Постанова 4809 № 401/1589/20

ПОСТАНОВА Іменем України 10 червня 2021 року м. Кропивницький справа № 401/1589/20 провадження № 22-ц/4809/1064/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Черненка В.В. суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І. секретар Гончар В.В. учасники справи: представник ОСОБА_1 адвокат Чирочка Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.04.2021, суддя Андріянов С.М., по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядженням майном. Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.03.2021 позов задоволено. 26.03.2021 ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою в порядку ч.8 ст. 141ЦПК України про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу та докази їх понесення, які склали 11959,80 грн. Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.04.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу відмовлено. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального права. Зазначається, що у позовній заяві вказано, що орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу становить 5 000 грн. Позивачем у строк подана заява разом х доказами понесених витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення суду. На день подання заяви від 27.01.2021 не було відомо, коли суд ухвалить рішення, всі докази понесених витрат на правничу допомогу у нього були відсутні. На час попереднього (орієнтовного) розрахунку він не міг передбачити витрати на підготування та подання заяви про зміну предмета позову від 24.09.2020. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18.05.2021 відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18.05.2021 справу призначено до розгляду. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції зазначив, що при зверненні до суду з позовом, ОСОБА_2 вказував, що орієнтовний розрахунок судових витрат становить 1681 грн. 60 коп. на сплату судового збору та 5000 грн. витрат на правову допомогу. В позовних вимогах, крім того просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі та стягнути з відповідачів на його користь понесені судові витрати в рівних частках. Представником позивача у справі є адвокат Суворова Світлана Миколаївна, яка на підтвердження своїх повноважень надала суду ордер серії КР №142957 від 15 липня 2020 року. 24 вересня 2020 року позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій не ставить питання щодо збільшення чи зменшення орієнтовного розрахунку понесених витрат на правничу допомогу. 27 січня 2021 року позивач подав до суду заяву в якій повідомив суд, що докази розміру витрат, які він сплатив у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. 22 березня 2021 року судом ухвалено у справі рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, та вирішено питання про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частинах на користь держави судовий збір в сумі 4882 грн. 10 коп. Оскільки, судом було відстрочено позивачу сплату судового збору на суму 4882 грн. 10 коп. до ухвалення рішення суду, яке фактично ним не сплачено. Суд першої інстанції встановив, що до закінчення судових дебатів позивачем була подана заява про намір подати до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі, документи підтверджуючі понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката, що пов`язані із розглядом справи, але у вказаній заяві не вказано поважних причин не подання підтверджуючих документів до суду. Вивчивши надані до суду підтверджуючі докази, понесення позивачем витрат на правничу допомогу стало відомо, що договір №15 про надання правової допомоги між позивачем ОСОБА_2 та адвокатом Суворовою С.М. укладений 15 липня 2020 року. Згідно наданих квитанцій вбачається, що платник ОСОБА_2 на користь отримувача ОСОБА_4 сплатив: -18 липня 2020 року кошти в сумі 3517 грн. 59 коп.; -26 вересня 2020 року кошти в сумі 4824 грн. 12 коп.; -02 січня 2021 року кошти в сумі 1708 грн. 54 коп.; -02 лютого 2021 року кошти в сумі 1909 грн. 55 коп. Всього на загальну суму 11959 грн. 80 коп. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог позивача, оскільки до закінчення судових дебатів та ухвалення рішення суду у вказаній справі, сторона позивача мала необхідні документи, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в повному обсязі ще 02 лютого 2021 року, але при цьому сторона позивача не заявила клопотання про розподіл судових витрат, а лише подала заяву про намір скористатись таким правом не вказавши поважної причини не подання таких документів та заздалегідь знаючи про наявність в себе підтверджуючих доказів сплати понесених витрат на правову допомогу. Позивач під час надання попереднього (орієнтовного) розрахунку вказував суму 5000 грн. Інших заяв та розрахунків з приводу понесення ним витрат на правову допомогу до суду не подавав. Проте, в своїй заяві про відшкодування судових витрат вказує суму 11959 грн. 80 коп., що більше ніж у двічі перевищує попередній (орієнтовний) розрахунок, не вказуючи жодних доводів на таке перевищення. Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 вказував, що орієнтовний розрахунок судових витрат становить 1681 грн. 60 коп. на сплату судового збору та 5000 грн. витрат на правову допомогу. В позовних вимогах, крім того просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі та стягнути з відповідачів на його користь понесені судові витрати в рівних частках. Представником позивача у справі є адвокат Суворова Світлана Миколаївна, яка на підтвердження своїх повноважень надала суду ордер серії КР №142957 від 15 липня 2020 року. 24 вересня 2020 року позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій не ставив питання щодо збільшення чи зменшення орієнтовного розрахунку понесених витрат на правничу допомогу. 27 січня 2021 року позивач подав до суду заяву в якій повідомив суд, що докази розміру витрат, які він сплатив у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. 22 березня 2021 року судом ухвалено у справі рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, та вирішено питання про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частинах на користь держави судовий збір в сумі 4882 грн. 10 коп. 26.03.2021 ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою в порядку ч.8 ст. 141ЦПК України про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу та докази їх понесення, які склали 11959,80 грн. До заяви надано: договір №15 про надання правової допомоги між ОСОБА_2 та адвокатом Суворовою С.М. укладений 15 липня 2020 року. Згідно наданих квитанцій вбачається, що платник ОСОБА_2 на користь отримувача ОСОБА_4 сплатив: 18 липня 2020 року кошти в сумі 3517 грн. 59 коп.; 26 вересня 2020 року кошти в сумі 4824 грн. 12 коп.; 02 січня 2021 року кошти в сумі 1708 грн. 54 коп.; 02 лютого 2021 року кошти в сумі 1909 грн. 55 коп. Всього на загальну суму 11959 грн. 80 коп. Статтею 137 ЦПК Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно із ч.1 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №№915/237/18. З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс 1681,60 грн. судового збору та 5 000 грн. витрат на правову допомогу. Про те, що позивач має намір в майбутньому понести витрати на професійну правничу допомогу, у попередньому розрахунку не зазначено. При цьому, позивач не довів, що він не міг передбачити понесення таких витрат у розмірі 11959,80, як зазначено самим позивачем, для підготування та подання заяви про зміну предмета позову. Доводи апеляційної скарги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 11959,80 грн., не знайшли своє підтвердження, оскільки право на відшкодування витрат, які були понесені позивачем, виникає у разі дотримання встановленого законом процесуального порядку, який позивачем не дотримано. Колегія суддів дійшла висновку, що зазначений у позовній заяві та підтверджений належними доказами розмір 5000 грн. витрат на правничу допомогу підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, оскільки позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядженням майном задоволено. За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п.3 ст.376 ЦПК України у зв`язку із невідповідністю висновків, викладених у ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, з ухваленням нової ухвали про стягнення із відповідачів на користь позивача 2500 грн. з кожного, всього 5000 (п`ять тисяч) грн..в якості витрат на професійну правничу допомогу. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , задовольнити частково. Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.04.2021, скасувати. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. з кожного, всього 5000 (п`ять тисяч) грн.. Повний текст постанови складено 15.06.2021. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України. Головуючий: Судді: