LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС686/23502/17

від 11.06.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 Державної казначейської служби України на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у с…

Ухвала 11 червня 2021 року м. Київ справа № 686/23502/17 провадження № 61-8825ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування майнової та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, яка не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку), а також вказує про необхідність направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України). Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідноуточнити підстави касаційного оскарження, на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). При цьому, слід зазначити, щодо яких саме норми права у подібних правовідносинах викладені висновки Верховного Суду, які не враховані судом апеляційної інстанції чи від яких необхідно відступити. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 Державної казначейської служби України на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції у Волинській області, Волинської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 травня 2021 року залишити без руху. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута з підстав, визначених статтями 185, 392 ЦПК України. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. Ю. Мартєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»