Постанова 4852 № 340/532/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 червня 2021 року м. Дніпросправа № 340/532/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року (головуючий суддя Пасічник Ю.П.) у справі № 340/532/21 за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів, Офісу Генерального прокурора про визнання наказу про звільнення незаконним, скасування наказу, поновлення на роботі, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецької обласної прокуратури, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів, Офісу Генерального прокурора, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення № 84 від 24 листопада 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знать та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора», прийняте четвертою кадровою комісією; визнати протиправним та скасувати наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 24 грудня 2020 року № 1919-к, яким позивача звільнено з посади прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області та органів прокуратури з 29 грудня 2020 року на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру»; поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №1 Донецької області або рівнозначній посаді в органах прокуратури України з 29 грудня 2020 року; стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту фактичного поновлення на посаді. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 провадження у справі зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.236 КАС України до вирішення в порядку конституційного провадження справи № 1- 4/2020 (116/20) за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 року № 113-IX (зі змінами). Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Донецька обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржник зазначає, що обставина, через яку суд зупинив провадження, не перешкоджає розгляду справи, оскільки суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивності неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження. Також зазначає, що в разі визнання законодавчої норми неконституційною, вона втрачає чинність з моменту прийняття відповідного рішення Конституційного Суду України, а тому підстави для зупинення провадження в цій справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3/116(20) відсутні. Позивач (його представник), представник відповідача в судове засідання не з`явились, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Предметом дослідження в цій адміністративній справі є правомірність/протиправність звільнення позивача з посади, яку він займав в органах прокуратури, на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-IX. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що 24.012.2020 Конституційний суд України розпочав розгляд справи за конституційним поданням 50 народних депутатів України 3/116 (20) від 18 березня 2020 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (зі змінами). Вказана обставина за висновком суду свідчить про неможливість розгляду справи № 340/532/21 до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі № 3/116 (20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (із змінами). Відповідно до п. 3 ч.1 ст.236 КАС України, який застосований судом першої інстанції, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Виходячи з наведеної норми, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: - чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства; - чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому судовому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. В даному випадку стосовно наявності справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, в якості підстави для зупинення провадження у справі суд апеляційної інстанції зазначає таке. Згідно з приписами ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до частин першої та другої статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Отже, з урахуванням наведеного, до правовідносин у цій справі підлягають застосуванню положення законодавства, які були чинними та діяли саме на час виникнення спірних правовідносин, з огляду на що прийняття рішення Конституційним Судом України у справі № 3/116(20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (із змінами) на спірні правовідносини не вплине та, передусім, матиме наслідки лише на майбутнє. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що розгляд Конституційним судом справи за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо конституційності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19.09.2019 № 113-ІХ не є тією обставиною, що об`єктивно унеможливлює розгляд даної справи до набрання законної сили рішенням Конституційного суду. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що конституційність Закону № 113-XI має безпосередній вплив на вирішення цієї адміністративної справи, а її розгляд до вирішення відповідної справи Конституційним Судом України є неможливим. Інші обставини, які відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України є підставою для зупинення провадження у справі, судом першої інстанції не встановлені. Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи й такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»). Таким чином, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до збільшення розумного строку розгляду справи, оскільки у зв`язку з тривалим судовим розглядом справи, може бути порушене право сторін на своєчасне її вирішення та призвести до інших негативних для сторін наслідків. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала прийнята з помилковим застосуванням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст.320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 311, 312, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури задовольнити. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 340/532/21 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко