Постанова 4855 № П/320/974/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції: Лапій С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2021 року Справа № П/320/974/20 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., за участю секретаря Сакевич Ж.В., представника позивача Косун В.А., представника відповідача Линника Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: Історія справи. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича (далі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2) про: - визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Паламарчука В.В. щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування кошів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 100 000,00 грн., що обліковуються на поточному рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» № НОМЕР_1 ; - зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Паламарчука В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів у розмірі 100 000,00 грн, що обліковуються на поточному рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» № НОМЕР_1 ; - стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на його користь три проценти річних за несвоєчасне виконання зобов`язання в розмірі 10 483,61 грн., інфляційні втрати в сумі 39 010,00 грн. та 50 000,00 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Паламарчука В.В. щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування кошів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 100 000,00 грн., що обліковуються на поточному рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» № НОМЕР_1 ; - зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Паламарчука В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів у розмірі 100 000,00 грн, що обліковуються на поточному рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» № НОМЕР_1 . У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником ПАТ «Банк Михайлівський» у розумінні чинного законодавства та має право на отримання відшкодування за його вкладом у вказаному Банку. Разом з тим, суд зазначив, що за відсутністю договірних відносин між сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат, трьох відсотків річних є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому задоволенню не підлягають. При цьому, було враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 15.05.2018 у справі № 761/31569/16-ц. Крім того, вирішуючи заявлені позивачем позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначив, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що йому заподіяно шкоду та не доведено наявність такої шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вину останнього в її заподіянні. Водночас, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 25.04.2018 у справі №761/13137/16-ц, суд вказав, що у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах. Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди. Також, при вирішенні цієї справи судом першої інстанції було зменшено заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу із заявленої позивачем суми 15000,00 грн. до 7000,00 грн., з огляду на надані ним документи, незначну складність цієї справи, обсяг і зміст позовної заяви та поданих у справі клопотань. Не погоджуючись з таким рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування заявлених апеляційних вимог, апелянт наполягає на тому, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є гарантом виконання банками їх зобов`язань і що у зв`язку з несвоєчасним виконання ним своїх обов`язків щодо виплати позивачу вкладу, він набув право на відшкодування йому 3% річних від суми не виплаченого вкладу та інфляційних втрат. При цьому, апелянт наполягає на необхідності застосування для вирішення відповідних позовних вимог норм ЦК України. Також, апелянт стверджує, що психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок бездіяльності з боку Фонду, порушення ним прав позивача як вкладника, свідчать про заподіяння йому моральної шкоди. Крім того, апелянт вважає неправомірним та безпідставним зменшення судом першої інстанції заявленої ним суми витрат на правничу допомогу і наполягає на відшкодуванню йому таких витрат у повному обсязі. З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 та 30.03.2021 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 витребувано додаткові докази у справі. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03.11.2014 між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір № 980-033-000000131 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», на підставі умов якого банком відкрито на ім`я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 . Крім того, 21.04.2016 між позивачем (Сторона - 1) та ТОВ «Кредитно - інвестиційний центр» (Сторона - 2) укладено Договір «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) №980-033-000225779. Відповідно до умов даного договору Сторона-1 передає Стороні-2 у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Сторона-2 зобов`язується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених цим Договором. Сума грошових коштів відповідно до п. 1.2 становить 100 000,00 грн, розмір процентів за користування коштами - 34,16% річних, що складає 27,5 % річних після утримання податку з таких процентів. На виконання умов даного договору позивач перерахував грошові кошти в сумі 100 000,00 грн. зі свого поточного рахунку на рахунок ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», що підтверджується платіжним дорученням від 21.04.2016 № 5182960. На поточний рахунок № НОМЕР_2 , який відкрито в ПАТ «Банк Михайлівський» 19.05.2016, надійшли грошові кошти від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у розмірі 2 028, 60 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-033-000225779 від 21.04.2016 року» та грошові кошти в сумі 100 000, 00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-033-000225779 від 21.04.2016 року», що підтверджується довідкою про стан рахунку № НОМЕР_1 від 18.05.2017. Дострокове повернення коштів з ініціативи ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» передбачено умовами пункту 5.4.3 Договору. Згідно довідки про стан рахунку 23.05.2016 з поточного рахунку позивача йому було видано готівку у розмірі 2028, 60 грн, отже, решта коштів, яка обліковується на поточному рахунку позивача, який відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», становить 100 000, 00 грн. На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 за №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 23.05.2016 №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Тимчасовою адміністрацією ПАТ «Банк Михайлівський» проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. За результатами перевірки відповідна Комісія дійшла висновку, що всі правочини (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Кредитно - інвестиційний центр» по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб (у тому числі позивачу) є нікчемними. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 13.06.2016 №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно. Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 12.07.2016 №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно. Рішенням від 01.09.2016 №1702 виконавча дирекція Фонду змінила Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», на Волкова О.Ю. з 05.09.2016. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 11.02.2020 № 311 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» з 12.02.2020 призначеного уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ « Банк Михайлівський» провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків Паламарчука Віталія Віталійовича. На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 18.07.2016 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський». Однак, як зазначає позивач, у Загальному реєстрі вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування вкладів відсутнє відшкодування за вкладами позивача у межах гарантованої суми відшкодування. Позивач, вважаючи порушеним своє право на отримання гарантованого відшкодування за його вкладом, звернувся до суду з цим позовом. Суд перш інстанції вирішив такий спір по суті виниклих правовідносин, виходячи з того, що позивач дізнався про порушення свого права в липні 2017 року і строк звернення до суду ним не пропущений. Однак, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що судом належним чином не перевірено дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом Нормативно-правове обґрунтування. Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України у редакції, чинній на момент прийняття судом першої інстанції рішення у цій справі, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. У п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Висновки суду апеляційної інстанції. Отже, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд. У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (Рішення від 18.10.2005 р. по справі «МШ «Голуб» проти України»). У свою чергу, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. по справі «Смірнова проти України» визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права. Колегія суддів встановила, що на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 23.05.2016 №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 13.06.2016 №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно. Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 12.07.2016 №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно. Рішенням від 01.09.2016 № 1702 виконавча дирекція Фонду змінила Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», на Волкова О.Ю. з 05.09.2016. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 11.02.2020 № 311 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» з 12.02.2020 призначеного уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ « Банк Михайлівський» провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків Паламарчука Віталія Віталійовича. На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 18.07.2016 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський». Зазначені рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і Правління НБУ та інформація щодо запровадження в ПАТ «Банк Михайлівський» тимчасової адміністрації, а в наступному щодо початку процедури його ліквідації перебували у загальному доступі. Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 по справі № 826/281/16. Крім того, 28.07.2016 Позивач особисто звертався до Уповноваженої особи Фонду із заявою, в якій зазначив, що на час введення в банку тимчасової адміністрації на його поточному (вкладному, картковому) рахунку були грошові кошти, які мають бути відшкодовані відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також, що на сайті Фонду визначено перелік банків-агентів для отримання гарантованої суми відшкодування, але в банку-агенту його повідомлено про відсутність інформації щодо виплати коштів, тому він просить включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) у ПАТ «Банк Михайлівський» /т.1 а.с.43/. Отже, вже у 2016 році позивачу було достаменно відомо про порушення його права на включення до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за їх вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Втім, з цим адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише 06.02.2020, тобто зі спливом шестимісячного строку звернення до суду. При цьому, доводи позивача про те, що він дізнався про порушення свого права лише у 2020 році після завершення судового розгляду справи № 826/15961/16 щодо законності ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський», відкликання ліцензії цього банку та взагалі визнання його неплатоспроможним, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки адміністративне процесуальне законодавством, чинне як станом на момент звернення позивача до суду, так і на теперішній час пов`язує відлік даного процесуального строку, зокрема з датою, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас, обставини, на які посилається позивач, жодним чином не перешкоджали йому своєчасно звернутися до суду з цим позовом. Разом з тим, судова колегія ще раз наголошує, що інформація стосовно запровадження тимчасової адміністрації банку та його ліквідації була офіційно оприлюднена, перебувала в загальному доступі і позивач мав реальну можливість з нею ознайомитися та бути обізнаним щодо фактичної реалізації його права на отримання гарантованого відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому, слід відзначити, що статтями 27, 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено стислі строки, протягом яких уповноваженою особою Фонду здійснюється формування переліку вкладників, що мають право на отримання гарантованого відшкодування, а саме - 15 днів робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку ринку, та розпочинається Фондом виплата відшкодування коштів - 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку ринку. Тобто, вже зі спливом вказаних законодавчих строків позивач міг та повинен був дізнатися про порушення його прав. Втім, реалізація особою наданого їй права залежить від її власного волевиявлення. Таким чином, повно та всебічно перевіривши всі доводи позивача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні поважні причини, які б об`єктивно унеможливили своєчасне подання ним позовної заяви у межах шестимісячного строку на виконання вимог КАС України, а тому така позовна заява підлягає залишенню без розгляду. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було неповно встановлено обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року - скасуванню, а адміністративний позов - залишенню без розгляду. Керуючись ст.ст. 238, 239, 242-244, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлено 16 червня 2021 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: Л.В. Губська О.В. Карпушова