Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/16127/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/16127/20 Суддя І інстанції Юрков Е.О. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В., за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, - ВСТАНОВИВ: ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: - № UA100070/2020/000249/2 від 21.10.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00485, - № UA100070/2020/000253/2 від 21.10.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00489, - № UA100070/2020/000255/2 від 21.10.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00490, - № UA100070/2020/000259/2 від 23.10.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00495. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при розмитнені товару відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості при цьому не довів неможливість використання основного, оскільки надані позивачем документи свідчать, що відомості про заявлену митну вартість товару є об`єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально, у зв`язку із чим просить суд скасувати вказані рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року позов задоволено. В апеляційній скарзі Київська митниця Держмитслужби посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що Київська митниця при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів діяла обґрунтовано, неупереджено, добросовісно з дотриманням вимог чинного законодавства. Вказує, що судом першої інстанції не досліджено матеріали справи, які мають значення для вирішення справи по суті та порушено норми Митного кодексу України, оскільки надані позивачем документи мають неповні/недостовірні відомості про митну вартість. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2020 року між ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» та компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO., LTD (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт № 0302.20 на поставку товару в кількості, асортименті та за ціною, які визначені у рахунках-фактури на кожну партію відповідно. Відповідно до умов даного контракту, а саме: п.1.1. іноземна компанія ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD продає, а ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» купує товар у кількості та за цінами, обумовленими в Інвойсах до цього контракту, які є невід`ємною частиною; п.2.1. Загальна сума контракту становить 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США. В ціну товару включено вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (в т.ч. завантаження, вивантаження, обробка, та їх транспортування до порту), страхування, та інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс 2010 передбачена Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ». Сторони звільняють одна одну від зобов`язань зі страхування вантажу за цим контрактом; п.3.1. Умови поставки CIF Одеса, Чорноморськ, Південний (Інкотермс 2010); п.3.2. Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін і вказані в рахунках-фактурах; п.3.3. Датою відвантаження товару вважається дата транспортного документа (CMR, TIR); п.3.4. іноземна компанія ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD має право на свій розсуд поставляти товар особисто або доручати відвантаження третім особам; п.3.5. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» зобов`язаний прийняти поставку від будь-якого з вантажовідправників, запропонованих іноземною компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD; п.4.1. товар, який придбано Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» згідно з даним контрактом передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного контракту. Умови оплати товару можуть бути змінені за згодою сторін та вказуються у комерційних рахунках та/або рахунках-фактурах на кожну окрему партію товару відповідно; п.4.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» також має право достроково оплатити товар повністю або частково, а іноземна компанія ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD зобов`язана прийняти грошові кошти, що надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ», в якості належного виконання зобов`язань за цим контрактом. При цьому, передплата, здійснена Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ», підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх поставок товару або на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» повертається іноземною компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD протягом 3-х календарних днів з моменту отримання вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ». У разі здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» 100% передплати, іноземна компанія ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD не пізніше ніж за 10 днів до відвантаження будь-якими наявними в його розпорядженні засобами зв`язку інформує про це Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» шляхом виставлення останньому Інвойсу в розмірі 100% від загальної суми товару, що поставляється. В цьому випадку товар повинен бути поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» або здійснене повернення передплати не пізніше 90 днів від дати попередньої оплати; п.4.3. платіж здійснюється в доларах США шляхом грошового переказу з рахунку покупця на рахунок іноземної компанії ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD; п.4.5. датою оплати товару є дата зарахування коштів на рахунок іноземної компанії ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD відповідно до діючих норм законодавства України. З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу митні декларації: - № UA100070/2020/433182 від 21.10.2020 р., відповідно до якої до ввезення задекларовано товар на суму 46187,28 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE №ZX20206115853 від 14.09.2020 р. та інших документів; - № UA100070/2020/433208 від 21.10.2020 р., відповідно до якої до ввезення задекларовано товар на суму 26367,40 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE №ZXР158349 від 11.09.2020 р. та інших документів; - № UA100070/2020/433206 від 21.10.2020 р., відповідно до якої до ввезення задекларовано товар на суму 29796,11 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE №ZXР158350 від 04.09.2020 р. та інших документів; - № UA100070/2020/433348 від 23.10.2020 р., відповідно до якої до ввезення задекларовано товар на суму 44429,04 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE №ZX20206115852 від 14.09.2020 р. та інших документів. На підтвердження митної вартості товару ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» надано до митного органу: 1. по ЕМД № UA100070/2020/433182 від 21.10.2020 р.: рахунок-фактуру INVOICE №ZX20206115853 від 14.09.2020 р., коносамент BILE OF LADING № MRFB20091598 від 14.09.2020 р., міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №043972 від 10.10.2020 р., висновок експерта №ГО-2367 від 21.10.2020 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 14.09.2020 р.; 2. по ЕМД UA100070/2020/433208 від 21.10.2020 р.: рахунок-фактуру INVOICE №ZXР158349 від 11.09.2020 р., коносамент BILE OF LADING № COSU6274429560 від 11.09.2020 р., міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №043975 від 20.10.2020 р., висновок експерта №ГО-2378 від 21.10.2020 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 11.09.2020 р.; 3. по ЕМД UA100070/2020/433206 від 21.10.2020 р.: рахунок-фактуру INVOICE №ZXР158350 від 04.09.2020 р., коносамент BILE OF LADING № COSU6273728330 від 04.09.2020 р., міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №13247 від 20.10.2020 р., висновок експерта №ГО-2379 від 21.10.2020 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 04.09.2020 р.; 4. по ЕМД UA100070/2020/433348 від 23.10.2020 р.: рахунок-фактуру INVOICE №ZX20206115852 від 14.09.2020 р., коносамент BILE OF LADING № MRFB20091615 від 14.09.2020 р., міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №043980 від 20.10.2020 р., висновок експерта №ГО-2366 від 21.10.2020 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 14.09.2020 р. Митна вартість товару ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» визначена за основним методом - за ціною договору. Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» надано листи: №2110/1 від 21.10.2020 р., №2110/4 від 21.10.2020 р., №2110/3 від 21.10.2020 р., №2310/1 від 23.10.2020 р., відповідно, яким повідомлено про неможливість надання додаткових документів. Київською митницею Держмитслужби прийнято: - рішення № UA100070/2020/000249/2 від 21.10.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00485, - рішення № UA100070/2020/000253/2 від 21.10.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00489, - рішення № UA100070/2020/000255/2 від 21.10.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00490, - рішення № UA100070/2020/000259/2 від 23.10.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00495. Вказаними рішеннями до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод. Підставами прийняття вказаних рішень стало: 1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення; 2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості; 3) висновки Дніпропетровської торгово-промислової палати прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару. З метою випуску товарів у вільний обіг позивачем було подано до Київської митниці Держмитслужби нові ВМД, в яких вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом з відповідною сплатою до бюджету митних платежів якими скориговано мигну вартість товарів в сторону збільшення, та яка вплинула на збільшення відповідних платежів на суму у розмірі 1009825,70 грн., що нараховуються за митною вартістю, в т.ч.: на збільшення ввізного мита на 38765,77 грн., на збільшення ПДВ на 971059,93 грн. Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу). Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України). Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. На момент прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували. Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію. Підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару стали розбіжності які місять в наданих документах. Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Спростовуючи доводи митного органу щодо не надання достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CPT витрат, пов`язаних із транспортуванням товару, завантаженням, розвантаженням товарів до місця призначення, судом першої інстанції вірно зазначено, що контрактом № 0302.20 від 03.02.2020 року передбачено, що умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін і вказані в рахунках-фактурах. Сторони контракту у інвойсах зазначили умови поставки товару - CPT Київ. Відповідно до умов Інкотермс 2010, умови поставки CPT означають, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце. Таким чином, митна вартість товару вже включає у себе вартість транспортування товару. Крім того, позивач у декларації митної вартості не визначив окремо витрати на транспортування товару до місця доставки. Пунктом 2.1 зовнішньоекономічного контракті контракту № 0302.20 від 03.02.2020 року сторони визначили, що вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження), страхування включені до ціни товару. Зазначені обставини справи свідчать про те, що всі витрати (транспортування, страхування товару тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, митним законодавством не передбачається. Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень митного органу про те, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозиції для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, а тому не відображає дійсну вартість товару, виходячи з наступного. Статтею 43 Господарського кодексу України визначено свободу підприємницької діяльності. Так, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом. Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України. З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги інвойс з мотивів його недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів), про що вірно зазначив суд прешої інстанції. З приводу неможливості врахування висновків Дніпропетровської ТПП: №ГО-2367 від 21.10.2020 р., №ГО-2378 від 21.10.2020 р., №ГО-2379 від 21.10.2020 р., №ГО-2366 від 21.10.2020 р. суд першої інстанції вірно виходив з наступного. Згідно з частино 1 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України» саме Торгово-Промислові Палати (далі по тексту (скорочено) - ТПП) мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявні висновки Дніпропетровської Торгово-промислової палати Україні є достовірними, беззаперечними та достатніми доказами того, що дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки, погоджених сторонами зовнішньоекономічного контракту у відповідних інвойсах. Неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару. Таким чином, ненадання декларантом всіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості. Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані товариством документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова