визначену даним договором та чинним в Україні законодавством. За порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару. У випадку несвоєчасної або неповної оплати товару відповідно до п. 6.4 цього Договору покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості несплаченого вчасно товару (п. 7.2-7.3 Договору). Відповідно до п.11.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє 31.12.2019 та пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, жодна із сторін не заявить про намір припинити його дію. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Даний договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств /а.с. 36-38/. На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 230 093,90 грн, що підтверджується видатковою накладною № 691 від 21.01.2020, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств /а.с. 8/. Відповідач всупереч умов укладеного між сторонами Договору належним чином взятих на себе зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку не виконав, оплату поставленого товару здійснив лише на суму 40 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №397 від 12.06.2020, №526 від 16.07.2020, №456 від 01.07.2020, №621 від 19.08.2020 /а.с.39-42/. 18.06.2020 TOB «НЕЙЛ» на адресу ТОВ «ВIЛЕНА-М» рекомендованим листом направило претензію за вих. № 631 від 15.06.2020 з вимогою погашення існуючої заборгованості за видатковою накладною № 691 від 21.01.2020 /а.с.9-10/. Відповідач 01.07.2020, 10.09.2020 та 21.12.2020 надіслав у відповідь гарантійні листи, у яких визнавав договірні відносини з позивачем, а також існуючу заборгованість між сторонами /а.с.11, 12, 83/. Також, TOB «НЕЙЛ» надало в матеріали справи зареєстровану податкову накладну №4 на підтвердження господарських операцій між позивачем та відповідачем у сумі 230 093,90 грн, яка скріплена електронним цифровим підписом в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 93-94/. Зазначені обставини слугували підставою для пред`явлення позивачем позовних вимог до відповідача про стягнення 190 093,39 грн основної заборгованості за Договором в судовому порядку. За неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань позивач на підставі Договору та ст. 625 ЦК України також нараховав 20 989,92 грн пені, 19 009,39 грн штрафу та 1 892,29 грн інфляційних втрат. Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного. Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 31/07-2019/26603 від 31.07.2019, який за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до п. 2.1, 2.7, 6.1 поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця. Партією товару є товар, що поставлений по одній товарній накладній. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання видаткової накладної та скріплення її печаткою. ціна продукції та асортимент встановлюється згідно накладних, що є невід`ємною частиною даного Договору. Ціна на продукцію може змінюватись продавцем в залежності від зміни ринкових цін. Так видатковою накладною № 691 від 21.01.2020, долученою до матеріалів, підтверджується факт поставки відповідачу товару на загальну суму 230 093,90 грн, яку підписано сторонами Договору та скріплено їх печатками, з чого слідує, що відповідач був обізнаний зі своїми обов`язками щодо проведення повної оплати поставленого йому Товару. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Судом встановлено та не заперечується сторонами, відповідачем здійснено лише часткове погашення заборгованості на суму 40 000,00 грн. Отже заборгованість ТОВ «ВIЛЕНА-М» за отриманий товар складає 190 093,90 грн. Не зважаючи на умови Договору, відповідач не здійснив відповідних розрахунків у повному обсязі за отриманий товар. За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення заявленої суми основного боргу у розмірі 190 093,39 грн за Договором поставки № 31/07-2019/26603 від 31.07.2019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Доводи відповідача про те, що товар по видатковій накладній № 691 був поставлений на виконання Договору № 26603 від 31.07.2019, а не за Договором №31/07- 2019/26603 від 31.07.2019, судом апеляційної інстанції відхиляється, поскільки колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відтиск печатки на видатковій накладній, яка відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є свідченням участі особи в здійсненні ним господарської операції, а тому і породжує у будь- якому випадку обов`язок відповідача щодо здійснення ним розрахунків за отриманий товар. Щодо вимог про стягнення з відповідача 20 989,92 грн пені та 19 009,39 грн штрафу, нарахованих позивачем /а.с. 16/ за Договором № 31/07-2019/26603 від 31.07.2019, апеляційний суд враховує, що в цій частині рішення суду сторонами не оскаржується, а тому з урахуванням положень ст. 269 ГПК України в апеляційному порядку не переглядається. Щодо вимог про стягнення 1 892,29 грн інфляційних втрат. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Судом встановлено, що 18.06.2020 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 631 від 15.06.2020 з вимогою погашення існуючої заборгованості за видатковою накладною № 691 від 21.01.2020. Зазначену претензію відповідач отримав 02.07.2020, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 9-10/. Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Зважаючи, що сторонами у Договорі не обумовлено строків здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар та беручи до уваги пред`явлену позивачем претензію від 15.06.2020, строк нарахування інфляційних втрат починається з 10.07.2020 (02.07.2020 дата отримання вимоги + 7 пільгових днів претензії). З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з 10.07.2020 по 09.10.2020, місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок, перевірений апеляційним судом, слушно задовольнив вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 550,28 грн. У стягненні 1 342,01 грн збитків від інфляції слід відмовити. Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів зазначає, що доводи та заперечення апелянта, які викладені в апеляційній скарзі були також відображені останнім у відзиві на позовну заяву та належним чином дослідженні місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування та відхиляються як необґрунтовані. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/794/20 в частині оскарження суми основного боргу та інфляційних втрат ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування. На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладається на відповідача. Відповідно до част. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Поскільки в судове засідання 09.06.2021 сторони явку повноважних представників не забезпечили, тому датою ухвалення постанови у даній справі № 903/794/20 є дата складення повного тексту даної постанови Керуючись ст. 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЕНА-М на рішення Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/794/20 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/794/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Справу №903/794/20 повернути Господарському суду Волинської області. Повний текст постанови складений "17" червня 2021 р. Головуючий суддя Крейбух О.Г. Суддя Юрчук М.І. Суддя Тимошенко О.М.