Постанова 4855 № 640/31884/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/31884/20 Суддя першої інстанції: Маруліна Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М., при секретарі - Ткаченко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними та скасування наказів від 09.12.2020 №420-к, від 10.12.2020 №426-к, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А : У грудні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружногоадміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними та скасування наказів від 09.12.2020 №420-к, від 10.12.2020 №426-к, зобов`язання вчинити дії, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік; - визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №420-к від 09 грудня 2020 року «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби» в частині затвердження висновку щодо оцінювання службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік; - визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №426-к від 10 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з дня наступного за днем звільнення з зазначеної посади. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Разом з апеляційною скаргою апелянтом було надіслано до суду клопотання про виклик свідка, в якому останній просив викликати в судове засідання для допиту - ОСОБА_2 , начальника відділу організаційного забезпечення діяльності Держпродспоживслужби та про витребування доказів, в якому просив витребувати у компанії Viber Media S.a.r.l. оригінали усіх електронних повідомлень, опублікованих в період з 12:00 по 17:00 (часовий пояс - східноевропейський час EET (UTC+2) у груповому чаті «Group», створеному ОСОБА_2 (абонентський номер НОМЕР_1 ), включаючи повідомлення в подальшому видалені користувачами, оригінальний текст повідомлення, опублікованого користувачем « ОСОБА_1 » (абонентський номер НОМЕР_1 ) в період з 15:19 по 16:00 (часовий пояс - східноевропейський час EET (UTC+2) у груповому чаті «Group», створеному ОСОБА_2 ), реєстраційні дані користувача (прізвище, ім`я, по - батькові, адресу та інші ідентифікаційні данні), який був зареєстрований за номером НОМЕР_2 (в чаті «Group» записаний як « ОСОБА_1 »). Заслухавши в судовому засіданні 01 червня 2021 року доводи учасників справи з даних клопотань, порадившись на місці, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року зобов`язано Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надати: - оригінал чи належним чином завірену копію довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за попередні два місяці, що перебували звільненню (січень 2021 - грудень 2020 р.р.) із визначенням розміру середньоденної заробітної плати. 10 червня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 22796, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було подано заяву про надання доказу, в якій надіслано довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за грудень 2020 - січень 2021 року із визначенням розміру середньоденної заробітної плати. 10 червня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 22622, від адвоката позивача - Лівочки П.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням останнього у відпустці. 14 червня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 23375, від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду справи, у зв`язку з тим, що представник позивача перебуває у відпустці, в той час як відповідачем не надано ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати строком на 1 день - на 15.06.2021 року, що унеможливлює особисту участь позивача. Колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні даних клопотань з огляду на наступне. В силу приписів ч.2 ст.. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, крім того, у судовому засіданні, призначеному на 01.06.2021 року представником позивача - Лівочка П.В. було надано пояснення по суті справи, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що завдання 2 - 4 та ключові показники до них, в порушення вимог пункту 7 Порядку № 640, виходять за межі посадових обов`язків державного службовця ОСОБА_1 , що в свою чергу ставить під сумнів дотримання принципів об`єктивного та достовірного оцінювання результатів виконання державним службовцем Завдань та ключових показників, встановлених останньому 28.12.20198 року. Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Наказом Держпродспоживслужби від 04.10.2017 року №848-к ОСОБА_1 призначено начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі також - Управління). 28.12.2019 року т.в.о. Голови Держпродспоживслужби визначено ОСОБА_1 завдання на 2020 рік: 1) Організація ефективності роботи Управління, яке містить 3 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Перше Завдання); 2) Забезпечення управління персоналом, яке містить 4 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Друге Завдання); 3) Створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня проінформованості, впевненості та впливовості споживача на розвиток внутрішнього ринку яке містить 3 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Третє Завдання); 4) Забезпечення реалізації державної політики у сферах повноважень Держпродспоживслужбив межах компетенції головного управління яке містить 2 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Четверте Завдання). 04.11.2020 року та 20.11.2020 року позивачем складені та направлені до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Звіти щодо результатів виконання Завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2020 рік. Відповідно до Результату виконання Завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2020 рік відносно ОСОБА_1 останньому виставлено середній бал « 2». 09.12.2020 року наказом Голови Держпродспоживслужби №420-к затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, відповідно до пункту 15 якого ОСОБА_1 виставлено оцінку «негативну». Керуючись Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №667, відповідно до частини шостої статті 44, частини п`ятої статті 87 Закону України «Про державну службу», на підставі наказу Держпродспоживслужби від 09.12.2020 року №420-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби», враховуючи тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держспоживслужби в Одеській області, наказом Голови Держпродспоживслужби від 10.12.2020 року №426-к звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у зв`язку із отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про Державну службу», в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність. Вважаючи висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік та наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях врегульовано Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №889-VIII). Частиною першою статті 1 Закону №889-VIII встановлено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Відповідно до частини другої статті 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Згідно з частинами другою, третьою статті 5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дії норм законодавства про працю поширюються на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Частинами шостою, восьмою статті 11 Закону № 889-VIII передбачено, що якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду. Положеннями частин першої, другої статті 44 Закону № 889-VIII передбачено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). У відповідності до положень частин третьої, четвертої статті 44 Закону № 889-VIII оцінювання службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. При цьому, приписами частин п`ятої - одинадцятої статті 44 Закону № 889-VIII передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи. Державні службовці, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню відповідно до цього Закону. Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. Керівник державної служби в апараті органу законодавчої та судової влади може проводити оцінювання результатів службової діяльності державних службовців з урахуванням особливостей проходження державної служби в апараті таких органів. В той же час, пунктом 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання) визначено Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року №640, який поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В" (із змінами і доповненнями) (далі також - Порядок №640). Згідно із пунктом 2 Порядку №640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри, визначення потреби у професійному навчанні. При цьому, оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця (пункт 4 Порядку №640). В контексті положень пункту 4 Порядку №640 учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А"; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або «В»; суб`єкт призначення; служба управління персоналом. Згідно із пунктом 5 Порядку №640 встановлено, що державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок). У пунктах 6-13 Порядку №640 визначено, що служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, надає консультативну допомогу учасникам оцінювання та здійснює заходи щодо організації оцінювання, у тому числі підготовку проектів наказів (розпоряджень) про: визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", із списком державних службовців; затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В". Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, на якого покладено виконання обов`язків за вакантною посадою державної служби або виконання обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця, проводиться за тією посадою державної служби, яку він займає. У разі звільнення державного службовця або його переведення на іншу посаду державної служби до затвердження висновку процедура оцінювання за посадою державної служби, яку він займав, припиняється. Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників. Визначені державному службовцю завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії - у державного службовця та його безпосереднього керівника. Державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку. Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Завдання і ключові показники для державного службовця на поточний рік визначаються у січні - вересні цього року: у разі призначення (переведення) на посаду державної служби або виходу на роботу після відсутності на службі у випадках, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 14 цього Типового порядку, - протягом десяти робочих днів після такого призначення (переведення) або виходу на роботу; у разі проведення повторного оцінювання - протягом п`яти робочих днів після завершення такого оцінювання (крім випадку отримання негативної оцінки за результатами повторного оцінювання). Якщо завдання і ключові показники для державного службовця (крім державного секретаря міністерства) неможливо визначити у строки, передбачені цим пунктом, у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю, відпусткою або професійним навчанням, вони визначаються протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу, а в разі відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень) - протягом п`яти робочих днів після початку виконання посадових обов`язків. Завдання і ключові показники для таких державних службовців на поточний рік не визначаються, якщо вихід на роботу або початок виконання посадових обов`язків настають у жовтні - грудні цього року. Для державних службовців, які перебувають у службових відрядженнях, завдання і ключові показники визначаються в установленому порядку. З матеріалів справи судом встановлено, що 28.12.2019 року т.в.о. Голови Держспоживслужби визначено ОСОБА_1 завдання на 2020 рік: 1) Організація ефективності роботи Управління, яке містить 3 ключових показники результативності, ефективності та якості; 2) Забезпечення управління персоналом, яке містить 4 ключових показники результативності, ефективності та якості; 3) Створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня проінформованості, впевненості та впливовості споживача на розвиток внутрішнього ринку яке містить 3 ключових показники результативності, ефективності та якості; 4) Забезпечення реалізації державної політики у сферах повноважень Держпродспоживслужбив межах компетенції головного управління яке містить 2 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Завдання). Із вказаним переліком Завдань позивач, відповідно до особистого підпису, ознайомлений, що останній не заперечує. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив невідповідності встановлених Завдань та ключових показників (Завдання 2-4 та ключові показники до них) посадовій інструкції ОСОБА_1 , втім колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції та доводи позивача в цій частині необґрунтованими, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII), у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Завдання та ключові показники були встановлені ОСОБА_1 28.12.2019 року та були погоджені позивачем без зауважень, більше того, впродовж 2020 року позивачем останні виконувались (адже 04.11.2020 року та 20.11.2020 року позивачем складені та направлені до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Звіти щодо результатів виконання Завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2020 рік), матеріали справи не містять скарг щодо порушення прав позивача або перешкод у їх реалізації, у відповідності до ст. 11 Закону № 889-VIII, чим спростовується висновок суду першої інстанції щодо того, що Законом №889-VIII та Порядком №640 не встановлено права державного службовця на оскарження завдань і ключових показників, або їх коригування. Щодо твердження позивача, що Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2020 рік, не відповідають посадовим обов`язкам останнього як начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1267-р «Про затвердження типових завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади керівників центральних органів виконавчої влади, на 2020 рік» затверджено Типові завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади керівників центральних органів виконавчої влади, на 2020 рік (далі - Типові завдання), відповідно до п.1 якого в графі «найменування завдання» значиться «Організація ефективної роботи апарату центрального органу виконавчої влади», в графі «Ключові показники результативності, ефективності та якості» зазначено «не менш як 80 відсотків запланованих на звітний період завдань та заходів у рамках плану діяльності центрального органу виконавчої влади виконано», що повністю відповідає першому завданню позивача, як керівника територіального орану виконавчої влади. Відповідно до Другого Завдання ОСОБА_1 визначено наступні ключові показники: 2.1. забезпечення підвищення престижу головного управління як роботодавцю (організація поширення інформації про конкурси на посади державної служби для потенційних кандидатів на такі посади; у 80 відсотків конкурсу па посаді державної служби взято участь не менше трьох кандидатів па одну посаду); 2.2. визначення потреби у професійному навчанні державних службовців; 2.3. проведення опитування та аналізу рівня емоційної залученості задоволеності умовами державної служби потреби у професійному розвитку державних службовців головного управління, складання аналітичного звіту та плану заходів щодо розв`язання виявлених проблем та задоволення виявлених потреб; 2.4. проведення повторного опитування та аналізу результативності реалізації плану заходів. Відповідно до п.2 Типових завдань в графі «найменування завдання» передбачено «Забезпечення управління персоналом», а в графі п.3 «Ключові показники результативності, ефективності та якості» «забезпечено підвищення престижу центрального органу виконавчої влади як роботодавця (організовано поширення інформації про конкурси на посади державної служби центрального органу виконавчої влади для потенційних кандидатів на такі посади; у 80 відсотків конкурсів на посади державної служби центрального органу виконавчої влади взяло участь не менше трьох кандидатів на одну посаду)», отже, на переконання колегії суддів, п. 2.1. Ключових завдань, що були передбачені для позивача в повній мірі відповідають Типовим завданням, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів № 1267-р, які на час виникнення спірних правовідносин та розгляду даної справи є чинними, а отже підлягають застосуванню в межах спірних правовідносин. В силу приписів ч.1 ст. 22 Закону України № 889-VIII, з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. Колегія суддів звертає увагу, що виконання даного завдання безпосередньо пов`язано із посадовими обов`язками позивача, так, відповідно до п.п. 5 п.11 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в області, м. Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 209 від 12.04.2017 року, начальник Головного управління здійснює добір кандидатів до Головного управління. Відповідно до п. 11 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 246 (далі - Порядок 246) умови проведення конкурсу затверджуються наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення або керівника державної служби. Згідно п. 12 Порядку 246, після оприлюднення інформації про оголошення конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби така інформація може бути оприлюднена на офіційному веб - сайті відповідного державного органу, інших веб-сайтах та в засобах масової інформації. Відповідно до п. 10 Порядку № 640 Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні, отже, на переконання колегії суддів, показник 2.1. повністю відповідав вимогам, визначених нормами чинного законодавства, адже останній був встановлений в межах посадових обов`язків позивача, більше того, останній мав необхідний обсяг повноважень для створення привабливих умов праці, поширення інформації про конкурси на відповідні посади в Управлінні. Відповідно до Третього Завдання, позивачу визначено наступні ключові критерії: 3.1 проведення інформаційної кампанії щодо законодавства у сферах діяльності Держпродспоживслужби та її територіальних органів; 3.2. створення та забезпечення функціонування на базі головного управління консультаційного центру захисту прав споживачів; 3.3. проведення нарад семінарів, засідань за круглим столом щодо обговорення проблемних питань у сфері діяльності Держпродспоживслужби та шляхів їх вирішення. Відповідно до абзацу дев`ятого підпункту 8 пункту 4 Положення про Головне управління визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння) а саме, організовує надання споживачам консультацій з питань захисту їх прав. Аналогічна норма містяться в пункті 11 Положення Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 року №

159. Таким чином, на переконання колегії суддів, встановлення третього завдання позивачу, а саме - створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку є саме обов`язком керівника територіального органу, а не його правом, як помилково зазначено судом першої інстанції, і саме на забезпечення організації надання споживачам консультацій з питань захисту їх прав позивачу й було поставлено вказане завдання. В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції було зазначено, що встановлені третє Завдання (пункти 3.2. та 3.3) мають характер обов`язкового виконання, що, на переконання суду, порушує дискреційність повноважень Головного управління Держспоживслужби в Одеській області з питання утворення консультаційного центру та проведення семінарів, засідань за круглим столом щодо обговорення проблемних питань у сфері діяльності Держпродспоживслужби та шляхів їх вирішення, проте колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на наступне. Відповідно до п.1 та 2 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві № 209 (далі - Положення 209) Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане. Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Голова відповідної місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на цей орган завдань. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами міністерств, дорученнями Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням. Відповідно до п.п.21 п. 11 Постанови від 2 вересня 2015 р. N 667 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» (далі - Положення № 667) Голова Держпродспоживслужби дає у межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держпродспоживслужби та територіальних органів доручення, більше того, як суб`єкт призначення позивача, Голова Держпродспоживслужби має право визначати позивачу Завдання та ключові показники на рік, згідно п. 34 Порядку № 640, а також оцінювати їх виконання. Варто також наголосити, що Завдання, визначені ОСОБА_1 відповідно до Порядку № 640, є його індивідуальними Завданнями для щорічного оцінювання, а не завданнями Управління, як помилково ототожнено судом першої інстанції. Четвертим Завдання визначено наступні ключові критерії: 4.1. оптимізація мережі установ ветеринарної медицини Одеської області, що входять до сфери управління Держпродспоживслужби, з урахуванням навантаження та вимог законодавства; 4.2. введення в дію нового корпусу Одеської регіональної державної лабораторії та отримання від Національного агентства з акредитації України Атестату щодо розширення сфери акредитації на проведення лабораторно-діагностичних досліджень; 4.3. забезпечення відеофіксації лабораторних досліджень. Так, судом першої інстанції було зазначено, що обов`язок з реалізації державної політики у сферах повноважень Держпродспоживслужби в межах компетенції Головного управління за змістом Розподілу обов`язків покладено на першого заступника начальника Головного управління Держспоживслужби в Одеській області, в той час, як начальник Головного управління Держспоживслужби в Одеській області відповідно до Розподілу обов`язків спрямовує та координує діяльність, зокрема, першого заступника, що свідчить про некоректність змісту Четвертого Завдання та ключових показників до нього, та суперечить Розподілу обов`язків в частині службових обов`язків, покладених на позивача. Втім, колегія суддів наголошує, що наявність внутрішнього наказу про розподіл обов`язків, прийнятого позивачем (на що неодноразово наголошено апелянтом), не відміняє дії Положення № 667, Положення № 209 та Положення № 159, якими Позивачу, як начальнику Управління, надано відповідні повноваження. При цьому, розподіл обов`язків на інших посадових осіб Управління не звільняє позивача від відповідальності за їх виконання, а координація ним підзвітних йому осіб не заперечує можливості виконання індивідуальних Завдань для оцінки його службової діяльності, про виконання яких позивач, зокрема, звітував у двох Звітах від 04 та 19 листопада 2020 року. Колегія суддів також звертає увагу на доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі, що на виконання п. 34 Порядку № 640, перед затвердженням Завдань на 2020 рік, з ОСОБА_1 було проведено їх обговорення. Ні при визначенні Завдань, ані згодом протягом 2020 року, позивач жодного разу не звертався за роз`ясненням чи уточненням будь якого із Завдань та його Показників, позивачем даного доводу не заперечено, матеріали справи доказів зворотного не містять, при цьому, у своїх звітах про виконання Завдань позивач звітував про виконання останніх, що, на переконання колегії суддів, виключає нерозуміння суті чи змісту поставлених завдань. З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача та висновок суду першої інстанції щодо того, що завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2020 рік, не відповідають посадовим обов`язкам ОСОБА_1 як начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, оскільки дане твердження спростовано наведеним вище. Пунктами 33 - 42 Порядку № 640 передбачено оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В". Так, Завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції. Завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами: державним службовцям, які обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - суб`єктом призначення; державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих держадміністрацій, керівника апарату Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, - суб`єктом призначення; державним службовцям, які обіймають посади керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - головою відповідної місцевої держадміністрації або його заступником (відповідно до підпорядкування); державним службовцям, які обіймають посади заступників керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; заступників керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - керівником державної служби; державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих судів, апеляційних судів, - головою відповідного суду; державним службовцям, які обіймають посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "В", визначені структурою державних органів у разі недоцільності утворення структурних підрозділів, - керівником державного органу або його заступником, або керівником державної служби (відповідно до підпорядкування); державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій "Б" і "В", - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності). У разі внесення змін до документів, зазначених в пункті 33 цього Порядку, завдання і ключові показники можуть переглядатися відповідно до пунктів 10, 11, 33 і 34 цього Порядку, але не частіше одного разу на квартал. Особа, яка визначає завдання і ключові показники державному службовцю, проводить моніторинг їх виконання. У разі виконання державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", обов`язків за іншою посадою державної служби (за наявності розпорядчого акта про покладення виконання обов`язків або за розподілом обов`язків) визначення результатів виконання завдань здійснюється з урахуванням положень пункту 8 цього Порядку керівником вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає. Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше. Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником. Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця. У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу. Служба управління персоналом узагальнює результати виконання завдань державними службовцями. Якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб`єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання). Для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника. У разі необґрунтованості негативної оцінки, виставленої державному службовцю, суб`єкт призначення зазначає своє обґрунтування у формі згідно з додатком 8 та не затверджує висновок з такою оцінкою. У такому разі процедура оцінювання результатів службової діяльності відповідного державного службовця припиняється. Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. У разі коли жодне із завдань державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", не підлягає оцінюванню, а також у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 40 1 цього Порядку, висновок не затверджується. Відповідні відомості зазначаються в особовій картці такого державного службовця. На підставі висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" та з урахуванням визначених завдань і ключових показників на наступний звітний рік такий державний службовець разом із службою управління персоналом складає індивідуальну програму підвищення рівня професійної компетентності / індивідуальну програму професійного розвитку за формою згідно з додатком 9, яку погоджує безпосередній керівник такого державного службовця та затверджує керівник самостійного структурного підрозділу, в якому він працює (у разі наявності). Додатком 4 до Порядку встановлено Критерії виставлення балів, зокрема: - «не підлягає оцінюванню» - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень); - бал « 0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції; - бал « 1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо; - бал « 2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо); - бал « 3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки; - бал « 4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Індивідуальну програму професійного розвитку виконано. Згідно з таблицею Результатів виконання Завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік за підписом Голови Держпродспоживслужби Магалецької В.В. в обґрунтування оцінки « 2» зазначено: «Формальне відношення до покладених завдань та підготовку звіту. Поверхнева інформація щодо результатів поставлених завдань та відсутність деталізованої аналітичної інформації. Особисте залучення керівника в роботу над завданнями у звіті не зазначено». Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч.2 ст.19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції. У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним. Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин, та яке захистить або відновить порушене право. Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень. Так, відповідно до приписів Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р., під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. У відповідності до абз.3 п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим законодавством критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Колегія суддів звертає увагу, що абз. 2 п. 39 Порядку № 640 передбачено, що безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. Тобто, Порядком № 640 надано повноваження службовій особі прийняти одне із альтернативних рішень:

1. Виставити негативну оцінку;

2. Виставити позитивну оцінку;

3. Виставити відмінну оцінку, при цьому підстави для прийняття такого рішення визначені частково - шляхом визначення балів у додатку 3 Порядку № 640, отже, на переконання колегії суддів, враховуючи, що судом визнано обґрунтованість завдань та ключових показників, що були встановлені ОСОБА_1 , відсутність скарг чи обґрунтованих заперечень позивача щодо суті останніх, виставлення балів по кожному завданню позивача, здійснювалось відповідачем (з урахуванням наявної методики оцінювання) в межах наданої йому дискреції. Варто наголосити, що при оцінюванні звітів позивача, відповідачем правомірно було враховано, відсутність на офіційному сайті Управління інформації щодо доборів, чого позивачем в ході розгляду справи не спростовано, в той час як роздруківка, зокрема, з офіційного сайту https://career.gov.ua/, якими підтверджується здійснення публікацій про оголошенні конкурси на заміщення вакантних посад державної служби на Єдиному порталі вакансій державної служби, є свідченням про часткове виконання завдання, поставленого позивачу, у зв`язку з чим останньому й було виставлено 2 бали (а не 0 чи 1). Щодо тверджень відповідача про ненадання позивачем у звіті обґрунтувань результатів анонімного оцінювання по всім питанням Другого Завдання, зокрема, надання недостатнього аналізу рівня емоційної залученості, задоволеності умовами державної служби державних службовців Головного управління; не зазначення переліку основних проблем, виявлених під час опитування , та плану пропозицій щодо їх вирішення, а також щодо висновків оцінювання Третього Завдання, в яких зауважено про не розкриття позивачем суті проведених заходів, семінарів, результатів їх проведення із зазначенням висновків, які були досягнуті; відсутності розпорядчого підґрунтя щодо порядку функціонування консультаційного центру, аналізу та ефективності його роботи; не приведення аналітичних даних щодо кількості, ефективності та наповненості заходів через інструменти цифрової комунікації, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. 04.11.2020 року та 20.11.2020 року позивачем складені та направлені до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Звіти щодо результатів виконання Завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2020 рік. Згідно з пунктом 3 Порядку №640 оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Зі змісту п. 39 Порядку № 640 вбачається, що письмовий звіт державного службовця складається у довільній формі, а тому ОСОБА_1 міг надати будь - який обсяг інформації про стан виконання ним завдань і ключових показників у самому звіті або в додатках до нього. За відсутності такої інформації у звіті, оцінка виставляється за наявної інформації, отже відповідачем правомірно виставлено оцінку, виходячи з наданої позивачем в звітах інформації, яку відповідач вважає недостатньою. З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції, що подання звіту державним службовцем є його правом, зокрема, вимог до форми та змісту звіту про виконання завдань і ключових показників Порядок №640 не містить, а тому, державний службовець є вільним у викладенні вжитих ним заходів на виконання відповідних завдань та їх результатів, лише підтверджує той факт, що саме позивач, як такий, що проходить щорічну оцінку, зацікавлений у наданні якомога найбільшої кількості та якості інформації у звіті. Щодо дотримання порядку повідомлення позивача про необхідність прибути на оціночну співбесіду, варто зазначити наступне. Порядок доведення до відома державного службовця інформації або документів визначений ст. 91 Закону України № 889 - VIII, відповідно до ч.4 якого, інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення. Отже, норми профільного закону передбачають доведення до відома державного службовця інформації з використанням різних засобів зв`язку. Згідно Print Screen з екрана телефона в «Group» розміщено оголошення наступного змісту, «будь ласка ознайомтесь із часом» та містить табличку з прізвищами та датою, часом проведення оціночної співбесіди по кожній особі вказаній в списку. Обидва повідомлення містять позначку з двома галочками, що згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті мобільного додатка Viber ( https://www.viber.com/ru/blog/2018-08-27), підтверджує факт доставлення повідомлення на пристрій отримувача. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що наданими відповідачем доказами підтверджено персональне попередження позивача про дату та час проведення оціночної співбесіди. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі №420/3536/19. Факт видання повідомлення користувачем « ОСОБА_1 » не свідчить про необізнаність позивача із часом проведення оціночної співбесіди. У матеріалах справи міститься долучене відповідачем повідомлення за вих.№24.1-6/1/6829 від 27.11.2020 року, адресоване начальнику Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Кустурову В.Б., із змісту якого встановлено, що відповідно до наказу Держпродспоживслужби від 28.09.2020 року №291-к «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Держпродспоживслужби» (із змінами, внесеними наказом Держпродспоживслужби від 10.11.2020 року №386-к), оціночну співбесіду з ОСОБА_1 призначено на 27.11.2020 року, водночас, у зв`язку із неявкою останнього у визначені строки для проходження оціночної співбесіди, позивачу запропоновано прибути о 12 год. 30.11.2020 року до Держпродспоживслужби ( м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, к.404 ) для проведення зазначеної співбесіди. Вказане повідомлення від 27.11.2020 року сформовано та направлено Держпродспоживслужбою в системі електронної взаємодії органів виконавчої влади, тобто, повідомлення отримано безпосередньо Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, судом першої інстанції зауважено, що докази доведення змісту цього повідомлення позивачу відповідачем суду не надано, позаяк, як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, станом на дату прийняття останніх (повідомлень про проведення оціночних співбесід) позивач на лікарняному не перебував, отже, як начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області не міг бути необізнаним про дату та час проведення відносно нього оціночної співбесіди. Як вірно зазначено судом першої інстанції, ані нормами Порядку №640 та Закону № 889-VIII, не встановлено форми відповідного повідомлення, у зв`язку з чим повідомлення шляхом надіслання засобом телефонного та електронного зв`язку в межах спірних правовідносин є належним повідомлення позивач про час та дату проведення оціночної співбесіди. Згідно п. 37 Порядку № 640 у разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше, отже, на переконання колегії суддів, проведення оцінювання позивача на підставі наявної інформації (у зв`язку з повторною неявкою останнього), здійснювалась відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства. Більше того, п. 49 Порядку № 640 наголошено, що висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання. Колегія суддів звертає увагу, що оскільки у період з 12 листопада 2020 року по 29 січня 2021 року включно, ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, останній об`єктивно не міг брати особисту участь у оціночній співбесіді, позаяк п. 13, 16 Порядку № 640 передбачено, що визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань, висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року, отже відповідач зобов`язаний був затвердити висновок відносно позивача у грудні 2020 року. Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2021 року - скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити. Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2021 року - скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко Я.М.Собків Повний текст виготовлено 15 червня 2021 року.