Постанова 4805 № 282/1416/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №282/1416/20 Головуючий у 1-й інст. Вальчук В. В. Категорія 39 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», на рішення Любарського районного суду Житомирської області, ухвалене 22 лютого 2021 року суддею Вальчуком В.В. у смт. Любарі, у справі №282/1416/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : У грудні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк, АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом у якому, посилаючись на невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №б/н від 30 березня 2010 року, просило стягнути з останньої заборгованість станом на 26 жовтня 2020 року в сумі 11513,51 грн, з яких: 10134,82 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1378,69 грн заборгованість за простроченими процентами та судові витрати. Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні позову Банка. В апеляційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення, ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі та стягнення понесених судових витрат. На його думку, суд залишив без уваги виписку по картковому рахунку, яка є належним доказом заборгованості відповідача. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наступне. Із матеріалів справи вбачається, що 30 березня 2010 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 18). Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, а підписана ним анкета-заява не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, розмір неустойки. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Банком на обґрунтування своїх позовних вимог, розмір заборгованості відповідача за договором від 30 березня 2010 року станом на 26 жовтня 2020 року складає 11513,51 грн, з яких: 10134,82 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1378,69 грн заборгованість за простроченими процентами. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. До позовної заяви Банком надано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана позичальником 31 березня 2010 року. Вказана довідка містить домовленість сторін про: тип кредитної карти «Універсальна» «до 55 днів пільгового періоду»; базову процентну ставку за користування кредитом 2,5 % на місяць на залишок заборгованості; розмір щомісячних платежів у розмірі 7% від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним тощо (а.с.19). Банком на підтвердження обґрунтування позову, суду першої інстанції, крім розрахунку заборгованості, надано виписку по рахунку, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5. Зазначена виписка є належним доказом користування відповідачкою кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості (а.с. 54-63). Також до позовної заяви була надана довідка про зміну кредитного ліміту з 1100 грн до 11000 грн (а.с. 16) та довідка про видачу кредитних карток за договором № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , строк дії останньої до 28 лютого 2022 року (а.с. 17). Враховуючи надані Банком докази, суд першої інстанції помилково вважав недоведеним укладення між сторонами кредитного договору, отримання позичальником кредитної картки та грошових коштів. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком у суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки згідно наданого Банком розрахунку заборгованості, який узгоджується з випискою по рахунку, станом на 26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 було сплачено коштів загалом на суму 64424,62 грн при тому, що отримано від Банку 54912,90 грн (а.с. 11-15). Отже відповідачем виконані зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі - сплачений кредит та проценти за користування ним відповідно до умов кредитування. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для його скасування. Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. Дана справа є малозначною, оскільки визначена у ній ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Тому, відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, а рішення Любарського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 16 червня 2021 року.