Постанова 4855 № 640/7891/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7891/21 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді: Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг Стейт" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг Стейт" до Державної регуляторної служби України, Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» з позовом до Державної регуляторної служби України, Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 22.09.2020 №20.4 про залишення без розгляду скарги (апеляції) позивача на Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.08.2018 №1517 «Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гровінг Стейт». Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України, з огляду на те, що позовна заява ТОВ "Фінансова компанія "Гровінг Стейт" підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності повноважень у представника позивача на представництво інтересів ТОВ "Фінансова компанія "Гровінг Стейт", оскільки на підтвердження відповідних повноважень адвоката останнім було долучено до матеріалів позовної заяви ордер у якому зазначено право на представництво інтересів у судових установах, управліннях Держгеокадастру, інших організаціях, у судах всіх інстанцій без обмежень. При цьому, апелянт наголошує, що визначення «представництво в судах всіх інстанцій без обмежень» не може розцінюватись як відсутність повноважень представляти інтереси в Окружному адміністративному суді м.Києва. За наведених обставин, апелянт стверджує, що висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, а тому прийняте судом першої інстанції рішення про повернення позовної заяви є незаконним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг Стейт" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого останній просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг Стейт" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року без змін. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи у березні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг Стейт", який підписано від імені позивача адвокатом Бураковим І.О. Зі змісту переліку доданих до позовної заяви документів вбачається, що до матеріалів позовної заяви долучено документи на підтвердження повноважень адвоката, а саме: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також копію ордеру у якому зазначено, що адвокат Бураков І.В. надає правову допомогу "Фінансова компанія "Гровінг Стейт" на підставі договору про надання правової допомоги № 1 від 02.02.2020 у судових установах, управліннях Держгеокадастру, інших організаціях, у судах всіх інстанцій без обмежень. Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва. Так, у вказаній ухвалі судом було зазначено, що ордер на надання правової допомоги серії КС № 077721 від 10.06.2020 року не містить назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу. З огляду на зазначене, суд першої інстанції встановив, що позивачем не додано документу, що підтверджує повноваження представника, як адвоката на представлення його інтересів в Окружному адміністративному суді міста Києва, таких як довіреність або ордер, видані відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Переглядаючи матеріали справи, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до ч.1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до приписів п.2 ч.1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником). Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС України). Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (в редакції станом на 16.04.2021 відповідно до рішення Ради адвокатів України №118 від 17 листопада 2020 року), встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів. Відповідно до підпункту 12.4 пункту 12 зазначеного Положення ордер містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо). Відповідно до пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами. Як установлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, в ордері серії КС № 07721 від 10 червня 2020 року зазначено про надання адвокатом правової допомоги у судах всіх інстанцій без обмежень, що у даному випадку є достатнім для висновку про наявність у адвоката Буракова І.О. права на підписання апеляційної скарги від ТОВ "Фінансова компанія "Гровінг Стейт". За таких обставин та їх правового регулювання, висновок суду першої інстанції про відсутність у Буракова повноважень на підписання апеляційної скарги від імені ТОВ "Фінансова компанія "Гровінг Стейт" є надмірно формалізованим. Вказаний правовий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 9 жовтня 2020 року у справі №460/1726/19, від 22 квітня 2021 року у справі № 280/2788/20 та від 28 травня 2021 року у справі № 640/3040/21. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі №9901/847/18 є помилковим, з огляду на таке. В зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема, в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога". Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду. Такий висновок зроблено у правовідносинах, за змістом яких, у ордері на надання правової допомоги, який був доданий до позовної заяви, підписаної адвокатом, у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" було зазначено: "В органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування". Отже, у справі №9901/847/18 в ордері на надання правової допомоги у в графі "назва органу, у якому надається правова допомога" взагалі були відсутні відомості про судові органи, тоді як у даній справі в ордері серії КС № 077721 від 10 червня 2020 року у вищевказаній графі, зазначено "у судових установах, у судах всіх інстанцій без обмежень", що у даному випадку є достатнім для висновку про наявність у адвоката Буракова І.О. повноважень на підписання апеляційної скарги від імені ТОВ "Фінансова компанія "Гровінг Стейт". Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За змістом цієї норми висновок Верховного Суду повинен стосуватися застосування тих же норм права у подібних правовідносинах. Суд першої інстанції не звернув увагу на неподібність правовідносин у цій справі та у справі № 9901/847/18 та безпідставно, в порушення норми частини п`ятої статті 242 КАС України, послався на висновок Великої Палати Верховного Суду. Окремо слід звернути увагу й на дещо різне нормативне регулювання спірних правовідносин у порівнюваних справах. Так у справі, що розглядається, вимоги до ордеру визначені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (в редакції відповідно до рішення Ради адвокатів України №118 від 17 листопада 2020 року). В той час як у справі №9901/847/18 на спірні правовідносини поширювало свою дію чинне на той час Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене Рішенням Ради адвокатів України 17 грудня 2012 року №36. Зазначені Положення висувають різні вимоги до заповнення графи "Назва органу, в якому надається правова допомога", на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув та внаслідок чого дійшов помилкових висновків. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal"). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain"). Також Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29). При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. У розглядуваному випадку суд першої інстанції, вирішуючи питання про наявність/відсутність у представника позивача повноваження представляти інтереси останнього, занадто формально підійшов до оцінки обставин, чим фактично позбавив позивача права на доступ до правосуддя. З огляду на зазначені обставини та враховуючи, що представником позивача було надано суду належні докази на підтвердження повноважень, зокрема підписання позовної заяви, колегія суддів дійшла висновку, що повернення позовної заяви позивачу здійснено судом першої інстанції з порушенням процесуальних вимог, що свідчить про необхідність скасування зазначеного судового рішення та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст.ст. 242, 308, 312, 320-322, 325, 328-329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг Стейт" задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов І.О. Грибан