Постанова 4804 № 243/591/21

Єдиний унікальний номер 243/591/21 Номер провадження 22-ц/804/1391/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 червня 2021 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: судді - доповідача Кішкіної І.В., суддів Азевича В.Б., Халаджи О.В., за участю секретаря Кіпрік Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті цивільну справу № 243/591/21 за позовом ОСОБА_1 до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості за апеляційною скаргою обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2021 року (суддя Мінаєв І.М., повний текст рішення складений 18 березня 2021 року), в с т а н о в и в : 28 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості, посилаючись на те, що на підставі договору дарування від 28 березня 2019 року вона набула у власність квартиру АДРЕСА_1 . На момент укладення цього договору в квартирі мешкала донька колишньої власниці зі своєю родиною, на ім`я якої і були відкриті лицьові рахунки. У вересні 2019 року попередні мешканці виїхали з квартири, але з реєстрації не знялися, у зв`язку з чим позивач зверталася до суду із відповідним позовом і на підставі рішення суду вони були зняті з реєстрації. Станом на 01 вересня 2019 року за спожиті послуги з опалення та гарячого водопостачання обліковувалася заборгованість за особовим рахунком НОМЕР_1 , який був зареєстрований на ОСОБА_2 в сумі 45488,99 грн. У вересні 2019 року позивачка звернулася до відповідача і просила перереєструвати особовий рахунок на її ім`я, відповідач відмовив і сказав, що вона має погасити заборгованість і після чого на неї перереєструють рахунок. У березні 2020 року позивачка вже письмово зверталася до відповідача із заявою про надання розрахунку заборгованості, проведення з нею звірки розрахунків та відкриття нового особового рахунку на її ім`я. Лише 29 вересня 2020 року відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що за цією адресою обліковується три особи, особовий рахунок відкрито на ім`я ОСОБА_2 . Незважаючи на багаторазові намагання позивача вирішити питання щодо фактичної заборгованості, яка існувала на дату виникнення права власності та списання боргів за гаряче водопостачання, яке не споживалося позивачем, досягнути будь-яких результатів не вдалося. У відповіді на адвокатський запит відповідачем вказано заборгованість по особовому рахунку позивачки з урахуванням боргу, який виник до набуття останньою права власності на квартиру. З урахуванням уточнених позовних вимог просила суд зобов`язати відповідача провести перерахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , зареєстрованим на ім`я ОСОБА_1 , виключити з особового рахунку № НОМЕР_1 заборгованість попереднього власника рахунку, яка обліковувалася станом на 28 березня 2019 року, провести перерахунок заборгованості за постачання гарячої води за період з 28 березня 2019 року і до 01 вересня 2020 року, вирішити питання про розподіл судових витрат. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про зобов`язання здійснити перерахунок задоволено. Зобов`язано ОКП «Донецьктеплокомуненерго» здійснити перерахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим за адресою: АДРЕСА_2 , на ім`я ОСОБА_1 , а саме виключити з особового рахунку заборгованість попереднього власника, що обліковувалась станом на 28 березня 2019 року та провести перерахунок заборгованості за постачання гарячої води за період з 28 березня 2019 року до 01 вересня 2020 року, врахувавши покази засобів комерційного обліку, встановлених за цією адресою. Стягнуто з ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн. З вказаним рішенням не погодився відповідач ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивачем на наведено конкретних прикладів порушення підприємством її суб`єктивних прав або інтересів як споживача послуг зазначенням на її особовому рахунку заборгованості колишнього власника квартири. Суд першої інстанції вирішив питання, яке має бути предметом доказування у разі пред`явлення позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла до набуття нею права власності на вказану квартиру. Висновок суду, що своєчасна повірка засобів комерційного обліку, встановлених у квартирі позивача є саме обов`язком відповідача не ґрунтується на законі, оскільки з листопада 2017 року повірка та ремонт засобів квартирних приладів обліку води, які знаходяться у власності фізичних осіб, здійснюється за кошти абонентів. Згідно наявної у ОКП «Донецьктеплокомуненерго» інформації, станом до 29 вересня 2020 року за адресою АДРЕСА_3 зареєстровано 3 особи. Позивачкою ОСОБА_3 надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, апеляційну скаргу такою, що не відповідає фактичним обставинам справи. Представник відповідача ОКП «Донецьктеплокомуненерго» Штанько С.В., який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивачки ОСОБА_4 , яка діє на підставі ордеру, в судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав. Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що згідно договору дарування № 1544 від 28 березня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Бігуном В.В., ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_1 (а.с.12). Право власності ОСОБА_1 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 березня 2019 року за № 30918128 (а.с.13). 04 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до директора ВО «Слов`янськтепломережа» про відкриття на її ім`я нового особового рахунку у зв`язку із наявністю заборгованості, що виникла до моменту набуття нею права власності на зазначену квартиру, тобто до 28 березня 2019 року. Просила направити за її адресу контролера для зняття показників приладів обліку, зазначену заяву направлено поштовим відправленням, цінним листом з вкладенням 04 березня 2020 року (а.с.14, 15). Згідно рахунку за листопад 2019 року по особовому рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_6 за опалення нараховано 1062,79 грн., за гаряче водопостачання - 7101,99 грн. З рахунку за грудень 2019 року вбачається, що по особовому рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_6 за опалення нараховано 1156,79 грн., за гаряче водопостачання - 1113,25 грн. Відповідно до рахунку за квітень 2019 року по особовому рахунку на ім`я ОСОБА_6 нараховано за опалення 237,27 грн., за гаряче водопостачання - 3589,04 грн., зі змісту цього рахунку вбачається, що дата наступної держповірки 14 грудня 2014 року (а.с.16,17). Відповідно до акту від 26 лютого 2020 року, затвердженого головою ОСББ «Бакай», при обстеженні квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , встановлено, що в цій квартирі ніхто не зареєстрований, фактично за даною адресою ніхто не проживає з вересня 2019 року. Аналогічні за змістом відомості викладені в акті, затвердженому головою ОСББ «Бакай» 18 листопада 2020 року (а.с.17а, 18). Згідно довідки про склад сім`ї від 14 жовтня 2020 року, виданої ОСББ «Бакай», власник квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . За адресою: АДРЕСА_2 , були зареєстровані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були зняті з реєстраційного обліку за цією адресою 13 вересня 2019 року (а.с.19). Згідно рахунку за жовтень 2020 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_6 за опалення нараховано 0,00 грн., за гаряче водопостачання - 0,00 грн., борг на 01 жовтня 2020 року становить 70046,90 грн. (а.с.20). 18 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до в.о.директора ВО «Слов`янськтепломережа», в якій зазначила, що вона набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 28 березня 2019 року. Як новий власник вона не брала на себе зобов`язання зі сплати боргів попередніх власників, тому не має обов`язку з повернення цієї заборгованості. Також зазначила, що фактично з вересня 2019 року і до теперішнього часу ніхто за цією адресою не зареєстрований, тому просила виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість попередніх власників (наймачів) квартири, укласти з нею договір, як з новим власником квартири, зробити перерахунок нарахованої заборгованості за надання послуг централізованого опалення, постачання гарячої води за період з 28 березня 2019 року по теперішній час, та направити за її адресою контролера для використання у перерахунку фактичних показників приладу обліку (а.с.21). Зі змісту відповіді ОКП «Донецьктеплокомуненерго» від 29 вересня 2020 року № 3850/09 на звернення ОСОБА_1 вбачається, що згідно облікових даних за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано троє мешканців, особовий рахунок відкрито на ОСОБА_6 з 2004 року по теперішній час. За особовим рахунком утворилася заборгованість в сумі 70046,90 грн., яка не сплачена. Рішенням суду від 14 вересня 2016 року та судовим наказом від 15 липня 2019 року з боржників були стягнуті суми заборгованості за теплову енергію за період з 01 листопада 2012 року по 01 червня 2019 року - 12961,33 грн. Та 45865,20 грн., судові рішення перебувають на примусовому виконанні ВДВС Слов`янського міськрайонного управління юстиції. Також зазначено, що власник нерухомого майна зобов`язаний оплачувати надані комунальні послуги за встановленими цінами та у визначені строки не зважаючи на те, проживав він чи був тимчасово відсутній в цей період у житловому приміщенні (а.с.22). Згідно відомостей ОКП «Донецьктеплокомуненерго» від 31 грудня 2020 року, наданих у відповідь на адвокатський запит, до 19 жовтня 2020 року особовий рахунок № НОМЕР_1 було зареєстровано на іншу особу. Станом на 23 листопада 2020 року загальна заборгованість за послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води у квартирі АДРЕСА_1 складає 71328,91 грн. Згідно акту опломбування від 29 вересня 2020 року були прийняті на абонентський облік розподільні вузли обліку гарячої води з показниками на кухні - 58,192 куб.м., та в санвузлі - 147,43 куб.м. (підтверджується відповідним актом, який підписано представниками ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та ОСОБА_1 ). Нарахування за послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води за особовим рахунком № НОМЕР_1 за жовтень 2020 року нараховано за теплопостачання теплової енергії у сумі 0,00 грн., абонентська плата 26,42 грн., листопад 2020 року нараховано у сумі 1672,19 грн., абонентська плата 26,42 грн. (а.с.26-27). Згідно акту від 29 вересня 2020 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , квартиронаймач ОСОБА_1 , після повірки опломбований прилад обліку гарячої води (чинне до 31 серпня 2024 року) № 278456 від 31 серпня 2020 року на кухні, № 307694 від 31 серпня 2020 року в санвузлі (а.с.28). Згідно з довідкою ЦОК ВО «Слов`янськтепломережа» за особовим рахунком № НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , станом на 01 квітня 2019 року заборгованість становить 45488,99 грн., в т.ч. за гаряче водопостачання 27168,58 грн., за опалення - 18320,41 грн. (а.с.36). Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у справі № 243/6386/16-ц від 14 вересня 2016 року, яке набуло законної сили 27 вересня 2016 року, стягнуто з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Слов`янськтепломережа» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 12961,33 грн. за період з 01 січня 2012 року по червень 2016 року (а.с.37-39). Судовим наказом Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 243/7264/19 від 15 липня 2019 року, який набув чинності 10 вересня 2019 року, стягнуто з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Слов`янськтепломережа» заборгованості в сумі 45865,20 грн. за період з 01 жовтня 2016 року по 01 червня 2019 року (а.с.40). З розрахунку вартості опалення за період з 01 квітня 2019 року по 01 грудня 2020 року за адресою: АДРЕСА_2 , нараховано: у квітні 2019 року - 237,27 грн., у жовтні 2019 року - 80,32 грн., у листопаді 2019 року - 1062,79 грн., у грудні 2019 року - 1265,35 грн., у січні 2020 року - 1566,95 грн., у лютому 2020 року - 1290,53 грн., у березні 2020 року - 1004,54 грн., у квітні 2020 року - 298,64 грн., у листопаді 2020 року - 1672,09 грн. (а.с.41). Згідно розрахунку нарахувань гарячої води по особовому рахунку № НОМЕР_1 нараховано: у квітні 2019 року - 3589,14 грн., у листопаді 2019 року - 7102,08 грн., у грудні 2019 року - 1217,73 грн., у січні 2020 року - 2949,68 грн., у лютому 2020 року - 3871,63 грн., у березні 2020 року - 1961,89 грн., у квітні 2020 року - 236,54 грн. (а.с.42). Згідно акту звірки взаємних розрахунків за послуги теплопостачання за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за станом на 01 січня 2012 року заборгованість складає 379,79 грн., за період з 01 січня 2012 року по 01 грудня 2020 року нараховано за опалення 48636,65 грн., нараховано за гарячу воду 48040,51 грн., сплачено 15969,57 грн., субсидія складає 9315,45 грн., заборгованість станом на 01 грудня 2020 року становить 71771,93 грн. Зазначений акт не підписаний споживачем ОСОБА_1 (а.с.43). Згідно відомостей ОКП «Донецьктеплокомуненерго» від 10 березня 2020 року індивідуальний прилад обліку гарячої води у квартирі позивачки не пройшов державну повірку у 2014 року, останні показники приладу за спожиту гарячу воду були передані споживачем за адресою: АДРЕСА_2 , у 2014 році. У відповідності до наказу «Про виділення до знищення документів, що не підлягають зберіганню по відділу реалізації послуг» від 27 грудня 2019 року № 222 було складено акт, за змістом якого картки показань водомірів за період часу 2014-2016 років були знищені як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення, тому підприємство не має можливості надати відомості про останні показники приладу обліку гарячого водопостачання. Ані минулий власник квартири, ані позивач ОСОБА_1 не зверталися до відповідача з метою здійснення перевірки його представниками наявності на лічильнику гарячої води цілісності пломб, стану різьбових з`єднань, наявності відбитків повірочного тавра лічильника гарячої води для подальшого його демонтажу з метою здійснення державної повірки відповідно до Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 474 від 08 липня 2015 року. Лічильник гарячої води пройшов державну повірку лише 31 серпня 2020 року та опломбований 29 вересня 2020 року нарахування за спожиту гарячу воду у період з 01 квітня 2019 року по 29 вересня 2020 року проводилось у відповідності до розрахункових норм споживання та кількості осіб, що зареєстровані у квартирі, згідно п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №

630. На адресу відповідача до повірки лічильника 29 вересня 2020 року від позивача не надходила заява про зняття з обліку підприємства інформації про кількість зареєстрованих осіб, тому у відповідача були відсутні підстави здійснювати нарахування послуг з урахуванням того, що за вказаною адресою відсутні зареєстровані особи та послугою ніхто не користується (а.с.60-63). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договір дарування, на підставі якого позивачка стала власником квартири АДРЕСА_1 , не містить застережень про переведення боргу попереднього власника. Позивачка є споживачем послуг з централізованого гарячого водопостачання, виконавцем яких є ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Слов`янськтепломережа», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобів обліку гарячої води, встановлених у квартирі позивачки, його обслуговування і ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивачки, оскільки стосується правових взаємовідносин ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Слов`янськтепломережа» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води. Апеляційний суд погоджується з висновками суду з наступних підстав. Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу наявності на особовому рахунку позивача заборгованості попереднього власника квартири, що перешкоджає позивачці в отриманні належній їй пільг в готівковій формі для сплати за спожиті комунальні послуги, оскільки всі надходження перераховуються на рахунок відповідача. Спірні правовідносини регулюються як Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону України від 24 червня 2004 року №1875-ІV, так і в редакції Закону України від 09 листопада 2017 року №2189-VІІІ), який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, так і Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про захист прав споживачів» та Правилами надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року, якими, зокрема передбачено внормованість відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг виключно на договірних засадах, обов`язок виконавця підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги та відповідальність сторін і штрафні санкції за невиконання умов договору як істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна. Новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому помилковим є довід апеляційної скарги в цій частині. Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції, чинній на момент спливу строку повірки приладу обліку і нарахування заборгованості за послуги з гарячого водопостачання за нормами споживання) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції, чинній на момент набуття позивачкою права власності на квартиру 28 березня 2019 року) відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». За змістом Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт до набрання чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» періодична повірка здійснювалася за рахунок виконавців послуг, що логічно узгоджується з включенням витрат на таку повірку до складу тарифу на відповідні послуги. Тобто, сплачуючи за комунальні послуги, споживач сплачував, зокрема, і за проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки. Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону визначено обов`язок органів місцевого самоврядування протягом трьох місяців забезпечити перегляд тарифів на теплову енергію в частині виключення зі складових тарифу витрат на встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії. Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку - регулярні платежі, визначені окремо для кожної будівлі, що враховують витрати на обслуговування вузлів комерційного обліку за кожною комунальною послугою та витрати операторів зовнішніх інженерних мереж, пов`язані із встановленням, обслуговуванням або заміною вузлів комерційного обліку (за наявності). Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку. У разі якщо виконавець комунальної послуги не є оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж, він зобов`язаний перераховувати сплачені споживачами та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, внески на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку оператору зовнішніх інженерних мереж відповідно до договору. З обставин справи вбачається, що виконавчим комітетом Слов`янської міської ради не прийнято рішення про встановлення розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку гарячої води для ВО «Слов`янськтепломережа» ОКП «ДТКЕ». Однак, пунктами 9, 30, 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 630 (як в редакції станом на момент набуття позивачкою у власність квартири, так і станом на момент розгляду справи в суді) передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства. За змістом п.п. 10, 15 цих Правил визначено, що справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню (в такому випадку плата за послуги з моменту виявлення несправності вноситься згідно з нормами споживання). З матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2020 року засоби комерційного обліку за адресою АДРЕСА_2 пройшли повірку, ДП «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» видане свідоцтво про повірку лічильників води, що чинне до 31 серпня 2024 року (а.с.28). Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка є споживачем послуг з централізованого гарячого водопостачання, виконавцем яких є ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Слов`янськтепломережа», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобів обліку гарячої води, встановлених у квартирі позивачки, його обслуговування і ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Слов`янськтепломережа» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води. До таких же за змістом висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 229/1539/17, а також Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 229/4468/16-ц, від 29 квітня 2020 року у справі №521/6670/18, від 26 травня 2020 року у справі № 229/3182/17. Отже непроведення виконавцем періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, оскільки забезпечення проведення повірки є обов`язком виконавця послуг і невиконання ним такого обов`язку не повинно мати негативних наслідків для споживача, тому приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання проведення перерахунку заборгованості за постачання гарячої води за період з 28 березня 2019 року по 01 вересня 2020 року. З вищевказаних підстав доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині суд не приймає до уваги. Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Тлумачення частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов`язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17) зроблено висновок, що «відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Тлумачення як положень частини першої статті 714, так і інших норм глави 54 ЦК дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених в Законі України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на час виникнення боргу). У тексті Закону України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на час виникнення боргу) неодноразово вживається словосполучення «договір купівлі-продажу» (зокрема: стаття 1, частина четверта статті 19, частина перша статті 25, пункти 6, 7, 8 частини першої статті 31). Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону. У зв`язку з тим, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. А тому у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати за постачання централізованого опалення споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку». Оскільки позивачка обґрунтувала своє звернення наявністю по її особовому рахунку заборгованості попереднього власника, що перешкоджає їй в отриманні належних їй пільг в готівковій формі для сплати за спожиті комунальні послуги, оскільки всі надходження перераховуються на рахунок відповідача, що свідчить про вже наявне порушення законних прав та інтересів позивачк. Тому не заслуговує на увагу довід апеляційної скарги про те, що обраний спосіб захисту не відповідає вимогам статті 16 ЦК України і що по суті позовні вимоги позивачки можуть бути враховані як заперечення проти позову про стягнення заборгованості. Позивачка не оспорює по суті правильності нарахування розміру плати за надані їй послуги (заборгованості за такими), що є різновидом претензії, а заперечує проти обрахування наявної заборгованості попереднього власника квартири по особовому рахунку саме за нею, що тягне за собою певне обмеження саме її прав. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про заборгованість саме на особовому рахунку та способу порушеного права позивачки, то колегія суддів зазначає, що виходячи з положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року №237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства. Особовий рахунок відкритий на конкретного споживача у підприємства-виконавця житлово-комунальних послуг є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства-виконавця і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто підприємства-виконавця. Зобов`язання споживача щодо списання заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. До такого висновку прийшла колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-3986св14. Положення Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 1992 року №572 (п. 10), Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 27 червня 2008 року №190 (п. 3.9), Правил надання послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року №2246 (п. 4) врегульовано лише відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників після виділення частки кожного із співвласників в натурі та встановлення окремих облікових приладів на споживання води, газу, електричної та теплової енергії, натомість питання обрахування боргу попереднього власника за останнім власником жодним чином не врегульовано. Саме вказаний дисбаланс договірних правовідносин сторін на користь відповідача, який як підприємство-виконавець житлово-комунальних послуг не використовує своє право кредитора обраховувати наявний борг за певною особою, спонукає позивачку звертатися до суду та ставити питання не про списання заборгованості за оплату послуг з теплопостачання, а про виключення спірної заборгованості, виниклої за період часу до набуття нею права власності на квартиру, квартиронаймача ОСОБА_2 . Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 15 червня 2021 року. Судді І.В. Кішкіна В.Б. Азевич О.В. Халаджи