Ухвала КЦС ВС № 521/21828/18

Ухвала 16 червня 2021 року м. Київ справа № 521/21828/18 провадження № 61-9427ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2019 року, додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі - ОНДЕКЦ МВС України), у якому просив: 1) визнати незаконним та скасувати наказ директора ОНДЕКЦ МВС України від 29 листопада 2018 року № 69 о/с в частині встановлення строку поновлення його на роботі з 21 листопада 2016 року; 2) визнати незаконним та скасувати наказ директора ОНДЕКЦ МВС України та наказ від 29 листопада 2018 року № 70 о/с «Про внесення змін до наказу ОНДЕКЦ МВС України від 21 листопада 2016 року № 101 о/с»; 3) визнати звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 статті 40 КЗпП України - незаконним та поновити його на роботі; 4) стягнути з ОНДЕКЦ МВС України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; 5) стягнути з ОНДЕКЦ МВС України на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду; 6) стягнути з ОНДЕКЦ МВС України на його користь на відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Додатковим рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року доповнено резолютивну частину рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2019 року. Стягнуто з ОНДЕКЦ МВС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у сумі 216 121, 74 грн за період з 12 липня 2017 року по 29 листопада 2018 року. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Одеського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОНДЕКЦ МВС України задоволено частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2019 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконними наказ директора ОНДЕКЦ МВС України о/с від 29 листопада 2018 року № 69 в частині встановлення строку поновлення на роботі та наказ від 29 листопада 2018 року «Про внесення змін до наказу Одеського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України від 21 листопада 2016 року № 101 о/с» № 70 в частині зміни дати звільнення ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОНДЕКЦ МВС України задоволено частково, додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2019 року, додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване посиланням на те, що повний текст оскаржуваних постанов апеляційного суду заявник отримав 11 травня 2021 року. Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Ураховуючи наведене, причини пропуску строку на касаційне оскарження, наведені заявником є поважними, підтверджені відповідними доказами, а тому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, а строк на касаційне оскарження поновленню. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не сплачено судовий збір. Касаційна скарга містить посилання на те, що заявник звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнені позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 крім поновлення на роботі, заявив інші вимоги, зокрема: про скасування наказів від 29 листопада 2018 року №№ 69, 70, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16. Ураховуючи наведене, позивач звільнений від сплати судового збору лише за позовну вимогу щодо поновлення на роботі. За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позову) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позову) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом частини третьої статті 6 ЦПК України за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Таким чином, за подання касаційної скарги, заявнику необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 4 422,44 грн ((216 121,74+5 000,00)х1%х200%) та за немайнові вимоги - 2 819,20 грн (1 762,00х0,4х2х200%), а всього - 7 241,64 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055). На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 3, 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2019 року, додаткового рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року та постанов Одеського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2019 року, додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 05 липня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. І. Усик