Постанова 4854 № 400/1854/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/1854/20 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв, 23 лютого 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про скасування рішення від 06.03.2020р. № 128/03.18-р., зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про скасування рішення № 128/03.18-р від 06.03.2020 року щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Миколаївської області № 18-88 вих-20 від 27.02.2020; зобов`язання здійснити з 01.01.2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років за нормами рішення Конституційного Суду України по справі № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 і постанови КМУ від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», на підставі довідки прокуратури Миколаївської області № 18-88 вих-20 від 27.02.2020 року в розмірі 90% суми місячного заробітку без обмеження її максимального розміру. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з місяця, наступного після прийняття Конституційним Судом України 13.12.2019 рішення №7-р(II)/2019 за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) (яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; та положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача. Водночас, на думку позивача, пенсія йому має бути перерахована та виплачена із розрахунку 90% від суми місячного заробітку та без обмеження її максимального розміру. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення № 128/03.18-р від 06.03.2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13.12.2019 року згідно з довідкою прокуратури Миколаївської області № 18-88 вих-20 від 27.02.2020 року. В решті позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, апелянт просить змінити судове рішення шляхом зазначення про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 13.12.2019р. виходячи з 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Миколаївської області від 27.02.2020р. № 18-88вих-20 та без обмеження максимальним розміром. В обґрунтування скарги апелянт вказує, що захист порушених прав особи має бути ефективним та таким, що виключатиме майбутнє порушення прав особи та не створюватиме необхідності повторного звернення до суду. Звертаючись до суду з даним позовом, як зазначає апелянт, ним вказувалось про необхідність зобов`язання здійснити перерахунок пенсії у конкретному відсотковому розмірі від заробітної плати та без обмеження пенсії максимальним розміром. При цьому, що відповідач у справі не заперечував під час розгляду справи з приводу необхідності здійснення перерахунку пенсії з урахуванням відсотків. До того ж, на думку апелянта, при здійсненні перерахунку пенсії, має використовуватись її відсотковий розмір від розміру грошового забезпечення, встановлений при її призначенні за Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, а не за Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VI, так як новий Закон встановлює відсотковий розмір пенсії для її призначення, а не перерахунку. Таким чином, апелянт вважає відсутніми підстави для відмови у задоволенні його вимог у цій частині з метою ефективного захисту порушених прав. Поряд з цим, апелянт також наголошує на тому, що пенсія йому має бути перерахована без обмеження максимального розміру, оскільки відповідач заперечує на отримання позивачем пенсії без обмеження її максимальним розміром, з чого можна зробити висновок, що після визнання за позивачем права на перерахунок пенсії, відповідачем буде здійснено такий перерахунок, на який сподівається позивач та з обмеженням максимальним розміром, що в свою чергу змусить позивача повторно звертатись до суду за захистом порушених прав. 20.04.2021р. (вхід.№8190/21) від Головного управління ПФУ в Миколаївській області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач у справі наголосив на необґрунтованості доводів скарги мотивуючи відсутністю правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 у відповідних частинах про які зауважує апелянт, а саме: перерахунок та виплата пенсії з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати та без обмеження максимальним розміром. Відповідач зауважує, що спір у даному провадженні виник про право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017р. Питання ж щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії є похідним та повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок пенсії. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач з 11.08.2009 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати. 27.02.2020 прокуратурою Миколаївської області позивачу видано довідку від № 18-88 вих-20 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії. Довідка видана на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури. 27.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до якої додав зазначену довідку. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 06.03.2020 №128/03.18-р позивачу відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суд з даним позовом. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019, з набрання чинності цього рішення у позивача виникло право на перерахунок пенсії, у зв`язку із збільшенням розміру складових заробітної плати працівникам прокуратури та дотриманням позивачем вимог щодо реалізації цього права. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне рішення від 06.03.2020 №128/03.18-р року прийняте відповідачем про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним, а відтак підлягає скасуванню. Втім суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для задоволення частини позовних вимог щодо перерахунку пенсії позивача у розмірі 90% від заробітної плати та виплату без обмеження її максимальним розміром та відмовив у їх задоволенні, зазначивши, що такі вимоги є передчасними. Надаючи оцінку спірним правовідносинам у межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. За змістом ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. На час призначення ОСОБА_1 пенсії (11.08.2009р.) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991р. (надалі Закон України №1789-ХІІ, чинний до 15 липня 2015 року). За приписами ч. 1 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. При цьому, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам визначались частинами дванадцятою та сімнадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, відповідно до яких обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, у зв`язку із чим, частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ втратила чинність. Водночас, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Однак Кабінетом Міністрів України не було прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. При цьому, судова колегія зазначає, що 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України прийняв рішення у справі № 7-р(ІІ)2019 за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12) зі змінами. У вказаному Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону. Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України. Вказаним вище Рішенням № 7-р(ІІ)2019, Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Конституційний Суд України також установив наступний порядок виконання свого Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 та враховуючи факт збільшення посадових окладів працівників органів прокуратури постановою КМУ від 30 серпня 2017 року № 657, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії. При цьому, відмовляючи у задоволенні заяви позивача пенсійним органом встановлено, що на виконання рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 змін до ЗУ «Про прокуратуру» не вносилось, а тому відсутній правовий механізм перерахунку пенсії відповідній категорії громадян. В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 чітко встановлено, що ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» підлягає застосуванню в первинній редакції з дня прийняття відповідного судового рішення. При цьому, як було зазначено вище, первинною редакцією ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» встановлено порядок перерахунку пенсії за вислугу років призначених за ЗУ «Про прокуратуру». Таким чином, нехтування органом ПФУ, як суб`єктом владних повноважень, зазначених приписів рішення Конституційного Суду України, є грубим порушенням прав позивача. Колегія суддів враховує, що у відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у ст. 91 ЗУ «Про Конституційний Суд України. Закони та інші нормативно-правові акти, у розумінні приписів ст. 58 Конституції України, не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, положення ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 12 жовтня № 1697-VIІ втратили свою дію з 13.12.2019 року і не мають зворотної дії в часі на підставі ст. 58 Конституції України. В даному випадку, позивач, як пенсіонер по ЗУ «Про прокуратуру», має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам. Аналізом приписів ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» слідує, що незалежно від дати підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, якщо перерахунок їхньої пенсії не відбувся, вони мають право на такий перерахунок після звернення до пенсійного органу. З приводу доводів апеляційної скарги щодо протиправної відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із розміру 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. В свою чергу, захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. Натомість, захист прав здійснюється виключно у разі їх порушення. Таким чином, під час розгляду справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, а позивачу при зверненні до суду із позовом до суб`єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства слід довести попереднє виникнення між сторонами у справі публічно-правових відносин та порушення своїх прав. Як встановлено колегією суддів, основним питанням, що підлягало вирішенню в межах даного спору, є наявність у позивача права на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури. Питання ж щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та обмеження її розміру є похідними і мають вирішуватись після визнання відповідного права на перерахунок. Згідно матеріалів справи, відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури та порядку здійснення відповідного перерахунку. При цьому, питання щодо наявності підстав для обчислення пенсії виходячи із 90 відсотків суми заробітної плати та проведення виплати без застосування обмеження максимального розміру пенсії відповідачем не вирішувалося. Відтак, спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та обмеження її розміру на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Отже, предметом спору в цій справі є саме наявність чи відсутність підстав, передбачених ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяви від 27.02.2020 року і доданих до неї документів. В той час як питання щодо відсоткового співвідношення пенсії до заробітної плати, а також щодо застосування обмежень у розмірі пенсії є похідними і підлягають вирішенню вже після підтвердження права позивача на перерахунок пенсії. В даному випадку відповідачем не обмежено максимальний розмір пенсії позивача, так як її перерахунок взагалі не було здійснено, а, в свою чергу, передчасне задоволення вимог щодо не обмеження граничного розміру пенсії позивача суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому. Слід зазначити, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних. Відтак, з огляду на те, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90%, виплати її без обмеження максимальним розміром правильним, позаяк відповідач у відповідь на заяву ОСОБА_1 відмовив у перерахунку пенсії виключно з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, спір щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром - не виник. Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку пенсії за вислугу років на виконання рішення суду в цій справі, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Правові висновки суду першої інстанції, з якими погоджується апеляційний суд відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним зокрема у постанові по зразковій справі (про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019) № 560/2120/20 від 14 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Великою палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року, тощо. Колегія суддів зазначає, що силу вимог ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. З огляду на те, що дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, суд першої інстанції під час розгляду даної справи цілком обґрунтовано врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Посилання ж апелянта на практику касаційного суду, у подібних на його думку, правовідносинах, колегія суддів вважає помилковим, оскільки суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Колегія суддів також вважає необхідним звернути увагу на те, що право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов`язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію, а тому доводи апеляційної скарги стосовно того, що при перерахунку пенсії позивача має бути застосована норма, що діяла на момент призначення пенсії, колегія суддів вважає помилковими. Посилання апелянта на те, що на відміну від зразкової справи, у справі, рішення в якій є предметом апеляційного перегляду, відповідач висловив свою позицію щодо відсутності у позивача права на перерахунок пенсії без обмеження граничним розміром, а тому відповідні вимоги не є передчасними, судова колегія вважає безпідставним та наголошує, що у зразковій справі, так як і у цій справі територіальне управління Пенсійного фонду України відмовило особі у перерахунку пенсії взагалі з мотивів відсутності на це правових підстав. Тобто, вимоги ОСОБА_1 у задоволення яких було відмовлено судовим рішенням є передчасними і не пов`язані із захистом порушених прав. Стосовно інших доводів апеляційної скарги слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в апеляційній скарзі не зазначено, відтак такі не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи в межах заявлених вимог, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 400/1854/20- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.