Постанова 4855 № 640/31549/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2021 року Справа № 640/31549/20 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І., за участю секретаря Сакевич Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання акта протиправним та нечинним, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - Відповідач) про визнання протиправним та нечинним Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 1274 від 15.10.2020. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що для здобуття особою ступеня магістра з таких спеціальностей, як медицина, фармацевтика, ветеринарія, обов`язковим є здобуття такою особою ступеня бакалавра з цих же спеціальностей, враховуючи специфіку та відповідальність подальшої роботи медичних працівників, ветеринарів, фармацевтів. При цьому, суд зазначив, що встановлення обмежень і привілеїв, що визначаються специфічними умовами здобуття вищої освіти, зумовленими особливостями отримання кваліфікації, не вважається дискримінацією права на здобуття вищої освіти. Разом з тим, суд звернув увагу на те, що Позивач не вчиняв дій на здобуття ступеня магістра медичного спрямування на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за медичною спеціальністю. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та задовольнити його позовні вимоги повністю, наполягаючи на тому, що здобути освітній рівень магістра медицини можна єдиним способом: на базі повної загальної середньої освіти. Тому, на переконання Апелянта, оскільки він вперше вступає на освітній рівень магістра, то він має право на безоплатне навчання. При цьому, Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми Закону України «Про вищу освіту», а саме пункту 6 частини першої статті 1 та абзацу першого частини першої статті

4. З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду о 13:00 год. 15.06.2021. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції. При цьому, Відповідач зазначає, що Позивач у 2014 році за кошти Державного бюджету здобув ступень бакалавра за спеціальністю «Філологія», а у 2020 році намагався вступити за кошти Державного бюджету на освітній рівень магістра за спеціальністю «Медицина», але єдиним можливим способом здобуття ступеня магістра медичного спрямування є попереднє навчання за медичним спрямуванням до освітнього рівня бакалавра. У судове засідання учасники справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явилися. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено відповідно до ст. 311 КАС України перейти до розгляду цієї справи в порядку письмового провадження. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у 2014 році Позивач здобув ступень бакалавра за спеціальністю «Філологія» за кошти державного бюджету у Миколаївському національному університеті імені В.О. Сухомлинського. У 2020 році Позивач вперше намагався вступити на освітній рівень магістра до Чорноморського національного університету імені Петра Могили на спеціальність «Медицина» ступеня магістра за кошти державного бюджету. Університетом Позивачу було відмовлено позивачу в зарахуванні на навчання по спеціальності «Медицина» ступеня магістра за кошти державного бюджету. При цьому, у листі Університету зазначено, що відповідно до абзацу 2 пункту 4 розділу III Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 1274 від 15.10.2020, вступ на навчання для здобуття ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань на основі повної загальної середньої освіти або освітньо- кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста вважається вступом одночасно для здобуття ступенів бакалавра та магістра відповідно. До відома позивача також було доведено, що він може повторно здобути вищу освіту за кошти державного бюджету ступеня бакалавра (магістра) медичного спрямування за кошти фізичних та юридичних осіб, тобто на платній основі. Позивач, вважаючи порушеним своє право на здобуття ступеня магістра за медичним спрямуванням за кошти Державного бюджету, звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі - Закон № 1556-VII). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У пункті 5 частини першої статті 1 Закону № 1556-VII визначено, що вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти. Частиною першою статті 4 Закону № 1556-VII передбачено, що кожен має право на вищу освіту. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і спеціальності. Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти за тим самим ступенем освіти, за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Право на вищу освіту гарантується незалежно від віку, громадянства, місця проживання, статі, кольору шкіри, соціального і майнового стану, національності, мови, походження, стану здоров`я, ставлення до релігії, наявності судимості, а також від інших обставин. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття вищої освіти, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України. Не вважається дискримінацією права на здобуття вищої освіти встановлення обмежень і привілеїв, що визначаються специфічними умовами здобуття вищої освіти, зумовленими особливостями отримання кваліфікації. Згідно з частинами першою та п`ятою статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності. Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності. Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності. Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків. Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра. Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої у випадку, якщо ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти, становить 300-360 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Наказом Міністерства освіти і науки України від 11.10.2019 № 1285, відповідно до статей 13, 44 Закону України «Про вищу освіту», затверджено Умови прийому для здобуття вищої освіти в 2020 році. Пунктом 4 розділу ІІІ Умов визначено, що громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням) за певним ступенем вищої освіти, мають право повторного вступу для безоплатного здобуття вищої освіти в державних і комунальних закладах вищої освіти за тим самим ступенем освіти за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, відповідно до Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року №

658. Вступ на навчання для здобуття ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань на основі повної загальної середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста вважається вступом одночасно для здобуття ступенів бакалавра та магістра відповідно до пункту 1 розділу II цих Умов. Пунктом 1 розділу ІІ цих умов передбачено, серед іншого, що для здобуття вищої освіти приймаються: - особи, які здобули повну загальну середню освіту або освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста з відповідної спеціальності медичного, ветеринарного спрямування, - для здобуття ступеня магістра медичного та ветеринарного спрямувань; - особи, які здобули ступінь бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста), - для здобуття ступеня магістра; Висновки суду апеляційної інстанції. Отже, законодавством визначено спеціальні умови здобуття освітнього рівня магістра, зокрема, за медичним спрямуванням, що зумовлені особливостями відповідної спеціальності. Так, передумовою для здобуття ступеня магістра медичного спрямування є здобуття особою повної загальну середньої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста з відповідної спеціальності медичного спрямування, а тому, вступ на навчання для здобуття ступеня магістра медичного спрямування вважається вступом одночасно для здобуття ступеня бакалавра та магістра. При цьому, законодавством прямо передбачено, що встановлення обмежень і привілеїв, що визначаються специфічними умовами здобуття вищої освіти, зумовленими особливостями отримання кваліфікації, не є дискримінацією права на здобуття вищої освіти. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувані Позивачем Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 1274 від 15.10.2020 (далі - Умови прийому), та в частині щодо встановлення спеціальних вимог до вступу для здобуття ступеня магістра за спеціальністю «Медицина» (з якими не погоджується Позивач) відповідають вищенаведеним законодавчим приписам. При цьому, апеляційний суд відзначає, що позивач до виникнення спірних у цій справі правовідносин не здобував медичної освіти, зокрема за ступенем бакалавра за кошти Державного бюджету, не вчиняв дій на здобуття ступеня магістра медичного спрямування на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за медичною спеціальністю. Тож, застосування до Позивача оскаржуваних ним Умов прийому не є дискримінацією та відповідає законодавчим актам вищого рівня, зокрема ст.ст. 4, 5 Закону № 1556-VII. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в цій справі. Доводи Апелянта про те, що здобути освітній рівень магістра медицини можна єдиним способом: на базі повної загальної середньої освіти, судова колегія відхиляє з огляду на вищевикладене. Твердження Апелянта про те, що оскільки він вперше вступає на освітній рівень магістра, то він має право на безоплатне навчання, судова колегія приймає до уваги, але зазначає, що гарантоване законодавством право Позивача на отримання вищої освіти, зокрема за освітнім рівнем магістра, за бюджетні кошти може бути ним реалізовано з дотриманням вимог чинного законодавства. Тобто, у даному випадку для реалізації цього права має значення спеціальність за якою Позивач у 2014 році вже здобув вищу освіту за ступенем бакалавру та спеціальні умови вступу до магістратури медичних напрямків, що обумовлені специфікою майбутньої професії. Посилання Апелянта на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми Закону України «Про вищу освіту», а саме пункту 6 частини першої статті 1 та абзацу першого частини першої статті 4, колегія суддів відхиляє як безпідставні, з огляду на вищевикладене. Надаючи оцінку всім доводам апелянта, судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позову в цій справі та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2021 року - без змін. Розподіл судових витрат. Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 15 червня 2021 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: О.В. Карпушова М.І. Кобаль