Постанова Сумський апеляційний суд № 591/759/21

Справа №591/759/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клімашевська І. В. Номер провадження 33/816/177/21 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 124 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 28 травня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 591/759/21 за апеляційною скаргою представника потерпілого КУЗНЕЦОВА А. С. на постанову судді Зарічного районного суду м. Сум від 11.02.2021, якою провадження у справі за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 закрите у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: представника потерпілого адвоката Кузнєцова А. С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , захисника адвоката Кругляка В. В., установив: В апеляційній скарзі представник потерпілого ТОВ «Сумипастранс» адвокат КУЗНЄЦОВ А. С. просить скасувати постанову судді та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки суд не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи письмовим доказам та не викликав іншого учасника ДТП ОСОБА_3 . З отриманих у працівників поліції фото та відеозаписів події ДТП вбачається, що недотримання водієм ОСОБА_2 п. 12.1, 12.3 та 13.1 ПДР з стало причиною ДТП, так як останній, обираючи швидкість руху, недотримався безпечної дистанції та не врахував стан дорожнього покриття, яке згідно схеми ДТП та фото було у стані «засніжено». Просить також поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки представник потерпілого ТОВ «Сумипастранс» не приймав участі у розгляді справи і ознайомився зі змістом судового рішення лише 19.02.2021. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.01.2021 серії ДПР 18 № 039704, ОСОБА_2 30.01.2021 о 22-05 год у м. Суми по вул. Харківська, 1, керуючи т/з Mitsubishi Lancer, д. н. з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з т/з РУТА 25, д. н. з. НОМЕР_2 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР. Постановою судді Зарічного районного суду м. Сум від 11.02.2021 провадження у справі за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 було закрите у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки суду не було надано беззаперечних доказів вчинення правопорушення ОСОБА_2 . Вислухавши доводи представника потерпілого Кузнєцова А. С., який підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову судді та притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , доводи ОСОБА_2 та його захисника Кругляка В. В. про залишення постанови судді без змін, а апеляційну скаргу представника потерпілого без задоволення, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 КУпАП). Ураховуючи, що ТОВ «Сумипастранс» не повідомлялось про судовий розгляд і його представник не був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції, копію постанови отримано лише 19.02.2021, а апеляційну скаргу подав 25.02.2021, то апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови, оскільки він пропущений з поважних (об`єктивних) причин. Справа розглядається в присутності та/або його представника на засадах рівності перед законом і судом, який розглядає справу. Під час відсутності потерпілого та/або його представника може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи (ст. 248, ст. 269-270 КУпАП). При цьому необхідно зауважити, що своєчасним сповіщенням особи згідно вимог КУпАП є судова повістка, яка вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи (ч. 1 і 2 ст. 277-2 КУпАП), а при підготовці до розгляду справи суддя, крім іншого, вирішує таке питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (п. 3 ст. 278 КУпАП). Така засада судочинства як рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч. 1 ст. 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст. 24 Основного Закону, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (ст. 129 Конституції України, розділ I ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»), а тому суддею суду першої інстанції не був дотриманий конституційний принцип, що «ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередньо участь у судовому процесі, або позбавлений такого права», який також знайшов своє закріплення у рішенні КСУ від 12.04.2012 № 9-рп/2012 (справа про рівність сторін судового процесу), де формулюючи незаперечне право особи на судову присутність, Суд керувався правовими постулатами «доброї совісті» ( ОСОБА_4 ), оскільки для громадян не може бути жодних перешкод об`єктивного характеру, якщо відбувається розгляд в суді індивідуально-конкретної справи. Присутність особи, яка має право брати безпосередньо участь і виступати у суді, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, у передбачений законом строк і порядок оскаржити постанову у справі, є невід`ємним правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, а для суддів усіх інстанції важливим елементом законного і справедливого правосуддя. Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі «Домбо Бехер Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), заява № 14448/88); п. 38 рішення ЄСПЛ від 23.10.1996 у справі «Анкерль проти Швейцарії» (Ankerl v. Switzerland), заява № 17748/91). У іншій справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03, п. 26 і 29 рішення від 15.05.2008). ЄСПЛ констатував, що «принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. У провадженні, які розглядались, важливі процесуальні гарантії були відсутні та що ці процесуальні недоліки, у світлі обставин справи, були достатньо серйозними, щоб піддати сумніву справедливість провадження. Відповідно було порушення п. 1 ст. 6 Конвенції». Вказані вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення (ст. 2 КУпАП) не дотримані суддею суду першої інстанції і розгляд справи відбувся за відсутності належного повідомлення ТОВ «Сумипастранс» про час та місце судового засідання, що унеможливило ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення через порушення процесуальних прав і законних інтересів. При цьому у справі відсутня інформація щодо повідомлення ТОВ «Сумипастранс» у порядку, встановленому ч. 1 і 2 ст. 277-2 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суддею суду першої інстанції істотно порушені вимоги процесуальних норм КУпАП, внаслідок чого постанова підлягає безумовному скасуванню з цих підстав, а апеляційна скарга у цій частині задоволенню. Відповідно ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суддя суду першої інстанції в порушення вказаних вимог закону належним чином не з`ясував обставини вчиненого правопорушення, оскільки викладені в постанові висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суперечать фактичним обставинам справи, а постанова судді суду першої інстанції не ґрунтується на належних, достовірних та допустимих доказах, є неумотивованою, а також ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає завданням КУпАП і провадження в справах про адміністративні правопорушення (ст. 1, 245 КУпАП). Закриваючи провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, суддя суду першої інстанції послалась на те, що причиною ДТП були не дії водія ОСОБА_2 недотриманню ним безпечної дистанції чи інтервалу, а дії іншого водія, протокол відносно якого за порушення ПДР за фактом ДТП від 30.01.2021 не складався, який перед перестроюванням з другої смуги руху на першу, не надав дорогу т/з Mitsubishi Lancer під керуванням ОСОБА_2 . Разом з тим, в ході апеляційного розгляду встановлено, що 30.01.2021 о 22-05 год водій ОСОБА_2 у м. Суми по вул. Харківська, 1, керуючи т/з Mitsubishi Lancer, д. н. з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з т/з РУТА 25, д. н. з. НОМЕР_2 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР. Зокрема, відповідно п. 13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану т/з повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_2 , свою вину в порушенні ПДР категорично заперечив та пояснив, що 30.01.2021 близько о 22-05 год рухався на т/з Mitsubishi Lancer, д. н. з. НОМЕР_1 по вул. Харківській в м. Суми в напрямку центра міста для подальшого повороту на вул. Героїв Сумщини. Після переїзду світлофору біля ТЦ «Мануфактура», проїхавши зупинку, перестроївся в крайній правий ряд, у якому продовжив рух. Швидкість руху була 40-50 км/год. З лівої від нього смуги рухалося маршрутне таксі, під керуванням водія ОСОБА_3 . Наближаючись до мосту маршрутне таксі, не включивши сигнал, різко зменшило швидкість руху та здійснило маневр праворуч на його смугу руху. Він почав різко гальмувати, але сталося зіткнення. Впевнений, що ДТП сталась через порушення водієм ОСОБА_3 вимог ПДР. Однак такі показання ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. У свою чергу, водій маршрутного таксі ТОВ «Сумипастранс» ОСОБА_3 , будучи допитаним як свідок, апеляційному суду пояснив, що 30.01.2021 близько о 22-05 год на т/з РУТА 25, д. н. з. НОМЕР_2 рухався по вул. Харківській в м. Суми зі швидкістю 40 км/год. Проїхавши біля 150 м від зупинки г/т «Мануфактура», подивився в праве дзеркало заднього виду і переконавшись, що т/з не було, включив сигнал повороту праворуч, почав здійснювати маневр перестроювання на крайню праву смугу руху, знизивши швидкість. Коли зупинив т/з для висадки пасажира, то відчув сильний удар в задню частину т/з. Вважає, що ПДР порушив інший водій, не дотримавшись безпечної дистанції руху. Наведені показання свідка ОСОБА_3 , на відміну від показань ОСОБА_2 , навпаки відповідають фактичним обставинам справи, є логічними і послідовними, а також підтверджуються, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 039704 від 30.01.2021, дослідженими доказами у справі. Так, відповідно схеми ДТП від 30.01.2021, контакт т/з Mitsubishi Lancer, д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 з т/з РУТА 25, д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 був передньою частиною у задню частину по ходу руху т/з. При цьому обидва т/з відносно бордюрного каменю розташовані майже паралельно один за іншим, про що також свідчить характер пошкоджень т/з (а. с. 2). Вказана вище схема ДТП відповідає і дослідженим судом апеляційної інстанції фотознімкам та відеозапису з нагрудних камер поліцейських, згідно яких зіткнення сталось у задню частину т/з РУТА 25, д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , яке у момент зіткнення вже перебувало в крайній праві смузі руху, а також іншим матеріалам справи у їх сукупності. Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо. Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП, настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження, крім іншого, т/з. Оскільки зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, то у протоколі присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 13.1 ПДР, згідно яких, як зазначалось вище, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану т/з повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Апеляційний суд не може взяти до уваги доводи сторони захисту відносно того, що зіткнення т/з відбулося внаслідок дій водія т/з РУТА 25, д. н. з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , включаючи твердження про порушення правил зупинки т/з, оскільки останній, здійснюючи маневр праворуч, не порушив ПДР, а водій т/з Mitsubishi Lancer, д. н. з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , незважаючи на те, що здійснював рух прямолінійно, в усякому разі повинен був враховувати дорожню обстановку, дотримуватись безпечної дистанції з т/з, який рухався попереду, що і зобов`язує п. 13.1 ПДР. Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення водієм ОСОБА_3 правил зупинки громадського пасажирського транспорту у місті, то апеляційний суд не може прийняти їх до уваги, оскільки це не позбавляє іншого учасника дорожнього руху ігнорувати вимоги п. 13.1 ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02). Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, наведеними вище, у своїй сукупності та взаємозв`язку є достатніми для прийняття рішення про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому саме внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 13.1 ПДР сталося зіткнення т/з, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги представника потерпілого у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП (в ред. ЗУ № 114-IX від 19.09.2019) якщо справи відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате підлягає закриттю (п. 7 ст. 247 КУпАП). Зважаючи на те, що правопорушення вчинене 30.01.2021, то строк накладення стягнення сплинув 30.04.2021, внаслідок чого після скасування постанови судді провадження у справі стосовно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент апеляційного розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП (в ред. ЗУ № 114-IX від 19.09.2019) Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Поновити представнику потерпілого ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Сум від 11.02.2021. Апеляційну скаргу представника потерпілого КУЗНЄЦОВА А. С. задовольнити частково. Постанову судді Зарічного районного суду м. Сум від 11.02.2021 відносно ОСОБА_1 скасувати через порушення суддею суду першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, а провадження у справі за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент апеляційного розгляду справи строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов