Постанова 4818 № 640/20869/13-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2021 року м. Харків справа №640/20869/13-ц провадження №22-ц/818/2607/21 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого: Маміної О.В., суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю. за участю секретаря:.Сізонової О.О. учасники справи: заявник: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», боржник: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2020 року,- в с т а н о в и в : У вересні 2020 року Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»(далі за текстом АТ «ПУМб») звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, заінтересована особа: ОСОБА_1 . Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2020 року заяву Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», зацікавлена особа: ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа задоволено. Видано Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк» дублікат втраченого виконавчого листа по справі № 640/20869/13-ц за позовом ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 , яким стягнуто заборгованість за кредитним договором №5858105 від 21.11.2007 року в розмірі 984905,77 грн (екв. 123321,04 дол. США станом на 31.10.2013 року) та витрати по оплаті судового збору 3441,00 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що судом не здійснено всебічного і повного з`ясування обставин справи, які мають значення для вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа, а саме: чи був втрачений оригінал виконавчого документу, ким, коли та за яких обставин, чи не був виконаний втрачений виконавчий лист, чи не втратив він законної сили. Також судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що заяву про видачу дублікату виконавчого листа подано за межами строку для його пред`явлення до виконання. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «ПУМб» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Судом встановлено, що виконавчий лист втрачено не з вини заявника, строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущений, даний факт підтверджується постановою у ВП№44531283 від 11.07.2019 року. Зазначений висновок суду відповідає фактичним обставинам справи. Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 квітня 2019 року у справі № 2-1118/09 та від 30 січня 2020 року у справі № 405/12449/13-ц. Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2014 року по справі № 640/20869/13-ц позовні вимоги ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто заборгованість за кредитним договором №5858105 від 21.11.2007року в розмірі 984905,77 грн (екв. 123321,04 дол. США станом на 31.10.2013 року), та сплачені витрати по оплаті судового збору 3441,00 грн.(а.с.114-115) Рішення набрало законної сили 24 лютого 2014 року. 02 червня 2014 року один виконавчий лист отримано представником Банку особисто в приміщенні суду, на підставі заяви останнього (а.с.76). 04.08.2014 року Київським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №640/20869/13-п.(а.с.134-135). 11 липня 2019 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківський області винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до постанови у ВП№44531283 від 11.07.2019 року встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення; постановлено виконавчий лист повернути боржнику та зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 11.07.2022 року (а.с.135-136). АТ «ПУМб» зазначає, що постанова від 11 липня 2019 року Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківський області про повернення виконавчого документу на адресу стягувача не надходила та ними не отримувалася. Листом від 24.06.2020 року за номером КНО-44,2.1/605, АТ «ПУМб» звернулося до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківський області Східного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції(м.Харків) з повідомленням про неотримання виконавчого документу і вимогою проведення перевірки виконавчого провадження № 44531283 шляхом вилучення архіву та направлення оригіналу виконавчого листа №640/20869/13-ц виданого 02 черва 2014 року Київським районним судом м.Харкова на адресу АТ «ПУМб»( а.с.137-138). З довідки відділу примусового виконання рішень Управління забезпечень примусового виконання рішень у Харківський області Східного міжрегіонального управлінь Міністерства юстиції(м.Харків) від 13.07.2020 року вбачається, що виконавчий документ перебував у відділі на примусовому виконанні. 11.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого провадження та направлено її стягувачу разом з оригіналом виконавчого листа. На теперішній час, виконавчий лист у відділі примусового виконання рішень відсутній. Оскільки, на адресу стягувача виконавчий лист та постанова про повернення виконавчого документу не надходили, зазначали що виконавчий лист втрачений при пересилці. (а.с. 139). Відповідно до Акту перевірки вхідної кореспонденції відділу документального забезпечення АТ «ПУМб» від 24.06.2020 року встановлено, що за період з 04.08.2014 року по 24.06.2020 року на адресу Акціонерної Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» від відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управлінь юстиції у Харківський області зазначений виконавчий лист поштою не надходив(а.с. 140). З наведеного вбачається, що виконавчий лист № 640/20869/13-ц виданий 02.06.2014 року Київським районним судом м.Харкова було втрачено при пересилці. Відповідно до ч. 5 ст 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012). За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року N 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.(пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Чинним законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання. Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність виконавчого документу позбавляє стягувача можливості отримати призначені судовим рішенням кошти. Посилання апелянта, що судом першої інстанції не взято до уваги порушення заявником строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання судовою колегією не приймається. Постановою у ВП №44531283 від 11.07.2019 року зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 11.07.2022 року(а.с.135-136). Доказів на спростування зазначених обставин апелянтом суду не надано. Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим. Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вирішив справу на підставі самостійно обраного заявником обсягу доказів і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повне судове рішення складено 16 червня 2021 року.