Постанова 4852 № 160/11686/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/11686/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року в адміністративній справі №160/11686/20 (головуючий суддя першої інстанції Юрков Е.О., повний текст рішення складений 30.11.2020 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос Буд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В : Позивач 23.09.2020 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0062635130 від 12.06.2020 року на суму 20657,24 грн.. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акту камеральної перевірки № 16794/04-36-05-02/40040756 від 08.04.2020 року про порушення терміну сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість є безпідставними, позивач своєчасно здійснив сплату своїх зобов`язань, відтак відсутні підстави для застосування штрафних санкцій. Позивач вказує, що 02.08.2018 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, що підтверджується квитанціями 1 та

2. При цьому, сплата податкового зобов`язання у сумі 266095,00 грн. на електронний рахунок у Казначейство України здійснена 31.07.2018 року за платіжним дорученням №1395, тобто за три дні до подачі уточнюючого розрахунку, за яким і відбувалася сплата. В акті відповідач зазначає, що граничним терміном сплати податкового зобов`язання є 02.08.2020 року, тобто дата подачі відповідного уточнюючого розрахунку. Разом із тим, відповідач безпідставно зазначає, що фактичною датою сплати є 06.08.2020 року не надаючи будь-яких доказів. З наведеного випливає, що позивач виконав свій обов`язок з вчасної сплати узгоджених зобов`язань з податку на додану вартість та такий обов`язок вважається виконаним з моменту перерахування відповідних сум на відповідний рахунок, при цьому перерахування вказаних сум ПДВ до бюджету здійснювалось безпосередньо контролюючим органом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.06.2020 року №0062635130, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, на суму 20657,24 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання у зв`язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку. У відповідності до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України нарахована штрафна санкція у розмірі 25657,24 грн.. Також зазначено, що за даними АІС «Податковий блок» в інетегрованій картці платника податків з ПДВ обліковувався податковий борг, у зв`язку з чим кошти, що сплачував позивач, у першу чергу зараховувались в рахунок погашення податкового боргу. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, а тому в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альбатрос Буд» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 40040756), зареєстровано платником податку на додану вартість. Відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження. 08.04.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ «Альбатрос Буд» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень 2018 року, за результатами якої 08.04.2020 року складено акт перевірки №16794/04-36-05-02/40040756 (а.с.15-16). Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Альбатрос Буд» п.50.1 ст.50, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість по документу №9159871328 від 02.08.2018 року за серпень 2018 року, граничний термін сплати 02.08.2018 року, фактична дата сплати 06.08.2018 року, сума сплаченого податкового боргу 206572,40 грн.. На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом 12.06.2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0062635130, яким до ТОВ «Альбатрос Буд» застосовано штраф у розмірі 20657,24 грн. (а.с.8). Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, «Альбатрос Буд» оскаржило його до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Альбатрос Буд» здійснено всі дії з метою належної та вчасної сплати податкового зобов`язання, зазначеного в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року, тобто в строк, передбачений п.50.1 ст.50, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, тому накладення штрафних санкцій, передбачених п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, зважаючи на добросовісність дій позивача, порушує принцип пропорційності та є протиправним. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 (далі по тексту - Порядок №1307) в редакції, що були чинними на момент виникнення таких правовідносин. Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Крім випадків, передбачених законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 57 ПКУкраїни). Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За приписами пункту 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету. Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість (пункт 200-1.7 статті 2001-1 ПК України). Відповідно до пунктів 203.1, 203.2 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Згідно пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. З матеріалів справи вбачається, що 02.08.2018 року ТОВ «Альбатрос Буд» подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок за листопад 2017 року, яким збільшено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету на 266095 грн.. Також визначено суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв`язку з виправленням помилки у розмірі 7983 грн. (а.с.10-12). ТОВ «Альбатрос Буд» подано до установи банку платіжне доручення №1395 від 31.07.2018 року на суму 266095,00 грн. з призначенням: «ПДВ за листопад 2017 року, перерахування з власного рахунку на електронний рахунок». У вказаному платіжному дорученні вказано, що платіжне доручення проведено банком 31.07.2018 року (а.с.17). Згідно даних АІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податків з ПДВ ТОВ «Альбатрос Буд» зарахування суми у розмірі 266095 грн. відбулось 06.08.2018 року, а не 31.07.2018 року (а.с.35). При цьому, станом на 31.07.2018 року обліковувалась переплата у розмірі 59522,59 грн., а також переплата станом на 02.08.2020 року складала 7983 грн. (а.с.34-35). Отже, ТОВ «Альбатрос Буд» вчасно здійснено зарахування на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми 266095,00 грн. з призначенням: «ПДВ за листопад 2017 року, перерахування з власного рахунку на електронний рахунок», згідно платіжного доручення № 1395 від 31.07.2018 року. Вказане платіжне доручення містить відмітку банківської установи про списання коштів, датовану 31.07.2018 року (а.с.17). Апелянтом вказана обставина не спростована. Проте, зарахування відбулось лише 06.08.2018 року, що спричинило штучно для позивача порушення терміну сплати узгодженого зобов`язання, визначеного уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок за листопад 2017 року, яким задекларовано до сплати 266095,00 грн.. Таким чином, ТОВ «Альбатрос Буд» здійснено всі дії з метою належної та вчасної сплати податкового зобов`язання, зазначеного в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року, тобто в строк передбачений п.50.1 ст.50, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, тому накладення штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, зважаючи на добросовісність дій позивача, порушує принцип пропорційності та є протиправним. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 12.06.2020 року № 0062635130. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. За приписами пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року установлено у розмірі 2102 гривні, тобто до незначних у 2020 році (на час розгляду справи судом першої інстанції) відносяться справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 гривень. Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення контролюючого органу на суму, що не перевищує 210200 гривень, у зв`язку з чим справа, що розглядається, на час прийняття постанови суду апеляційної інстанції є справою незначної складності, а тому постанова суду апеляційної інстанції не може бути оскаржена в касаційному порядку. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року в адміністративній справі №160/11686/20 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року в адміністративній справі №160/11686/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак